Гарантії нотаріальної діяльності

Юридичні гарантії - це закріплені в національному законодавстві прийоми та засоби, які забезпечують охорону (захист) прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

К. Досінчук стверджує, що юридичними гарантіями організації нотаріату в Україні є встановлені в Конституції та законах України правові засоби, які спрямовані на забезпечення організації та функціонування системи нотаріату, його самостійність та ефективність.

К. Чижмарь визначає гарантії нотаріальної діяльності з точки зору кваліфікованої юридичної допомоги як юридично значимий механізм забезпечення діяльності органів нотаріату, що неухильно реалізується на основі конституційного закріплення права громадянина на кваліфіковану юридичну допомогу як на законодавчому, так і на правозастосовному рівнях. На думку автора, до системи гарантій нотаріальної діяльності належать: по-перше, неупередженість; по-друге, незалежність; по-третє, керівництво лише Конституцією і законами, правовими актами органів державної влади та місцевого самоврядування, прийнятими в межах їх компетенції, а також міжнародними нормативними актами; по-четверте, нотаріальна таємниця, по- п’яте, судовий захист нотаріальної діяльності^[115].

На думку В. Баранкової, гарантії нотаріальної діяльності представляють собою закріплений нормами нотаріального права комплекс заходів та засобів, що покликані забезпечити усім суб'єктам нотаріальних правовідносин можливість використовувати надані їм права та виконувати покладені на них обов'язки. Гарантії нотаріальної діяльності спрямовані на те, щоб забезпечити дотримання прав заінтересованих осіб, а також відповідний статус нотаріуса в межах нотаріальних процесуальних правовідносин як суб'єкта - носія публічної влади і одночасно як незалежного арбітра, юридичного радника сторін.

116

можливість порушення їх прав.

Лише Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» від 1 жовтня 2008 р. № 614-VZ було доповнено Закон ст. 81 «Гарантії нотаріальної діяльності». Зазначена стаття розкриває питання державних гарантій нотаріальної діяльності, яка включає в себе:

— забезпечення рівних умов доступу до зайняття нотаріальною діяльністю і рівних можливостей її організації та здійснення;

— заборону втручання у нотаріальну діяльність;

— врегулювання порядку здійснення обшуку, виїмки, огляду робочого місця нотаріуса;

— заборону вилучення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, печатки нотаріуса, а також документів, що передані нотаріусу на зберігання.

Таким чином, правовий зв’язок нотаріуса з державою виявляється також у захисті нотаріальної діяльності від протиправних посягань, сприянні нотаріусам у виконанні покладених на них обов’язків тощо^{[116] [117].}

Забезпечення рівних умов доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю відбувається шляхом: встановлення єдиних вимог для претендентів на посаду нотаріуса, чіткої регламентації як порядку проведення кваліфікаційного іспиту, так і рівних для всіх осіб умов щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту. Державні гарантії поширюються і на забезпечення здійснення професійної нотаріальної діяльності, зокрема держава гарантує рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності. Це виявляється у наданні нотаріусу права вибору нотаріального округу, вибору між приватною нотаріальною діяльністю і роботою на посаді державного нотаріуса, встановленні рівних повноважень всіх нотаріусів України та ін.

У ч. 2 ст. 81 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов’язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.

Разом із тим, втручання у нотаріальну діяльність не обмежується вказаними діями. Ми погоджуємося з О. В. Коротюк, що втручанням у діяль ність нотаріуса повинно також визнаватися спонукання нотаріуса до не правомірної бездіяльності, незаконне отримання відомостей, що входять до предмета нотаріальної таємниці (наприклад, викрадення реєстру для реєстрації нотаріальних дій, документів з архіву тощо)^[119].

Обшук, виїмка, огляд робочого місця (контори) провадяться на підставі та в порядку, встановленому законом. Обшук — це слідча дія, спрямована на примусове обстеження особи, приміщення, споруд, ділянок місцевості, транспортних засобів, що перебувають у веденні особи, яка обшукується, і членів її сім’ї або будьякої організації, для вишукання і вилучення приховуваних об’єктів, що мають значення для справи^[120].

Виїмка — це процесуальна дія, спрямована на вилучення в громадян і організацій речових доказів і документів, які мають доказове значення для розслідування^[121].

Слід відмітити положення щодо заборони вилучення (виїмки) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат», а також печатки нотаріуса. Вказана норма припинила існуючу до цього практику вилучення реєстрів. Вилучення реєстру позбавляло нотаріуса можливості видати витяг з реєстру, зробити в реєстрі відмітки про скасування заповітів, розірвання договорів та інше.

Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду.

2.