<<
>>

Державний нагляд за проведенням фінансового моніторингу державними та приватними нотаріусами України

З метою забезпечення реалізації вимог ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» щодо здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Міністерство юстиції України, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних, Міністерством юстиції України наказом від 29 вересня 2011 р.

за № 2338/5 затверджено Порядок проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2010 р. за № 859/18154.

13 травня 2015 року Міністерством юстиції України за № 673/5 прийнято новий Порядок проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу

Дія вказаного Порядку, як і попереднього, поширюється на нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об’єднань; суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин), у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

Мін’юст, а також, за його дорученням, Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління юстиції) мають право здійснювати планові та позапланові перевірки, а також безвиїзні та виїзні перевірки. Участь у планових та позапланових перевірках, у тому числі виїзних, має (мають) право брати працівник(и) Держфінмоніторингу України.

Підставою для проведення Мін’юстом (управлінням юстиції) планової перевірки суб’єкта та/або його відокремленого підрозділу, в тому числі нотаріуса, щодо дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, є включення його до плану проведення перевірок на відповідний квартал, який затверджується наказом Мін’юсту.

Планова перевірка суб’єкта та/або його відокремленого підрозділу, в тому числі нотаріуса, проводиться не частіше одного разу на три роки на підставі наказу Мін’юсту (управління юстиції).

Планова перевірка передбачає перевірку відповідності діяльності нотаріуса вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму протягом періоду, який підлягає перевірці. Планова перевірка проводиться за весь або певний період діяльності суб’єкта та/або відокремленого підрозділу, а питання, охоплені плановою перевіркою за певний період, не можуть стати об’єктом наступної перевірки.

Про проведення планової перевірки нотаріус повинен бути попередньо повідомлений Мін’юстом (управлінням юстиції) тільки рекомендованим листом з повідомленням про вручення не менше ніж за десять календарних днів (з моменту отримання нотаріусом повідомлення) до початку її проведення.

Повторна перевірка питань, які перевірялись, проводиться лише за рішенням суду або за постановою слідчого у кримінальному провадженні.

Перевірка здійснюється робочою групою (не менше як 2 особи), до складу якої мож уть входити: працівники центрального апарату Мін’юсту та його територіальних органів, управлінь юстиції, а також працівники Держфінмоніторингу.

Для проведення виїзної перевірки видається посвідчення на право проведення перевірки за встановленою формою, яке підписується Міністром юстиції України або начальником відповідного управління юстиції. У разі відсутності Міністра юстиції України або начальника відповідного управління юстиції посвідчення підписується особами, які виконують їх обов’язки.

Перевірка призначається на строк, необхідний для забезпечення своєчасного та в повному обсязі її проведення, але не більше ніж на 7 робочих днів. У разі потреби за обґрунтованим письмовим зверненням керівника робочої групи строк проведення перевірки може бути продовжений Міністром юстиції України або начальником відповідного управління юстиції, але не більше ніж на 5 робочих днів.

Облік виданих посвідчень ведеться за місцем їх видачі та реєструється в Журналі обліку посвідчень на право проведення перевірок.

Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Мін’юсту за період, що підлягає перевірці, та за окремими питаннями. З метою реалізації наказу Мін’юсту про проведення позапланової перевірки управлінням юстиції видається відповідний наказ.

Позапланова перевірка проводиться без попереднього повідомлення суб’єкта та/або його відокремленого підрозділу за наявності хоча б однієї з таких підстав: письмового повідомлення органів державної влади та місцевого самоврядування про ознаки порушення суб’єктом та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; виявлення за результатами безвиїзної перевірки фактів порушення суб’єктом та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; за ініціативою Держфінмоніторингу у разі безпосереднього виявлення ним ознак порушення суб’єктом та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення під час його діяльності; виявлення нових документів (обставин), що не були відомі й не могли бути відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки.

За результатами планових та позапланових перевірок робоча група складає у двох примірниках Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за встановленою формою.

Інформація, що міститься в акті перевірки, не підлягає розголошенню співробітниками Мін’юсту (управління юстиції), яким вона стала відома. Акт та матеріали перевірки не підлягають передачі юридичним чи фізичним особам, а також іншим органам, за винятком випадків, передбачених законом.

Один із примірників акта перевірки під особистий підпис вручається нотаріусу, другий примірник зберігається в Мін’юсті (управлінні юстиції).

Акт перевірки не пізніше наступного робочого дня з дати його підписання реєструється в Журналі обліку результатів перевірок, що зберігається в Мін’юсті (управлінні юстиції). Зауважуємо, що матеріали позапланових перевірок, проведених за дорученням Мін’юсту України, надсилаються відповідними управліннями юстиції до Мін’юсту України протягом 10-ти календарних днів після їх проведення.

Нотаріус може оскаржити дії членів робочої групи Міністру юстиції України (начальнику відповідного управління юстиції).

Нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу є відповідальними за проведення фінансового моніторингу, а у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність згідно із законом. Згідно зі ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері зпобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочиним шляхом, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно- правову відповідальність згідно із законом, а також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності у вигляді анулювання ліцензії або іншого спеціального дозволу згідно із законом, а юридичні особи, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2010 р. №2340/5 було затверджено Порядок розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій.

Новий Порядок розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій затверджено наказом Мін’юсту 28 травня 2015 р. за № 810/5.

Датою порушення провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу є дата підписання Акта перевірки.

У випадку коли факти невиконання (неналежного виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення викладаються в різних актах перевірки, датою порушення провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є дата складання останнього акта перевірки, яким виявлені порушення.

Акт перевірки нотаріуса, документи, які підтверджують факти порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, заперечення до Акта перевірки (за наявності) та інші матеріали перевірки подаються для розгляду та прийняття відповідного рішення комісією Мін’юсту/управління юстиції з питань застосування санкцій за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Справа про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, розглядається за участю нотаріуса та/або представника. Повноваження представника нотаріуса засвідчуються довіреністю, оригінал або засвідчена копія якої долучається до матеріалів справи.

Мін’юст/управління юстиції повідомляє нотаріуса про дату та час розгляду справи про порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати її розгляду.

Повідомлення про розгляд справи про порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу надсилається нотаріусу рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставляється нарочним з відміткою про отримання на копії повідомлення. Підставою для перенесення розгляду справи на іншу дату є надходження до Мін’юсту письмового повідомлення про відсутність у нотаріуса можливості бути присутнім при розгляді справи з поважних причин (хвороба, відрядження тощо) та клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату. До повідомлення додається відповідний документ. Таке повідомлення повинно надійти до Мін’юсту/управління юстиції не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку розгляду відповідної справи За наявності обставин, Комісія Мін’юсту/управління юстиції переносить розгляд справи, про що повідомляє нотаріуса. При цьому перебіг строків провадження у справі про порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу призупиняється до дати наступного розгляду справи за участю нотаріуса чи його керівника та/або представника.

Нез’явлення нотаріуса та/або представника нотаріуса, якщо про дату розгляду справи вони були повідомлені у встановленому порядку (що підтверджується відповідним документом про вручення повідомлення), не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

Санкції до нотаріусів застосовуються Мін’юстом/управлінням юстиції протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Рішення про застосування санкцій за вчинене порушення приймається Комісією Мін’юсту/управління юстиції.

За результатами розгляду матеріалів справи про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері фінансового моніторингу, Комісія Мін’юсту/управління юстиції у строк до двох місяців після порушення провадження у справі приймає рішення про застосування санкцій до нотаріуса або про закриття провадження у справі, яке оформлюється відповідною постановою.

Підставами закриття провадження у справі є: установлення Комісією Мін’юсту, управлінням юстиції під час розгляду справи факту відсутності порушень суб’єктом (нотаріусом) вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу; неприйняття Комісією Мін’юсту/управління юстиції рішення за результатами розгляду матеріалів справи про невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу протягом строку, встановленого пунктом 18 вказаного Порядку.

Штрафні санкції за невиконання (неналежне виконання) нотаріусом вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу застосовуються у таких випадках та розмірах:

1) за порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації, вивчення клієнтів (осіб) у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

2) за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, - у розмірі до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

3) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів, які не є юридичними особами, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

4) за порушення порядку зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів, які не є юридичними особами, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

5) за неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі написані в них відомості, на запит Мін’юсту/управління юстиції, необхідних для виконання ним функцій з державного регулювання і нагляду відповідно до вказаного Закону, або втрату документів (у тому числі інформації про рахунки або активи) - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів, які не є юридичними особами, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

6) за порушення обов’язків, встановлених законодавством у сфері фінансового моніторингу та не зазначених в абзацах другому - шостому цього пункту, - у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При визначенні розміру штрафу враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки. У разі виявлення двох і більше будь-яких повторних порушень, вчинених суб’єктом, до нього додатково може бути застосовано санкцію у вигляді анулювання спеціального дозволу на право провадження певного виду діяльності.

Повторне (протягом року) порушення суб’єктами фінансового моніторингу — юридичними особами або громадянами, які є суб’єктами підприємницької діяльності, вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, тягне за собою накладення штрафу в розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб’єктами підприємницької діяльності, — у розмірі до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У разі вчинення нотаріусом двох або більше порушень (у тому числі повторних порушень) вимог законодавства, що регулює діяльність у зазначеній сфері, штрафні санкції накладаються в межах більшого розміру штрафу, встановленого за вид порушення з числа вчинених.

Постанова про застосування штрафних санкцій набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова про застосування штрафних санкцій або про закриття провадження у справі вручається нотаріусу (його уповноваженому представнику) або надсилається за місцезнаходженням нотаріуса рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше десяти робочих днів з дня її винесення.

Постанова про застосування штрафних санкцій підлягає виконанню нотаріусом протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня її отримання, про що письмово повідомляється відповідно Мін’юст/управління юстиції.

Після перерахування суми штрафу нотаріус надсилає відповідно Мін’юсту/управлінню юстиції копію квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. Зазначена копія документа підшивається до справи.

У разі невиконання нотаріусом постанови про застосування штрафних санкцій у встановлений строк постанова передається Мін’юстом/управлінням юстиції до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

Оскарження постанови про застосування штрафних санкцій здійснюється в судовому порядку виключно з метою встановлення законності прийняття зазначеної постанови та не зупиняє виконання нотаріусом застосованої санкції.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2010 р. №2336/5 була затверджена Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

12 березня 2016 р. наказом Міністерства юстиції України № 672/5 була затверджена нова Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка регулює порядок складання уповноваженими на те посадовими особами та подання органам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів та матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 1669 та 18834 Кодексу про адміністративні правопорушення ( надалі -КУпАП).

Протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 1669 та 18834 КУпАП, складаються уповноваженими на те посадовими особами Мін’юсту, управлінь юстиції, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, а також може підписуватись свідками та потерпілими у випадку їх наявності.

У разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис. Особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

До протоколу долучаються копії (фотокопії) документів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Складений протокол та інші матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, формуються у справу. Справа про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом Мін’юсту, управління юстиції направляється до районного (міського, районного у місті, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, щодо якої він був складений.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1669, частиною 6 статті 16611 та статтею 18834 КУпАП, розглядаються суддями місцевих судів відповідно до статті 221 КУпАП.

Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення забезпечує уповноважена посадова особа, яка склала протокол. Протокол не пізніше наступного дня після його складання реєструється уповноваженою посадовою особою у Журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення, сторінки якого повинні бути прошнуровані та пронумеровані, а також скріплені печаткою Мін’юсту, управління юстиції.

Облік протоколів проводиться в межах кожного календарного року окремо та має серію і номер. Облік видачі бланків протоколів ведеться в Журналі видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення.

При цьому зауважуємо, що відповідно до статті 8 Закону України «Про нотаріат», подання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не є порушенням нотаріальної таємниці.

Законодавцем наголошено на тому, що нотаріус не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «фінансовий моніторинг».

2. Об’єкти та суб’єкти фінансового моніторингу.

3. Які органи здійснюють виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу відповідно до ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

4. Компетенція та повноваження Державної служби фінансового моніторингу України як уповноваженого суб’єкта державного фінансового моніторингу України.

5. Компетенція та повноваження Міністерства юстиції України як уповноваженого суб’єкта державного фінансового моніторингу.

6. Відповідальність нотаріусів за порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

7. Якими органами здійснюється контроль за виконанням нотаріусами обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу?

Список рекомендованих джерел

Основна література

1. Долинська М. С. Українське нотаріальне право. К.: Юрінком Інтер, 2015. 248 с.

2. Дякович М.М. Хрестоматія нотаріального права України: Навч. посібн. Істина, 2018. 480 с.

3. Нотаріат в Україні: Навч. Посіб. / за ред. В.М. Несчастного. К.: Знання,

2008. 494 с.

4. Нотаріат в Україні: Навчальний посібник / За заг ред. Ю. В. Нікітіна. - КВНЗ « Національна академія управління»; «Алерта», 2016. 586 с.

Спеціальна література

1. Берізко В. Щодо адміністративно-правового статусу Державноїслужби фінансового моніторингу України. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 3. С. 118-122. PUL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2017_3_27

2. Власюк М. В. Інформаційні потоки під час організації функціонування

системи фінансового моніторингу та їх аналіз. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. 2016. Вип.20(1). С. 154-159. PUL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2016_20(1)______ 39

3. Гаєвський І. М., Гаєвська О. О. Ризики нотаріуса при посвідченні

правочинів із землею: акценти фінансового моніторингу. Науковий вісник Національного унверситету біоресурсів і природокористування України. Серія Право. 2014. № 197 (2). С. 269-275. PUL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_prav_2014_197 (2)_ 44

4. Гаєвський І. М. Національна система фінансоового моніторингу: сутність, роль та принципи. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юрилична академія». 2016. Вип. 1. С. 45-57. PUL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vchfo_2016_1_6

5. Долинська М.С. Нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2011. Випуск 54. C. 202- 208.

6. Драна І. В. Адміністративно-правове забезпечення фінансового

моніторингу в нотаріальній діяльності в Україні. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2011. № 4. С. 36-40. PUL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2011_4_10

7. Дубина М. В. Дослідження змісту дефініції «фінансовий моніторинг». Проблеми і перспективи економіки та управління. 2015. № 3. С. 253-258. PUL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppeu_2015_3_35.

8. Єрмоленко А. О., Лисьонкова Н. М. Фінансовий моніторинг в Україні. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2012. Вип. 37. С. 23-36. PUL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2012_37_5.

9. Коротюк О. В. Науково-практичний коментар Закону України «Про нотаріат»/ О. В. Коротюк. - Х.: Право, 2012. - 648 с.

10. Нечипорук С. В. Нотаріуси як спеціальні суб’єкти первинного фінансового моніторингу. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 10. С. 149-155. PUL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2012_10_25.

11. Романченко Ю. О. Фінансовий моніторинг як інструмен запобігання легалізації злочинних доходів. Науковий погляд: економіка та управління. 2017. № 1. С. 69-95. PUL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2017_1_10

12. Чижмарь К.І, Гаєвський І. М., Актуальні питання фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України. Методичні рекомендації. Офіційне видання/ К. І. Чижмарь, І. М. Гаєвський. - К.: ПрАТ «Видавництво «Київська правда». 2010. -111 с.

Нормативно-правові акти

1. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-ХП. URL: zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12

2. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 р. № 1702-VII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1702-18

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

визначення вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів: Закон України від 14.10.2014 р. № 1701-VII. URL:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1701 -18

4. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12

5. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Постанова Кабінету Міністрів України від 0207.2014 р. № 228. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF

6. Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України: Наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2011 р. № 707/5. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0759-11

7. Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 р. № 537. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-2015-%D0%BF

8. Деякі питання організації фінансового моніторингу: Постанова Кабінету

Міністрів України від 05.08. 2015 року № 552. URL:

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/552-2015-%D0%BF

9. Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України: Наказ Міністерства юстиції України від 22.06.2015 р. № 999/5. Офіційний вісник. 2015. № 52, стор. 518, стаття 1698.

10. Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України: наказ Міністерства фінансів україни, Міністерство юстиції україни від 27.05.2015 № 521/796/5. Офіційний вісник. 2015 р., № 50, стор. 237, стаття 1641.

11. Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України: наказ Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 999/5. Офіційний вісник. 2015 р., № 52, стор. 518, стаття 1698.

12. Про затвердження Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій: наказ Міністерства юстиції України від 28.05.2015 № 810/5 Офіційний вісник. 2015. № 46, стор. 268, стаття 1523.

<< | >>
Источник: Нотаріат: підручник / М. С. Долинська. — Львів : Ліга-Прес.2018. — 398 с.. 2018

Еще по теме Державний нагляд за проведенням фінансового моніторингу державними та приватними нотаріусами України:

  1. Порядок вчинення нотаріальних дій державними та приватними нотаріусами України
  2. 4. Державний контроль, нагляд і моніторинг у сфері охорони навколишнього природного середовища
  3. Нотаріус як суб'єкт первинного фінансового моніторингу
  4. ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України
  5. Приватний нотаріус. Права та обов'язки приватного нотаріуса
  6. § 4. Державний контроль і державний нагляд за веденням робіт з вивчення, використання й охорони надр
  7. Стаття 559. Взаємодія органів доходів і зборів з Національним банком України, Рахунко­вою палатою, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та у сфері фінансового контролю.
  8. § 3. Державний облік лісів, ведення державного лісового кадастру та здійснення моніторингу лісів
  9. Указом Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої вла­ди» постановлено утворити Державну фінансову інспекцію Украї­ни, реорганізувавши Головне контрольно-ревізійне управління України.
  10. 2.2. Державно-правові основи охорони державного кордону України
  11. 4. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
  12. if( !cssCompatible ) { document.write(" 9.5. Державна служба Державна служба — це професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено вст
  13. 4. Державний контроль та нагляд в агропромисловій сфері
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -