ДОГОВІР ПРО НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ ВІД 1 ЛИПНЯ 1968 РОКУ

Дата підписання: 01.07.1968 Дата приєднання України: 16.11.1994 Дата набрання чинності для України: 05.12.1994

Держави, що укладають цей Договір, поіменовані нижче "Учас­никами Договору", враховуючи спустошливі наслідки, які мала б для всього людства ядерна війна, та необхідність, що випливає з цього, докласти всіх зусиль для запобігання загрозі виникнення такої війни та вжити заходів для безпеки народів, вважаючи, що розповсюджен­ня ядерної зброї серйозно збільшило б загрозу ядерної війни, відпо­відно до резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, що закликають до укладення угоди про запобігання більш широкому розповсюдженню ядерної зброї, зобов’язуючись співро­бітничати з метою сприяння застосуванню гарантій Міжнародного агентства по атомній енергії щодо мирної ядерної діяльності, ви­словлюючи свою підтримку зусилля по дослідженню, вдосконаленню та іншим зусиллям щодо сприяння застосуванню в рамках системи гарантій Міжнародного агентства з атомної енергії принципу ефек­тивних гарантій відносно руху вихідних та спеціальних матеріалів, що розщеплюються шляхом використання приладів та інших техніч­них засобів у визначених ключових місцях, підтверджуючи той прин­цип, що блага мирного застосування ядерної технології, включаючи будь-які технологічні побічні продукти, які можуть бути отримані державами, що володіють ядерною зброєю, від розвитку ядерних ви­бухових пристроїв, мають бути доступними для мирних цілей усім державам-учасницям Договору, як тим, що володіють, так і таким, що не володіють ядерною зброєю, будучи впевненими, що для здійснен­ня цього принципу всі Учасники цього Договору мають право брати участь у якомога повному обміні науковою інформацією для подаль­шого розвитку використання атомної енергії в мирних цілях робити в цей розвиток свій внесок як самостійно, так і у співробітництві з іншими державами, заявляючи про свій намір якомога швидше до­сягти припинення гонки ядерних озброєнь і вжити ефективних за­ходів у напрямі ядерного роззброєння, наполегливо закликаючи до співробітництва всі держави для досягнення цієї мети, нагадуючи про рішимість, виявлену Учасниками Договору про заборону випро­бувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою 1963 року (995_376) в його преамбулі, у прагненні назавжди досягти припинення всіх випробувальних вибухів ядерної зброї та продовжу­вати переговори з цією метою, прагнучи сприяти пом’якшенню між­народної напруженості та зміцненню довіри між державами з тим, щоб сприяти досягненню припинення виробництва ядерної зброї, знищенню всіх існуючих її запасів і виключенню ядерної зброї та засобів її доставки з національних арсеналів відповідно до договору про загальне і повне роззброєння під суворим і ефективним міжна­родним контролем, нагадуючи, що відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй (995_010) держави повинні утримуватися в своїх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як про­ти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь- якої держави, так і в будь-який інший спосіб, несумісний з цілями Об’єднаних Націй, та що належить сприяти встановленню та підтри­манню міжнародного миру та безпеки з найменшим відверненням світових людських сил і економічних ресурсів для справи озброєння, погодилися про таке:

Стаття І

Кожна з держав-учасниць цього Договору, що володіє ядерною зброєю, зобов’язується не передавати будь-кому ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, а також контроль над такою зброєю чи вибуховими пристроями ні безпосередньо, ні посередньо, рівно як і ніяким чином не допомагати, не заохочувати і не спонукати будь- яку державу, що не володіє ядерною зброєю, до виробництва або придбання у будь-який інший спосіб ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв, а також контролю над такою зброєю чи вибу­ховими пристроями.

Стаття II

Кожна з держав-учасниць цього Договору, що не володіє ядер­ною зброєю, зобов’язується не приймати передачі від кого б то не було ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв, а також контролю над такою зброєю або вибуховими пристроями ні безпосе­редньо, ні посередньо; не виробляти та не переробляти у будь-який інший спосіб ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, рівно як і не добиватися та не приймати будь-якої допомоги у виробництві ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв.

Стаття III

(1) Кожна з держав-учасниць Договору, що не володіє ядерною зброєю, зобов’язується прийняти гарантії, як вони викладені в угоді, про яку будуть вестися переговори і яку буде укладено з Міжнарод­ним агентством з атомної енергії відповідно до Статуту Міжнародно­го агентства по атомній енергії (995_164) та системи гарантій Агент­ства, виключно з метою перевірки виконання його зобов’язань, прийнятих відповідно до цього Договору, з тим щоб не допустити переключення ядерної енергії з мирного застосування на ядерну зброю чи інші ядерні вибухові пристрої. Процедури гарантій, що вимагаються цією статтею, здійснюються щодо вихідного чи спеці­ального матеріалу, який розщеплюється, незалежно від того, чи ви­робляється він, обробляється чи використовується в будь-якій основ­ній ядерній установці або знаходиться за межами будь-якої такої установки. Гарантії, що вимагаються цією статтею, застосовуються до всього вихідного чи спеціального матеріалу, що розщеплюється в усій мирній ядерній діяльності в межах території такої держави, під її юрисдикцією чи такої, що здійснюється під її контролем де б то не було.

(2) Кожна з держав-учасниць Договору зобов’язується не надава­ти:

a) вихідного чи спеціального розщеплюваного матеріалу,

b) устаткування чи матеріалу, спеціально призначеного або підго­товленого для обробки, використання чи виробництва спеціально­го матеріалу, що розщеплюється, будь-якій державі, що не володіє ядерною зброєю, для мирних цілей, якщо на цей вихідний чи спеці­альний матеріал, що розщеплюється, не поширюються гарантії, які вимагаються цією Статтею.

(3) Гарантії, що вимагаються цією статтею, здійснюються такі, щоб відповідати статті IV цього Договору і уникати створення пе­решкод для економічного чи технологічного розвитку Учасників Договору чи міжнародного співробітництва у галузі мирної ядерної діяльності, включаючи міжнародний обмін ядерним матеріалом та обладнанням для обробки, використання чи виробництва ядерного матеріалу в мирних цілях відповідно до положень цієї статті та прин­ципу застосування гарантій, викладеним в преамбулі Договору.

(4) Держави-учасниці Договору, що не володіють ядерною зброєю, укладають угоди з Міжнародним агентством по атомній енергії з ме­тою виконання вимог цієї статті або в індивідуальному порядку, або спільно з іншими державами відповідно до Статуту Міжнародного агентства по атомній енергії (995_164). Переговори про такі угоди починаються протягом 180 днів з часу первісного набуття чинності цим Договором. Для держав, що здають на зберігання свої ратифі­каційні грамоти чи документи про приєднання після закінчення пе­ріоду в 180 днів, переговори про такі угоди починаються не пізніше дати такої здачі. Такі угоди набувають чинності не пізніше вісімнад­цяти місяців з дня початку переговорів.

Стаття IV

(1) Жодне з положень цього Договору не належить тлумачити як таке, що зачіпає невід’ємне право всіх Учасників Договору розви­вати дослідження, виробництво та використання ядерної енергії в мирних цілях без дискримінації і відповідно до статей І та II цього Договору.

(2) Всі Учасники Договору зобов’язуються сприяти якомога пов­нішому обмінові устаткуванням, матеріалами, науковою та техніч­ною інформацією про використання ядерної енергії в мирних цілях та мають право брати участь у такому обміні. Учасники Договору, які здатні робити це, також співпрацюють самостійно або спільно з іншими державами чи міжнародними організаціями, у справі спри­яння подальшому розвитку використання ядерної енергії в мирних цілях, особливо на територіях держав-учасниць Договору, що не во­лодіють ядерною зброєю, з належним урахуванням потреб регіонів світу, що розвиваються.

Стаття V

Кожний з Учасників цього Договору зобов’язується вжити відпо­відних заходів з метою забезпечення того, щоб відповідно до цього Договору, під відповідним міжнародним наглядом і шляхом відповід­них міжнародних процедур потенційні блага від будь-якого мирно­го застосування ядерних вибухів були доступні державам-учасницям цього Договору, які не володіють ядерною зброєю, на недискримі- наційній основі, і щоб вартість вибухових пристроїв, що викорис­товуються, для таких Учасників Договору була такою низькою, на­скільки це тільки можливо, і не включала витрат на їх дослідження та вдосконалення.

Стаття VI

Кожний Учасник цього Договору зобов’язується в дусі доброї волі вести переговори про ефективні заходи по припиненню гонки ядер­них озброєнь у найближчому майбутньому та ядерному роззброєн­ню, а також про договір про загальне і повне роззброєння під суво­рим і ефективним міжнародним контролем.

Стаття VII

Жодне положення цього Договору не зачіпає права будь-якої групи держав укладати регіональні договори з метою забезпечення повної відсутності ядерної зброї на їх відповідних територіях.

Стаття VIII

(1) Будь-який Учасник цього Договору може запропонувати по­правки до цього Договору. Текст будь-якої запропонованої поправки подається урядам-депозитаріям, котрі розсилають його всім Учасни­кам Договору. Потім, якщо цього вимагатиме одна третина або біль­ше Учасників Договору, уряди-депозитарії скликають конференцію, на яку вони запрошують всіх Учасників Договору для розгляду такої поправки.

(2) Будь-яка поправка до цього Договору має бути затверджена більшістю голосів всіх Учасників Договору, включаючи голоси всіх держав-учасниць цього Договору, які володіють ядерною зброєю, та всіх інших Учасників Договору, що є членами Ради керуючих Між­народного агентства по атомній енергії на дату розсилки такої по­правки. Поправка набуває чинності для кожного Учасника Догово­ру, який здає свою грамоту про ратифікацію поправки, після здачі на зберігання таких ратифікаційних грамот більшістю всіх Учасників Договору, включаючи ратифікаційні грамоти всіх держав-учасниць цього Договору, що володіють ядерною зброєю, і всіх інших Учасни­ків Договору, які є членами Ради керуючих Міжнародного агентства по атомній енергії, на дату розсилки цієї поправки.

(3) Через п’ять років після набуття чинності цим Договором у Женеві (Швейцарія) скликається конференція Учасників Договору для розгляду того, як діє цей Договір, щоб мати впевненість у тому, що цілі, викладені в преамбулі, та положення Договору здійснюють­ся. Через кожні наступні п’ять років більшість Учасників Договору може, шляхом внесення пропозиції з цією метою урядам-депозитарі- ям, домогтися скликання подальших конференцій з метою розгляду того, як діє Договір.

Стаття IX

(1) Цей Договір є відкритим для підписання всіма державами. Будь-яка держава, яка не підпише Договір до набуття ним чинності, згідно з пунктом (3) даної статті, може приєднатися до нього в будь- який час.

(2) Цей Договір підлягає ратифікації державами, які підписали його. Ратифікаційні грамоти та документи про приєднання здаються на зберігання урядам Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучених Штатів Америки, котрі цим призначаються урядами-де- позитаріями.

(3) Цей Договір набуває чинності після його ратифікації держа­вами, уряди яких призначені депозитаріями Договору, і 40 іншими державами, що підписали цей Договір, та здачі ними на зберігання ратифікаційних грамот. Для цілей цього Договору державою, що во­лодіє ядерною зброєю, є держава, яка виготовила і підірвала ядерну зброю чи інший ядерний вибуховий пристрій до 1 січня 1967 року.

(4) Для держав, ратифікаційні грамоти чи документи про приєд­нання яких будуть здані на зберігання після набуття чинності цим До­говором, він набуває чинності в день здачі на зберігання їхніх рати­фікаційних грамот чи документів про приєднання.

(5) Уряди-депозитарії безвідкладно повідомляють всі держави, що підписали та приєдналися до цього Договору, про дату кожного під­писання, дату здачі на зберігання кожної ратифікаційної грамоти чи документа про приєднання, дату набуття чинності цим Договором, дату отримання будь-яких вимог про скликання конференції, а також про інші повідомлення.

(6) Цей Договір повинен бути зареєстрований урядами-депозита- ріями відповідно до статті 102 Статуту Організації Об’єднаних Націй (995_010).

Стаття X

(1) Кожний Учасник цього Договору в порядку здійснення свого державного суверенітету має право вийти з Договору, якщо він ви­рішить, що пов’язані зі змістом цього Договору виняткові обставини

поставили під загрозу найвищі інтереси його країни. Про такий ви­хід він повідомляє за три місяці всіх Учасників Договору і Раду Без­пеки Організації Об’єднаних Націй. В такому повідомленні має міс­титися заява про виняткові обставини, які він розглядає як такі, що поставили під загрозу його найвищі інтереси.

(2) Через двадцять п’ять років після набуття Договором чинності скликається конференція для того, щоб вирішити, чи повинен До­говір продовжувати залишатися чинним безстроково чи його дія має бути продовжена на додатковий певний період або періоди часу. Це рішення приймається більшістю Учасників Договору.

Стаття XI

Цей Договір, російський, англійський, французький, іспанський і китайський тексти якого є рівно автентичними, здається на збері­гання до архівів урядів-депозитаріїв. Належним чином завірені копії цього Договору перепроваджуються урядами-депозитаріями урядам держав, що підписали Договір та приєдналися до нього. На посвід­чення чого ті, що нижче підписалися, належним чином на те упов­новажені, підписали цей Договір. Вчинено у трьох примірниках, умістах Москві, Вашингтоні і Лондоні липня місяця 1 дня тисяча дев’ятсот шістдесят восьмого року.