Історія створення та діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ).

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) - незалежна нейтральна організація, яка надає гуманітарну допомогу та захист жертвам війн, бойових конфліктів, внутрішніх безладів та інших подібних ситуацій.

Народилася ця гуманітарна організація на полі бою у 1863 році. Виступаючи як Sui generis (організація особливого напряму), нині МКЧХ має повноваження (мандат), отриманий від міжнародного товариства, а також діє в якості нейтрального посередника між воюючими сторонами. МКЧХ є пропагандистом та хранителем міжнародного гуманітарного права. Мандат організації на надання захисту жертвам збройних конфліктів отриманий і закріплений у чотирьох Женевських конвенціях 1949 року і Додаткових протоколах до них 1977 року - гідних продовжувачів першої Женевської конвенції 1864 року.

Мандат і правовий статус додають МКЧХ особливого характеру. Будучи приватною неурядовою установою, вона відрізняється як від міжурядових організацій (наприклад, що входять до системи ООН), так і від неурядових організацій. Відповідно до угод у рамках міжнародного права, МКЧХ надаються пільги та імунітети, якими зазвичай користуються тільки міжурядові організації (зокрема, юрисдикційний імунітет, завдяки якому МКЧХ не підлягає адміністративному й судовому переслідуванням, а також недоторканність приміщень, архівів та іншої документації). Ці пільги й привілеї забезпечують дві найважливіших умови діяльності МКЧХ - нейтральність та незалежність. МКЧХ уклав угоду зі Швейцарією, що гарантує йому волю дій і незалежність від швейцарського уряду.

Принцип, яким керується МКЧХ, полягає в тому, що навіть у війни є межі, які обумовлюють методи та засоби ведення бойових дій і поведінки комбатантів (учасників конфлікту).

Міжнародне гуманітарне право (МГП) регулює міжнародні правовідносини в період збройних конфліктів, воно склалося в останній чверті минулого століття і відноситься до всієї сукупності норм міжнародного права, метою яких є захист жертв збройних конфліктів. Таку діяльність здійснює Міжнародний Комітет Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (далі в тексті МКЧХ і КП) на який лягли більша частина практичної діяльності, теоретичних досліджень і розробок.

Отже, що ж являє собою ця організація? Коли, ким і, головне, з якою метою вона була створена?

Вперше ідея надання неупередженої допомоги людям, що постраждали в ході військових дій була реалізована швейцарським бізнесменом і гуманістом Анрі Дюнаном в 1859 році. Тоді ним було організовано загін добровольців, які допомагали жертвам битви при Сольферіно (Північна Італія), де брало участь близько 160 тис. франко-італійських солдатів і стільки ж австрійських. А. Дюнану вдалося врятувати багатьох поранених, для яких він знайшов їжу, воду та догляд. Необхідність створення такого загону стала очевидна по приїзді в Кастільйон, де він виявляє велику кількість поранених, які залишилися без необхідної їм допомоги. Причина цього крилася в тому, що чисельність медико-санітарної служби в ті часи була вкрай недостатня для надання допомоги всім потребуючим. Фактично, солдат, який втратив можливість битися через отримані рани опинявся кинутим напризволяще.

Побачене в Кастільйоні сильно потрясло Анрі Дюнана, все це він опише в книзі «Спогади про Сольферіно ». У цій книзі він пропонує створити в кожній країні добровільні товариства, які в період військових дій взяли б на себе обов'язок щодо надання допомоги солдатам, пораненим в боях, допомагаючи штатному медичному персоналу воюючих армій. Створення таких товариств, на думку А. Дюнана, повинне проводитися в мирний час.

Ця ідея знайшла відгук у всьому світі і в 1863 році А.

знака, всіх ніякої

домовитися про введення певного пізнавального для всіх армій. Ця емблема буде відрізняти перебуваючи в лавах збройних сил, не бере військових діях і, отже, не може бути підданий нападу.

спільного

тих, хто, участі у

Для успіху задуманого, А. Дюнан розсилає листи всім володарям Європи із запрошенням їх на Міжнародну Женевську конференцію, щоб уряди різних країн взяли на себе відповідні взаємні зобов'язання, підписавши договір у галузі міжнародного права. Він зустрічається з главами держав та військовими міністрами. У підсумку на конференції підписують безпрецедентний на той час документ. Його положення свідчать, що у всіх державах повинні бути організовані відповідні товариства. В обов'язки членів цих товариств буде входити надання допомоги пораненим на полях битв. Крім того знаком членів цих товариств, що демонструють їх нейтралітет у бойових діях, приймається червоний хрест на білому тлі. Комітет п'яти був перетворений у Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), у завдання якого входила координація діяльності благодійних груп.

День, коли був підписаний цей документ, вважається днем народження Червоного Хреста, — це 29 жовтня 1863 р. Менш ніж за рік з'явилося на світ 10 нових товариств допомоги пораненим. Важливим завданням було в той час підписання договору про нейтралітет товариств допомоги пораненим. Ця угода, що іменується також Женевською конвенцією 1864 р., гарантувала нейтралітет медичного персоналу та офіційного прийняття червоного хреста, як розпізнавального знака.

На сьогоднішній день це положення закріплено у статті 19 і звучить наступним чином: «Постійні санітарні установи і рухомі санітарні формування медичної служби не можуть ні за яких обставин бути піддані нападу, але кожного часу користуються покровительством і охороною сторін, котрі перебувають у конфлікті. Потрапивши в руки іншої сторони, вони зможуть продовжувати функціонувати до тих пір, поки держава, що захопила їх, не забезпечить сама необхідного догляду за пораненими та хворими, що знаходяться в цих установах і формуваннях». Таким чином, установи мають відмітний знак у вигляді червоного хреста на білому фоні (або червоного півмісяця або червоного лева і сонця), а також особи, які мають такий же знак меншого розміру (наприклад, у вигляді нарукаваної пов'язки) визнаються нейтральними і можуть надавати необхідну допомогу нужденним в ній особам з числа воюючих.

Таким чином можна зробити висновок, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста був створений, щоб допомагати жертвам збройних конфліктів. Основними принципами роботи цієї гуманітарної організації були декларовані:

- Гуманність.

- Незалежність.

- Неупередженість.

- Нейтральність.

- Єдність.

- Добровільність.

- Універсальність.

Всі ці принципи забезпечують головну мету діяльності МКЧХ - надати допомогу тим хто її потребує, полегшити страждання людей, що опинилися в біді.

Діяльність МКЧХ.

У рік свого заснування, тобто у 1864 році, Міжнародний Червоний Хрест приступив до своєї діяльності, надаючи допомогу пораненим в ході датсько-прусського конфлікту. За короткий час в багатьох країнах були створені національні товариства Червоного Хреста, які в 1919 році об'єдналися в Лігу товариств Червоного Хреста. Слід зазначити, що перше серйозне випробування Червоний Хрест отримав в період з 1914 року по 1919 рік, під час Першої світової війни під час якої було взято на облік 7 млн. полонених, встановлена доля декількох сотень тисяч безвісті зниклих.

Контроль з боку Червоного Хреста привів до значного поліпшення становища військовополонених, переговори про репатріацію дозволили багатьом з них повернутися додому. За свою діяльність в 1917 році Міжнародному Червоному Хресту була присуджена Нобелівська премія миру, єдина за цей період.

Після закінчення війни співробітники Червоного Хреста надавали допомогу біженцям воєнного часу і військовополоненим під час їх повернення додому. Крім того, були вдосконалені положення, раніше прийнятих конвенцій. У результаті в 1929 році була прийнята 3 Женевська конвенція, положення якої розширювали дії положень перших двох конвенцій (2 Женевська конвенція була прийнята в 1906 році.) І поширювали свою дію на всіх осіб, не зважаючи на громадянство. Завдяки зусиллям МКЧХ, ця конвенція була ратифікована всіма країнами світу, за винятком СРСР та Японії.

Крім того, Міжнародний Комітет Червоного Хреста в період з 1935 року по 1939 рік прагнув полегшити долю постраждалих під час італо-ефіопської війни та громадянської війни в Іспанії.

З початком Другої світової війни в 1939 р. при МКЧХ було організовано центральне агентство у справах військовополонених. Більше 3 тис. добровольців обробляли 200 тис. поштових відправлень в день. За допомогою МКЧХ полоненим було відправлено понад 34 млн. посилок і більше 1,3 млн. книг. Це ж агентство спостерігало за умовами утримання в таборах для військовополонених, у тому числі і японських, незважаючи на те, що ця країна не ратифікувала Конвенції 1929 р.

Об'єднана комісія МКЧХ та Ліги товариств Червоного Хреста надавала допомогу і населенню країн, що постраждали від війни. Хоча нацистський уряд не схвалював допомогу євреям, що піддавалися гонінням в Німеччині, МКЧХ доставляв продукти, одяг і медикаменти до деяких концентраційних таборів.

Після закінчення Другої світової війни МКЧХ допоміг повернутися на батьківщину мільйонам інтернованих та військовополонених. Репатріантам видавався документ Червоного Хреста, який заміняв паспорт. За діяльність в роки війни Міжнародного Комітету Червоного Хреста в 1945 році була присуджена друга Нобелівська премія. З огляду на те, що у Другій світовій війні постраждала велика кількість цивільних осіб, тобто тих, що не брали участі у військових діях, 12 серпня 1949 р. Червоним Хрестом була створена 4 Женевська конвенція в якій встановлювалися жорсткі правила і стандарти захисту цивільного населення, як у зоні військових дій, так і на окупованих територіях. Так само вищевказаною конвенцією заборонялися військові злочини.

Надалі діяльність Міжнародного Комітету Червоного Хреста була пов'язана з багатьма локальними конфліктами, у тому числі міжнародного характеру, що відбувалися в різних регіонах. Це і війна в Кореї, і Суецька криза, і угорське повстання 1956 року, і багато інших.

В даний час МКЧХ має представництва в більш ніж п'ятдесяти країнах, трохи менше половини яких знаходяться в Африці. Річний бюджет організації - понад 550 мільйонів доларів, більша частина яких надходить від урядів, в основному зі Сполучених Штатів, країн Європейського Союзу, Скандинавських країн і Швейцарії. Виконавчий комітет повністю складається з громадян Швейцарії, більшість представників в інших країнах - також швейцарці, хоча зараз з'явилася тенденція приймати на роботу і громадян інших країн.

Представники МКЧХ, більш відомі як «делегати», здійснюють свою практичну роботу спільно з національними комітетами Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, більшість місцевих працівників є громадянами тієї країни, де працює представництво.

В останні роки МКЧХ виконує велику роботу з надання гуманітарної допомоги, особливо в гарячих точках світу. Доволі висока активність Червоного Хреста спостерігається в Росії. Оперативна діяльність зосереджена, головним чином, на Північному Кавказі. Міжнародний Червоний Хрест надає гуманітарну допомогу населенню й в інших регіонах, наприклад, в Афганістані. Співробітники Червоного Хреста постачали медикаменти і хірургічні матеріали в лікарні й пункти невідкладної допомоги. На початку 2003 р. МКЧХ розподілив 317 т продуктів харчування близько 81 тис. особам. Була надана допомога 9 тис. пацієнтів у лікарнях і проведено 5 тис. операцій.

Комітет здійснював гуманітарну діяльність в Іраку, де розпочався збройний конфлікт. Уже з перших днів бомбардувань МКЧХ залишався в Багдаді. У Кувейті літаком здійснювалося переміщення людей та обладнання в цей район. Але основна увага була зосереджена на проблемі порятунку людських життів. Діяльність МКЧХ полягала в наданні пораненим необхідної медичної допомоги, забезпеченні доступу населення до основних джерел чистої питної води.

У квітні 2003 р. представники МКЧХ зареєстрували і відвідали близько 4,5 тис. військовополонених іракців. Вони також вели переговори з Іракськими властями, щоб одержати доступ до військовополонених коаліції. З кінця березня до початку травня 2003 р. було відвідано понад 6 тис. військовополонених та інтернованих цивільних осіб, які утримувались військами коаліції. Міжнародний комітет Червоного Хреста активно продовжує свою діяльність.