Інформаційні системи Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України

Державне підприємство (надалі — ДП) «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України забезпечує функціонування таких реєстрів:

— реєстр методик проведення судових експертиз;

— єдиний реєстр громадських формувань;

— єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів;

— єдиний реєстр нотаріусів;

— державний реєстр атестованих судових експертів;

— єдиний державний реєстр нормативно-правових актів;

— єдиний державний реєстр виконавчих проваджень;

— спадковий реєстр;

— реєстр спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України;

— державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

— державний реєстр актів цивільного стану громадян;

— державний реєстр баз персональних даних;

— єдина база даних про підприємства, щодо яких порушено провадження в справі про банкрутство;

— державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

— єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Розглянемо деякі з них.

Реєстр методик проведення судових експертиз — це офіційна електронна база даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про наявність методик проведення судових експертиз, які атестовані та рекомендовані до впровадження в експертну практику відповідно до Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595.

Інформація, яка міститься в Реєстрі, є відкритою для запитів правоохоронних органів, судів та заінтересованих юридичних і фізичних осіб.

Держателем Реєстру є Міністерство юстиції України, що здійснює його ведення.

Функції держателя Реєстру покладаються на Управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України.

Адміністратором Реєстру є державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, що забезпечує технічне та технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру, надання доступу до Реєстру, забезпечує збереження та захист даних, що містяться в Реєстрі.

До Реєстру вносяться такі відомості:

• реєстраційний код методики;

• вид (підвид, рід) експертизи або галузь знань;

• назва методики;

• найменування спеціалізованої установи, що є розробником методики;

• рік створення методики;

• дата прийняття рішення про державну реєстрацію методики.

У разі, якщо методика розроблялась за участю декількох установ (розробників), вказуються усі розробники методики із зазначенням провідної установи (розробника).

Поряд з атестованими методиками під час проведення судових експертиз також використовуються джерела інформації, які не підлягають атестації і є обов’язковими для застосування на території України, зокрема: нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР тощо.

У разі потреби під час проведення експертиз також можуть використовуватись науково-технічна та довідкова література, перелік якої затверджується наказом Міністерства юстиції України та не є вичерпним, інформаційні бази даних з мережі Інтернет, а також програмні продукти, рекомендовані для використання в експертній практиці рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України.

У разі надходження запиту від правоохоронних органів, судів та заінтересованих юридичних і фізичних осіб щодо реєстрації відповідної методики з Реєстру надається витяг за встановленою формою^[73].

Єдиний реєстр нотаріусів — це комп’ютерна база даних, у якій містяться відомості про державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви та нотаріусів України^[74].

Держатель Єдиного реєстру нотаріусів — Міністерство юстиції України, що розробляє організаційні, методологічні принципи ведення та забезпечує його функціонування.

Адміністратор Єдиного реєстру нотаріусів — ДП «Інформаційний центр» Мінюсту України, що здійснює заходи зі створення та супроводження програмного забезпечення, у тому числі із впровадження та підтримки веб-сайту для доступу до відомостей Єдиного реєстру, організацію доступу, забезпечує збереження та захист даних, що містяться в реєстрі, вносить до нього отримані від Головного управління юстиції Мінюсту в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі відомості, надає інформацію з Єдиного реєстру, а також виконує інші функції, передбачені цим Порядком.

Інформація, яка міститься в Єдиному реєстрі, є відкритою.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є повідомлення Головних управлінь юстиції про:

— призначення на посаду до державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву нотаріуса;

— реєстрацію приватної нотаріальної діяльності;

— перебування нотаріуса державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною тощо, а також закінчення або переривання такої відпустки;

— звільнення нотаріуса з державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву;

— зупинення або припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса;

— переведення державного нотаріуса на іншу посаду в межах області (міста), зокрема переведення державного нотаріуса до іншої державної нотаріальної контори;

— переведення державного нотаріуса на нову посаду в межах державної нотаріальної контори;

— реєстрацію державної нотаріальної контори;

- зміну місцезнаходження або телефону державної нотаріальної контори;

- зміну нотаріального округу державної нотаріальної контори;

- ліквідацію державної нотаріальної контори;

- поновлення нотаріальної діяльності нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю;

- зміну робочого телефону, адреси розташування робочого місця (у межах одного нотаріального округу) нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю;

- зміну нотаріального округу в межах області нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю;

- зміну прізвища, імені, по батькові нотаріуса.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи, організації та інші юридичні і фізичні особи отримують доступ до відомостей Єдиного реєстру через веб-сайт, який ведеться Адміністратором шляхом пошуку та перегляду інформації про:

1) державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви (які не ліквідовано):

- назви державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву;

- прізвища, імена, по батькові нотаріусів, які працюють у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві;

- номери свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

- місцезнаходження державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочі телефони;

2) нотаріусів, діяльність яких не припинена:

- прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса;

- номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

- назва державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву або відмітка про те, що нотаріус займається приватною нотаріальною діяльністю;

- місцезнаходження державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву або адреса робочого місця (контори) нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю, робочі телефони.

Надання інформації з Єдиного реєстру на письмові запити органів державної влади, інших юридичних та фізичних осіб здійснюється Адміністратором у вигляді інформаційної довідки. Заява про видачу інформаційної довідки з Єдиного реєстру нотаріусів подається за встанов- леною формою, з обов’язковим проставленням печатки (у разі подання запиту органом державної влади або іншою юридичною особою).

Для формування інформаційної довідки пошук у Єдиному реєстрі здійснюється за прізвищем, іменем, по батькові нотаріуса або номером свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, про державну нотаріальну контору (державний нотаріальний архів) — за назвою державної нотаріальної контори (державного нотаріального архіву).

Реєстр актів цивільного стану громадян — єдина комп’ютерна база даних про акти цивільного стану, внесені до них зміни і доповнення, видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Реєстру^[75].

Держатель Реєстру — Укрдержреєстр, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру — ДП «Інформаційний центр» Мін’юсту, що здійснює заходи зі створення і супроводження програмного забезпечення Реєстру, збереження та захисту бази даних Реєстру, відповідає за його функціонування, надає реєстраторам доступ до нього; реєстратори — відділи державної реєстрації актів цивільного стану структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, м. Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськ- районних, міжрайонних управлінь юстиції Укрдержреєстру.

Внесення до Реєстру відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється реєстратором одночасно зі складенням відповідного актового запису цивільного стану.

Відомості про усиновлення, скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним, позбавлення та поновлення батьківських прав вносяться до Реєстру на підставі відповідного рішення суду в день надходження копії такого рішення до реєстратора або в день пред’явлення особою, зазначеною в рішенні суду, або уповноваженою нею особою копії такого рішення.

Суди (судді), органи дізнання чи досудового слідства, нотаріуси та інші органи державної влади (посадові особи) мають право на безоплатне отримання витягу з Реєстру, якщо запит зроблено у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених актами законодавства.

Державний реєстр баз персональних даних — єдина державна інформаційна система збору, накопичення та обробки відомостей про зареєстровані бази персональних даних ведеться з метою реалізації державної політики у сфері захисту персональних даних^[76].

Держателем Реєстру є ДСЗПД, яка забезпечує його створення та ведення. Адміністратором Реєстру є ДП «Інформаційний центр» Мін’юсту, що забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі.

ДСЗПД здійснює реєстрацію баз персональних даних, а також вносить зміни до відомостей, що містяться в Реєстрі, про зареєстровану базу персональних даних на підставі заяви, поданої власником такої бази або уповноваженою ним особою (далі — заявник).

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи, організації, інші юридичні і фізичні особи отримують доступ до відомостей Реєстру через веб-сайт, який ведеться адміністратором Реєстру, шляхом пошуку та перегляду такої інформації про базу персональних даних:

— найменування бази персональних даних;

— відомості про власника бази персональних даних:

— найменування, місцезнаходження, код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для резидента) — для юридичних осіб;

— прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) — для фізичних осіб;

— мета обробки персональних даних;

— реєстраційний номер запису про базу персональних даних у Реєстрі.

Пошук інформації про базу персональних даних через веб-сайт здійснюється за будь-якими з таких відомостей:

• реєстраційний номер запису про базу персональних даних у Реєстрі;

• найменування юридичної особи — власника бази персональних даних та код платника податків згідно з ЄДРПОУ;

• прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи — власника бази персональних даних та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Державний реєстр іпотек містить відомості про записи щодо обтяження нерухомого майна іпотекою. Дані, що містяться у даному реєстрі можуть бути використані при розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері економіки, зокрема, для забезпечення відшкодування завданої шкоди та заявленого цивільного позову.

Державний реєстр правочинів (надалі — ДРП) містить інформацію про правочини щодо нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації.

Реєстратором ДРП визначено державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором. Нотаріуси, які не мають доступу до Державного реєстру правочинів, для реєстрації правочину надсилають до реєстратора примірник правочину та його копію.

Обов’язковій реєстрації в ДРП підлягають договори найму (оренди), укладені не менш ніж на 1 рік, але були зміни до Цивільного кодексу, згідно з цими змінами не менш ніж за 3 роки.

База даних «Банкрутство». Відкритий доступ через Інтернет, пошук для незареєстрованих користувачів надається за кодом ЄДРПОУ, для зареєстрованих користувачів сайту надаються розширені можливості роботи: пошук за назвою підприємства, пошук за атрибутами справи та її поточним станом.

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення — це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Він ведеться з метою, зокрема, забезпечення проведення спеціальної перевірки відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та визначення посад з найбільшими корупційними ризиками^[77].

Держателем Реєстру є Міністерство юстиції України. Внесення відомостей до Реєстру та надання з нього інформації забезпечується реєстраторами — Департаментом антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя Мін’юсту та Головними управліннями юстиції в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Реєстр ведеться з метою:

• забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

• забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

• аналізу відомостей про осіб, які вчинили корупційні правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільшими корупційними ризиками.

Підставою внесення Реєстратором відомостей про особу, притягнуту до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є:

— електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили;

— завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення.

Кадрові служби органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, працівники яких отримують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, у день підписання наказу про накладання на особу або зняття з неї дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного правопорушення зобов’язані передати Реєстратору завірену в установленому порядку паперову копію відповідного наказу разом з інформаційною карткою до наказу про накладання (зняття) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень.

До Реєстру вносяться такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення:

— прізвище, ім’я, по батькові (за наявності останнього);

— число, місяць, рік народження;

— місце народження;

— паспортні дані (серія та номер паспорта, ким і коли виданий);

— реєстраційний номер облікової картки платника податків;

— місце проживання (для іноземців, осіб без громадянства — місце проживання за межами України);

— місце роботи, посада на час вчинення корупційного правопорушення;

— стаття (частина статті) Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності;

— склад корупційного правопорушення;

— характер корупційного правопорушення, яке стало підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності;

— дата набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за корупційне правопорушення;

— дата, номер судового рішення, номер судової справи, найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення про притягнення особи до відповідальності за корупційне правопорушення;

— вид покарання (стягнення), суть задоволення позовних вимог;

— підстава та дата зняття, погашення судимості;

— реквізити наказу про накладання дисциплінарного стягнення;

— спосіб вчинення дисциплінарного проступку;

— вид дисциплінарного стягнення;

— підстава та дата зняття дисциплінарного стягнення.

Головне управління юстиції Мінюсту в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі надають безоплатно витяг з Реєстру протягом семи робочих днів на підставі письмового запиту про видачу витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (додаток 3), до якого додається копія паспорта особи, що перевіряється:

— державних органів, органів місцевого самоврядування з метою проведення спеціальної перевірки відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

— правоохоронних органів — у разі необхідності отримання такої інформації в рамках кримінального або адміністративного провадження.

Витяг з Реєстру містить таку інформацію:

• номер витягу, дата формування;

• відомості про заявника, який звернувся за наданням витягу;

• відомості, за якими здійснювався пошук інформації в Реєстрі (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності останнього), місце народження та число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків);

• відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності останнього), місце народження, число, місяць, рік народження, серія та номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків);

• стаття (частина статті) Кримінального кодексу України та/або Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, у тому числі до цивільно-правової відповідальності;

• дата набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за корупційне правопорушення та/або цивільно-правової відповідальності;

• дата, номер судового рішення, номер судової справи, найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення про притягнення особи до відповідальності за корупційне правопорушення;

• реквізити наказу про накладання дисциплінарного стягнення;

• вид дисциплінарного стягнення;

• інформація про погашення, зняття судимості, зняття дисциплінарного стягнення;

• позначка про відсутність у Реєстрі відомостей, зазначених у запиті;

• відомості про реєстратора, який надав витяг.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — єдина державна інформаційна система реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка містить інформацію про речові права на об’єкти нерухомого майна, їх обтяження; про об’єкти та суб’єктів цих прав; про документи, на підставі яких проведено реєстрацію і картографічні (графічні) дані; про зареєстровані заяви/запити; про надані витяги/ інформаційні довідки/ виписки; про виконані реєстраторами дії; забезпечує накопичення, збереження, пошук, захист реєстраційних даних та надання інформації.

Невід’ємною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

У Програмі передбачена операція пошуку зареєстрованих даних за вказаними параметрами з подальшим переглядом результатів пошуку, а саме:

— пошук заяв;

— пошук розділів;

— пошук прав власності;

— пошук інших речових прав;

— пошук іпотек;

— пошук обтяжень;

— пошук безхазяйного нерухомого майна;

— пошук документів;

— пошук даних у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек;

— пошук даних про зареєстровані земельні ділянки з Державного земельного кадастру;

— пошук запитів/відповідей щодо отримання інформації про земельну ділянку.

Розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно складається з чотирьох частин, які містять відомості про:

— нерухоме майно;

— право власності та суб’єкта цього права;

— інші речові права та суб’єкта цих прав;

— обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта цих прав.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно утворюється також спеціальний розділ, у якому проводиться державна реєстрація обтяжень прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено. Зокрема, до розмежування земель державної і комунальної власності та проведення органом державної реєстрації прав державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки державна реєстрація права користування (сервітут), права постійного користування, договорів оренди, права користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови (суперфіцій) проводиться в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При проведенні державної реєстрації права власності на майно, щодо якого містяться записи в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, такі записи зі спеціального розділу переносяться до відповідної частини розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на цей об’єкт нерухомого майна.

2.6.