<<
>>

Інформаційні системи підрозділів Експертної служби МВС України

Значна кількість інформаційних систем, що створені та функціонують у підрозділах експертної служби МВС України, мають пряме цільове призначення — сприяти розслідуванню кримінальних проваджень, тобто відносяться до категорії криміналістичних.

Загалом усі криміналістичні обліки експертної служби МВС України можна поділити на дві групи.

Першу групу складають обліки оперативно-пошукового призначення, другу — довідково-допоміжні. Довідково-допоміжні обліки в Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС України[53] називаються інформаційно-довідковими. У подальшому, щоб уникнути плутанини для їх позначення, нами буде використано назву, що наведена в інструкціях, хоча така класифікація здійснена в межах лише певної частини криміналістичних обліків без урахування всієї системи.

До масивів оперативно-пошукових обліків вміщуються сліди, утворені різноманітними об’єктами матеріального світу, які вони залишили під час взаємодії, що сталася в процесі вчинення злочину, як правило, вилучені при оглядах місця події чи при проведенні інших слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій. До них належать: дактилоскопічні, трасологічні та балістичні обліки, колекції слідів зламування, взуття, транспортних засобів, підроблених грошових знаків і пластикових платіжних карток, підроблених рецептів і бланків документів, колекції суб’єктивних портретів тощо. Ці обліки орієнтовані на створення умов для ідентифікації об’єктів за відображеннями (слідами) їх ознак та властивостей. Саме результати такої ідентифікації в разі позитивного висновку стають підґрунтям для встановлення факту присутності певної особи в певний час у певному місці. Також за ними можна встановити, що сліди, які було виявлено під час оглядів різних місць подій, залишені однією особою; про виконання нею певних записів; про застосування конкретного інструменту для зламу перешкоди; про те, що гільза чи куля вистріляна з конкретного екземпляру зброї тощо. Для здійснення перевірок за такими обліками виникає потреба залучати спеціалістів із дослідження саме тієї категорії властивостей об’єктів, які містяться в певному обліку. Це, своєю чергою й зумовило зосередження масивів кожного конкретного обліку в конкретному галузевому підрозділі експертної служби.

Потреба в накопиченні зразків для порівняння при проведенні експертиз, вирішення різних експертних задач (здійснення класифікації певних об’єктів, віднесення їх до тієї чи іншої категорії), а також у дидактичних цілях (набутті навичок спеціалістами експертної служби в роботі з певними об’єктами під час навчання), ініціювало створення інформаційно-довідкових (довідково-допоміжних) обліків.

Інформаційно-довідкові колекції призначені для використання об’єктів, уміщених до них, під час проведення експертних досліджень, створення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи, підготовки орієнтовної інформації, узагальнення відомостей про причини й умови вчинення кримінальних та інших правопорушень з метою запобігання їм. Колекції формуються з об’єктів, що становлять інтерес для оперативно-службової, науково-дослідної та методичної діяльності, є речовими доказами в кримінальних провадженнях, провадження за якими закінчено і щодо яких є ухвала суду про їх уміщення до колекцій, а також об’єктів, отриманих від установ, організацій, підприємств незалежно від форми власності.

Зазвичай це колекції чи каталоги зі зразками холодної та вогнепальної зброї, набоїв та вибухових пристроїв, зразків грошей та бланків документів суворої звітності, зразків знарядь та інструментів, що використовувались злочинцями для зламу перешкод під час скоєння злочинів; фарного скла, а також інших об’єктів.

Сліди, об’єкти з певними слідами та інші об’єкти, що вміщуються до колекцій, реєструються в журналах реєстрації об’єктів, уміщених до оперативно-пошукової або інформаційно-довідкової колекцій.

За рівнем зосередження обліки експертної служби поділяються на центральні, обласні, місцеві та місцеві кущові.

Центральні обліки функціонують у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України. Обласні — у науково-дослідних експертно-криміналістичних центрах при головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, ГУМВС, УМВС, управліннях МВС на залізничному транспорті. Масиви та бази даних оперативно-розшуко- вих обліків даного рівня містять об’єкти та сліди, вилучені в ході оглядів місць подій за справами щодо злочинів, вчинених на території їх обслуговування, а також інформацію про відомі об’єкти, що становлять оперативний інтерес у вигляді відображень їхніх властивостей (дакти- локарти з відбитками пальців, зразки почерку тощо). Також у них вміщуються об’єкти та сліди, надані для перевірки з ДНДЕКЦ та інших НДЕКЦ.

Місцеві обліки функціонують у підрозділах з експертно-криміналістичного забезпечення роботи міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ. Масиви оперативно-розшукових обліків цього рівня комплектуються об’єктами та слідами, що вилучені в ході оглядів місць подій по кримінальним правопорушенням, провадженням за якими зу- пинено, які вчинені на території, що обслуговують зазначені підрозділи, а також інформацією про відомі об’єкти, які становлять оперативний інтерес у вигляді відображень їхніх властивостей (дактилокарти з відбитками пальців, зразки почерку тощо). Крім того, у них вміщуються дактилокарти, сліди або інформація у вигляді фотознімків, опису тощо; про об’єкти, що розшукуються іншими органами; про злочинців-гастролерів для постійної перевірки, яка надходить з інших підрозділів.

Місцеві кущові обліки ведуться в підрозділах з експертно- криміналістичного забезпечення роботи міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ та формуються з об’єктів (їх копій, зображень) та (або) відомостей про них, які надходять з двох або більше міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ, що обслуговують суміжні території.

У підрозділах експертної служби МВС України функціонують такі криміналістичні обліки: трасологічний, дактилоскопічний, балістичний, холодної зброї, грошових знаків, бланків документів, цінних паперів та пластикових платіжних карток, осіб за ознаками зовнішності, вибухо- технічний, пожежно-технічний, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, людей за генетичними ознаками, записів голосів та мовлення осіб, ідентифікаційних позначень транспортних засобів та реквізитів документів (підписів, печаток, штампів), облік матеріалів, речовин та виробів.

Трасологічні обліки функціонують на центральному, обласному та місцевому рівнях. Вони складаються з:

а) оперативно-пошукових колекцій слідів взуття, рукавичок, знарядь зламу, транспортних засобів, які формуються з об’єктів-носіїв зі слідами, копій або зображень слідів взуття, рукавичок, знарядь зламу, транспортних засобів, вилучених під час ОМП, інших слідчих (розшукових) дій та негласних (розшукових) слідчих дій;

б) інформаційно-довідкових колекцій зразків знарядь зламу, запірних та запірно-пломбувальних пристроїв (їх копій, зображень або відомостей про них), а також відомостей про взуття, транспортні засоби, які формуються із зразків знарядь зламу, запірних та запірно-пломбувальних пристроїв, частин транспортних засобів (шини, фарне скло тощо), виробів масового виробництва (або зображень та відомостей про них).

У ДНДЕКЦ ведуться центральні оперативно-пошукові колекції слідів взуття, які формуються із зображень слідів взуття, вилучених при огляді місць: скоєння убивств, замахів на убивства; тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть; зґвалтувань; розбійних нападів; пограбувань; вимагань; злочинів, скоєних із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових пристроїв та речовин, а також злочинів, коли ідентичні сліди вилучені з двох та більше місць їх учинення, які залишились нерозкритими.

Обласна та місцева оперативно-пошукові колекції формуються з об’єктів-носіїв зі слідами об’єктів, що їх утворили, та відомостей про місце їх вилучення, дослідження тощо. Якщо неможливо вилучити сам об’єкт, на якому були виявлені сліди, допускається вміщення в колекції їх копій або зображень.

Інформаційно-довідкові колекції формуються з натурних зразків взуття, інструментів, що використовувалися при зламуванні перешкод, частин автотранспорту, запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, замків і ключів, виробів масового виробництва (їх копій, зображень), відомостей про них.

Облік слідів знарядь злому містить дві складові: колекцію слідів знарядь злому й інформаційну картотеку. Інформаційна картка на певний об’єкт містить вичерпну інформацію про час і місце вилучення сліду, кримінальне провадження, особу слідчого та спеціаліста. У картці містяться масштабні фотознімки слідів.

Колекції слідів знарядь злому сприяють:

— установленню факту використання одного знаряддя при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);

— ідентифікації конкретного знаряддя злому, яким залишено сліди на місці події;

— узагальненню відомостей про різновиди інструментів і предметів, що застосовуються для зламування перешкод.

Облік слідів взуття. З використанням цієї категорії обліків можна вирішити такі завдання:

— установити факт залишення слідів одним і тим самим взуттям при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);

— ідентифікувати взуття, що належить конкретній особі, за слідами, вилученими під час оглядів місця події.

Облік слідів транспортних засобів (протекторів шин). З метою встановлення транспортних засобів, які злочинці використовували під час скоєння злочинів, а також тих, що зникли з місця ДТП, котрі залишилися нерозкритими, у підрозділах НДЕКЦ на місцевому, кущовому та регіональному рівнях здійснюється облік слідів протекторів транспортних засобів.

Метою функціонування таких обліків є створення умов для:

— установлення фактів використання одних і тих самих транспортних засобів при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);

— ідентифікації конкретних транспортних засобів (протекторів шин), що залишили сліди на місці події.

Дактилоскопічні обліки. У системі обліків, що функціонують у підрозділах експертної служби МВС України, важливе місце займають дактилоскопічні. Слід зауважити, що саме ці обліки одними з перших були покладені в основу початку облікової діяльності зазначених підрозділів. Вони традиційно обіймають перше місце серед засобів криміналістики, що безпосередньо сприяють розслідуванню злочинів. Дані обліки функціонують практично в усіх підрозділах експертної служби від найнижчої ланки, рівня міськрайліноргану, до ДНДЕКЦ. Принципово система дактилоскопічних обліків будується таким чином, що в кожному підрозділі концентрується інформація про осіб визначеної категорії, які проживають чи скоїли злочини на території, що обслуговується певним підрозділом, та слідів злочинів, скоєних в її межах. Однак урахування специфіки злочинності, деяких видів кримінальних правопорушень (у першу чергу тяжких та резонансних), специфічної діяльності окремих категорій злочинців (наприклад крадії-гастролери тощо) є підставою для внесення певних коректив до дактилоскопічних обліків.

У процесі їх функціонування відбувається постійний обмін дактилоскопічною інформацією, яка відобразилась як у слідах, так і на дактилокартах, між окремими підрозділами експертної служби. Особливо ефективним такий обмін стає при обміні між суміжними міськрайліно- рганами. Однак практика свідчить, що в ряді випадків до розкриття злочинів приводить і обмін інформацією між органами, які розташовані на значних відстанях.

Перевірка за дактилоскопічним обліком слідів рук, вилучених під час огляду місць подій за фактами нерозкритих злочинів та безвісного зникнення осіб та дактилокарт невпізнаних трупів, безвісти зниклих осіб та осіб, підданих дактилоскопіюванню, здійснюється з метою:

— підтвердження (установлення) осіб, які раніше дактилоскопію- валися;

— установлення осіб невпізнаних трупів;

— установлення безвісти зниклих осіб;

— установлення осіб, які залишили сліди рук на місці вчинення нерозкритих злочинів;

— установлення фактів залишення однією особою слідів рук при вчиненні різних злочинів.

Перевірка слідів рук та дактилокарт за дактилоскопічним обліком проводиться працівниками ДНДЕКЦ, НДЕКЦ та їх структурних підрозділів виключно за письмовим запитом органів досудового слідства, оперативних підрозділів ОВС. Організація таких перевірок та оформлення їх результатів здійснюється відповідно до вимог наказу МВС від 11.09.2001 № 785.

Вилучені під час проведення огляду місця події сліди рук слідчий упродовж доби направляє запит за встановленою формою до експертного підрозділу з техніко-криміналістичного забезпечення роботи органів внутрішніх справ або НДЕКЦ для проведення перевірки їх за дактилоскопічним обліком Експертної служби. До запиту долучає сліди та дактилокарти потерпілих осіб.

Працівники підрозділів Експертної служби проводять перевірку слідів за дактилоскопічним обліком відповідно до встановлених вимог, після чого в письмовій формі інформують керівника слідчого підрозділу, у якому розслідується злочин, про результати перевірки.

Керівник слідчого підрозділу ОВС, отримавши інформацію НДЕКЦ про результати перевірки слідів рук, вилучених з місця події, за дактилоскопічним обліком, направляє її слідчому, який розслідує кримінальне провадження.

Слідчий місцькрайвідділу, отримавши інформацію про встановлення збігу слідів, вилучених під час огляду місця події з дактилокартою конкретної особи, або зі слідом, вилученим з іншого місця події, приєднує її до матеріалів кримінального провадження та вживає всіх можливих заходів щодо проведення перевірки, зокрема шляхом надання оперативним підрозділам відповідних доручень.

У випадку отримання інформації про встановлення тотожності слідів, вилучених з місця події, зі слідами, вилученими з інших місць подій, слідчий вживає заходів щодо перевірки причетності вказаної особи до вчинення зазначених злочинів.

На всіх рівнях дактилоскопічні обліки експертної служби МВС України складаються з двох картотек: дактилокартотек і слідотек. Причому, хоча в масивах (ручних ІС) і базах даних АДІС бази даних слідів і відбитків ведуться окремо (як підсистеми), функціонують вони в межах єдиної інформаційної системи, яка й називається дактилоскопічним обліком.

Дактилокартотеки містять масиви дактилокарт на осіб, затриманих за підозрою в скоєнні злочину, узятих під варту, яким повідомлено про підозру в скоєнні злочину, тих, що підлягали адміністративному арешту, невпізнаних трупів, зниклих безвісти за наявності на них дактилока- рти. Залежно від рівня зосередження масиви дактилокарт можуть бути систематизовані за обраною системою, яка визнана ефективною для конкретного органу. Зазвичай вони класифікуються за злочинною належністю (крадії, грабіжники, розбійники, вбивці, ґвалтівники ін.), або за певною територією, за ділянками, населеними пунктами (поділ за територією характерний для невеликих масивів — сільських районів тощо). Усередині кожного виду чи територіальної одиниці дактилокарти певної категорії осіб, як правило, розташовуються в алфавітному порядку. Така систематизація сприяє пошуку дактилокарт на конкретну особу. Перевірка ж слідів або дактилокарт, що надійшли на перевірку, відбувається послідовно за повним масивом дактилокартотеки.

Слідотеки включають масиви реєстраційних карт із зображеннями слідів рук і долонь, що вилучені під час оглядів місць подій за фактами нерозкритих злочинів і зникнення осіб безвісти[54]. Перед внесенням до слідотеки сліди підлягають реєстрації в журналі реєстрації слідів рук.

Вони складаються з основних масивів та архівів.

До основного масиву вміщуються фотокопії слідів рук, вилучених з місць вчинення нерозкритих злочинів, які:

• придатні для ідентифікації особи за висновком експерта;

• перевірені за дактилокартами осіб, які могли залишити сліди на місці події не у зв’язку з учиненням злочину (потерпілі, відвідувачі, працівники підприємства чи установи та ін.);

• перевірені за дактилокартотеками та за слідотеками.

Сюди ж вміщуються також сліди рук осіб, зниклих безвісти, які вилучені з їх помешкань і робочих місць, робота з якими проводиться на загальних підставах. Якщо встановлено, що зникла безвісти особа підлягала дактилоскопіюванню до зникнення (в Україні це переважно особи, що раніше були засуджені, підлягали адміністративному арешту тощо), то для взяття на централізований облік до ДНДЕКЦ направляється її дактилокарта після отримання негативного результату відповідних перевірок за обласними дактилокартотеками НДЕКЦ, УІАЗ (ВІАЗ).

До архіву вміщуються копії слідів рук у разі, коли злочин розкрито, але належність слідів не встановлено. Термін їх зберігання — до закін- чення строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за видом злочину.

Порівняно з дактилокартотеками слідотеки, як правило, значно менші за обсягами масивів. І основний масив, і архів включають два підрозділи: сліди пальців рук і сліди долонь.

Сліди в слідотеках, як і в дактилокартотеках, також розташовуються залежно від місця знаходження конкретного обліку. На місцевому рівні (міськрайоргани) зазвичай достатньою є їх систематизація за датами надходження чи за певною територією, де було скоєно злочин (населеними пунктами), або злочинною належністю, окремо виділяються сліди за злочинами минулих років. На регіональному рівні сліди часто систематизуються за походженням (за підлеглими міськрайорганами), усередині картотеки вони розподіляються за злочинною належністю й датами скоєння злочинів. На рівні ДНДЕКЦ сліди групуються за злочинною належністю, причому до таких слідотек вміщуються сліди лише з тієї категорії злочинів, що вказані в Інструкції[55].

З метою забезпечення достовірності інформації та можливості її перевірки основні облікові одиниці дактилоскопічного обліку (дактилоскопічні карти та реєстраційні карти слідів) містять відомості про кримінальне провадження (номер, орган тощо), у процесі розслідування якого вилучено певні сліди, про експертизу (номер експертизи, дату, установу) та її результати, про осіб, котрі проводили певне дослідження, про дату, час і орган, де здійснювалося дактилоскопіювання, про осіб, які його здійснювали, установлювали особу того, хто підлягав дактилоскопіюванню, та іншу інформацію. Така інформація міститься як на звичайних паперових картках, так і в їх електронних аналогах. Відповідальність за достовірність інформації про особу, що вноситься в дактилокарту, та якість відбитків покладається на працівників, які проводять дактилоскопіювання.

Специфіка завдань, що стоять перед даною категорією обліків, зумовили і структуру їх будови. Практично всі дактилоскопічні обліки експертної служби мають однакову структуру: включають картотеку та слідотеку; для перевірки використовуються однакові методики та обладнання, а сьогодні програмно-апаратні комплекси — АДІС (автоматизовані дактилоскопічні інформаційні системи), «Сонда», «Дакто 2000» та ін. Якісний стрибок в розвитку цієї категорії обліків був зумовлений розробкою та впровадженням АДІС на всіх рівнях.

Початок автоматизації дактилоскопічних обліків відноситься до 60-х рр. Розробки почалися в США за ініціативою ФБР у кооперації з іншими установами. На створення першого покоління АДІС знадобилося десять років.

Розробка технології автоматизованої ідентифікації відбитків рук (Automated Identification System — AFIS) у США здійснювалося в рамках двох масштабних федеральних програм — програми Національного центру кримінальної інформації (National Crime Informational Center) ФБР NCIC 2000 та програми «Комплексна автоматизована система ідентифікації відбитків пальців» (Integrated Automated Fingerprint Identification System — IAFIS).

У Німеччині в 1992 p. у Федеральному управлінні кримінальної поліції м. Вісбадена при відділенні пошуково-розшукової служби введено в експлуатацію перший етап автоматизованої ідентифікації відбитків пальців. Повністю систему було введено в кінці 1993 р. Біографічні дані в систему не вносяться. У випадку збігу особа встановлюється за допомогою D-номеру, присвоєного в системі Inpol (система інформації та довідок для поліції у ФРН).

Аналогічно робота з впровадження АДІС ведеться у Франції, Чехії, Іспанії, Великій Британії.

Нині у світі існує декілька автоматизованих дактилоскопічних систем: «Морфо» — Франція, «Принтрак» — США, «NEC» — Японія, «Папілон» — Росія, «Сонда» — Росія, Україна, «Дакто-2000» — Білорусь, «Моно-Ліза» — Угорщина, «ДЕХ» — Росія.

У Радянському Союзі створенням засобів автоматизації обробки дактилоскопічної інформації стали займатися в кінці 60-х рр. XX ст. Це був період, коли в міністерствах внутрішніх справ СРСР та республік, а також управліннях країв і областей впроваджувалися численні інформаційно-пошукові системи. Так, у 70-х рр. було створено цілу низку зразків АДІС («Слід», «Точка», «Мекар» та ін.), які, як передбачалося, повинні були використовуватися в ОВС. Однак широкого впровадження вони не отримали. Основними причинами цього стали: замалий об’єм зовнішньої пам’яті, великий об’єм ручної роботи при кодуванні дактилоскопічного матеріалу тощо.

Усі монодактилоскопічні системи відрізнялися певним ступенем суб’єктивізму та відсутністю єдиного підходу. Вони були розраховані на невеликі масиви та високу інформативність слідів і відбитків, а тому мали низьку ефективність.

Однією з останніх робочих дактилоскопічних систем була розроблена в 1988 р. дактилоскопістами ВНДІ МВС СРСР інформаційно- пошукова система «Центр», яка забезпечувала залучення до процесу перевірки великої кількості слідів з масиву слідотеки, простоту кодування, можливість роботи за груповими слідами з використанням п’яти- пальцевого підходу.

Початок процесу більш ефективного вирішення завдання автоматизації обліків експертно-криміналістичних підрозділів ОВС відноситься до кінця 1991 — початку 1992 р. У середині 1992 р. було виконано 15 вітчизняних розробок АДІС. Для визначення найбільш перспективних на базі ЕКЦ МВС Російської Федерації були організовані та проведені стендові випробування систем, за результатами яких було виділено чотири АДІС: «Sonda-плюс», «Папілон», «Дак- тоПро», «Пошук».

Роботі з впровадження АДІС в Україні здійснювалася поетапно, як і в США. Для створення державної автоматизованої дактилоскопічної уніфікованої пошукової системи у 2002 році Державним науково- дослідним експертно-криміналістичним центром (ДНДЕКЦ) разом з Департаментом інформаційних технологій (ДІТ) та Державним науково-дослідним інститутом (ДНДІ) МВС України було проведено тестування чотирьох АДІС, які вже використовувалися на той час у системі ОВС СНД. Перспективними для впровадження були визнані дві системи: «Дакто 2000» (Білорусь) та «Сонда» (Росія)[56].

Зазначені АДІС використовують передові технічні засоби в галузі зберігання та обробки даних — платформу Unix, СУБД Oracle. Введення дактилоскопічних зображень здійснюється з роздільною здатністю не менш 500 точок на дюйм. У програмних розробках використовуються унікальні методи в частині стискування та зберігання зображень відбитків та слідів. У системах використовуються чотири основних режиму ідентифікації.

Вихідними документами для АДІС є:

1) дактилоскопічна карта;

2) сповіщення про засудженого (арештованого);

3) картка зі слідами рук, вилучених з місця події.

Зазначимо основні правила та принципи функціонування АДІС.

АДІС «Сонда» призначена для автоматизованого ведення дактилоскопічних обліків та дозволяє:

- вводити та зберігати в електронному вигляді масиви дактилокарт осіб;

- вводити та зберігати в електронному вигляді сліди, вилучені з місць правопорушень та дактилокарти невпізнаних осіб;

- проводити пошуки дактилокарт та слідів, що вводяться за масивами дактилокарт та слідів, які зберігаються в базі даних, з видаванням результатів у вигляді списку, упорядкованого за ступенем подібності дактилоскопічних ознак;

- проглядати результати пошуків та оформлювати їх у друкованому вигляді відповідно до вимог інструктивних документів.

Система виконує наступні функції:

1) введення дактилокарт з паперових носіїв за допомогою планшетного сканеру або безпосередньо з підоблікованої особи за допомогою сканера пальцевої прокатки;

2) введення слідів пальців та долонь з паперових носіїв за допомогою пристрою відео введення або з графічних файлів формату BMP, JPG;

3) інтерактивне кодування відбитків та слідів; інтерактивне перекодування відбитків дактилокарт та слідів безпосередньо в базі;

4) коригування розставлення інтегральних ознак дактилокарт, виявлених після автоматичної класифікації (перша обробка);

5) зберігання дактилокарт, слідів та результатів пошуків (рекомендованих списків) у базі даних;

6) візуальне порівняння відбитків двох дактилокарт, сліду з дактилокартою або сліду зі слідом без попереднього запуску пошуків;

7) аналіз результатів пошуку — перегляд рекомендованих списків;

8) ручне та автоматизоване формування запитів на пошук «Карта- Карта», «Карта-Слід», «Слід-Карта», «Слід-Слід», «Слід-Долоня», «До- лоня-Слід»;

9) об’єднання двох чи більше дактилокарт в одну з підбором найбільш інформативних відбитків пальців;

10) оформлення та друк фототаблиці («Слід-Карта», «Слід-Слід»);

11) друк копій дактилокарт та карток слідів;

12) імпорт та експорт дактилокарт та слідів для передачі в інші АДІС на електронних носіях, у тому числі у форматах ANSI\NIST; [57]

13) обмін дактилоскопічною інформацією, проведення пошуків та отримання результатів віддаленої АДІС «Сонда» через електронну пошту або модемне з’єднання;

14) аналіз цілісності та відновлення бази даних.

АДІС «Сонда» працює під управління операційних систем Windows, а також використовує засоби Oracle.

База даних АДІС складається з автоматизованої дактилоскопічної картотеки та автоматизованої слідотеки. Архівний масив дактилокарт та слідів формується самостійно.

Програмне забезпечення АДІС здійснює проведення наступних видів пошуку:

• відбитків рук (нігтьових фаланг та долонь) осіб, які перевіряються, за автоматизованою дактилокартотекою — режим «карта- карта»;

• відбитків рук (нігтьових фаланг та долонь) осіб, які перевіряються, за автоматизованою слідотекою — режим «карта-слід»;

• слідів рук (нігтьових фаланг та долонь) вилучених з місць вчинення кримінальних правопорушень за автоматизованою дактилокартотекою — режим «слід-карта»;

• слідів рук (нігтьових фаланг та долонь), вилучених з місць вчинення кримінальних правопорушень за автоматизованою слідотекою — режим «слід-слід».

Пошук за масивами АДІС здійснюється автоматично при занесенні слідів або відбитків у базу даних: слідів рук — за базою слідів або відбитків у базу даних; відбитків рук — за базою відбитків та слідів рук. Результатами пошуків є рекомендовані списки кандидатів, упорядковані за ступенем подібності папілярних візерунків.

Накопичений упродовж ряду років досвід експлуатації АДІС у підрозділах експертної служби МВС України та аналіз практики розслідування кримінальних правопорушень дозволяє сьогодні чітко сформулювати завдання, вирішення яких покладається на центральні і регіональні АДІС:

• ідентифікація живих осіб і трупів з метою розслідування злочинів за масивами баз даних дактилоскопічних карток та латентних слідів пальців рук на основі наступних варіантів порівняння: «карта — карта», «карта — слід», «слід — карта»;

• встановлення особи недієздатних громадян, які не можуть повідомити про себе достовірні відомості з причини психічних розладів або інших причин у процесі порівняння «карта — карта»;

• встановлення фактів вчинення однією особою декількох злочинів у процесі порівняння «слід — слід»;

• встановлення фактів фальсифікації анкетних даних, заявлених про себе особами, на основі порівняння «карта — карта», «відбиток пальця — відповідний відбиток пальця на дактилокарті»;

• встановлення осіб, які знаходяться в міждержавному розшуку за вчинення злочинів, у ході міграційних процедур або при затриманні за тими чи іншими мотивами на основі порівняння «карта — карта»;

• встановлення факту вчинення кримінального правопорушення громадянами України на території інших держав, за відповідним запитом цієї держави, на основі порівняння «слід — карта»;

• встановлення причетності до вчинення кримінальних правопорушень іноземних громадян за запитами Інтерполу, правоохоронних органів інших держав на основі порівняння «карта — слід»;

• встановлення осіб категорії розшукуваних, поміщених у прийма- льники-розподільники системи МВС шляхом порівняння «карта — карта», «карта — слід»[58].

При введенні дактилокарт здійснюється: введення текстових даних облікованої особи і фотографій; введення зображень відбитків пальців з планшетного сканера з дактилокарт, зі сканера пальцевої прокатки фірми «Sonda» з «живого» пальця; перевірка на наявність введеної дакти- локарти в базі даних за текстовими реквізитами; автоматична первинна обробка зображень, контроль і корекція оператором розстановки інтегральних характеристик[59]; автоматичне кодування зображень; автоматичне занесення машинного образу дактилокарти в базу даних з формуванням запиту на пошук у базі даних дактилокарт та слідів і з формуванням архівної дактилокарти.

При введенні слідів здійснюється: введення текстових даних картки слідів; перевірка на наявність введеної картки у БД за її номером; введення зображень слідів пальців рук з планшетного сканера з фотографії чи дактилоплівки, з пристрою відеовведення; з файлу формату BMP, отриманого із зовнішнього джерела (цифрова фотокамера, відеовведення тощо); інтерактивне кодування слідів; автоматичне занесення слід- сліди і слід-картки; перегляд, коригування, знищення і друк зображень

слідів; формування запитів на пошук сліду чи групи слідів, на отримання архівних слідів; вибірка підмасиву слідів за сукупністю різноманітних параметрів; підготовка і друкування на принтері фототаблиці.

Рис. 2.1. Список слідів пальців рук з БД

Рис. 2.2. Вид зображення сліду та шуканого відбитку пальця кандидата з БД (з відміченими співпадаючими ознаками-точками)

При роботі з базою даних дактилокарт здійснюється: перегляд і коригування текстових даних; перегляд і знищення рекомендованих списків картка-сліди і картка-картки; об’єднання відбитків дактилокарт з автоматичним набором найбільш інформативних відбитків; перегляд, коригування і друкування дактилокарт; перекодування відбитка; формування запиту на пошук дактилокарти чи групи карт, на отримання архівних дактилокарт; вибірка підмасиву дактилокарт за сукупністю різних параметрів.

Система «Сонда» працює з такими об’єктами: відбиток пальця руки, слід пальця руки, відбиток долоні і слід долоні. Система автоматично визначає математичні ознаки із зображення об’єкта і формує з них математичний код об’єкта, за яким здійснюється автоматизований ідентифікаційний пошук[60].

Якісні сліди пальців рук, у яких чітко відобразилися папілярні лінії, як і дактилокарти, кодуються в автоматичному режимі. Якщо у вилучених з місця події слідах пальців рук папілярні лінії відобразилися нечітко або слід забруднений, доцільно проводити його кодування в ручному режимі.

Кодування сліду у формат АДІС здійснюється в наступному порядку:

1. Визначення і кодування загальних ознак.

1.1. Орієнтування сліду.

1.2. Установка масштабу.

1.3. Вибір типу візерунку, позначення центру, дельт.

1.4. Установка оптимальних значень допуску величин кутів на поворот (сліду, відбитку) і на центр візерунку.

1.5. Визначення інформативної зони, яка відобразилася в сліді.

2. Кодування особливих ознак папілярного візерунку.

3. Формування запиту на пошук.

Однією з важливих операцій ручного кодування відбитку або сліду є установка інтегральних характеристик. Позначки інтегральних характеристик ставлять у центрах дельт та папілярних візерунків нігтьової фаланги пальця руки. Вони є особливими точками, що характеризують загальну будову візерунку. Кожній такій точці відповідає набір елементів, що описує її розташування на візерунку й напрямок потоку папілярних ліній поблизу цієї точки.

Таким чином, інтегральні характеристики дають узагальнений опис візерунку і призначені для скорочення масиву дактилоскопічної інформації, за яким буде виконуватися перевірка[61].

Ефективне застосування АДІС в органах внутрішніх справ України досягається рішенням зі взаємодії дактилоскопічних систем, які вирішують пошукові та ідентифікаційні задачі на територіальних, регіональних та центральному рівнях.

До автоматизованих систем дактилоскопічних обліків використовуються вимоги: інформаційні потоки повинні оброблюватися централізовано, а їх наповнення та використання повинно здійснюватися на територіальному рівні.

Для направлення запиту з віддаленого підрозділу в центральну АДІС заповнюється відповідна форма, запит представляє собою бінарний файл складної структури (XML, бінарний масив), який пересилається в центральну АІПС у різний спосіб — через відомчі e-mail, ftp, http носії цифрових даних будь-якого вигляду. Даний файл, потрапляючи в модуль центральної АІПС, автоматично становиться в чергу обробки запитів.

Після обробки інформації центральна АІПС формує відповідь, яка перетворюється в бінарний файл складної структури, пересилається з центральної АІПС у віддалений підрозділ.

Таким чином, представляє собою багаторівневий комплекс оперативних перевірок, який забезпечує формування запитів до підсистем регіонального рівня з можливістю звернення до інших регіонів та за необхідності до центральному рівню з подальшим отриманням відповідей через використовувані транспортні інформаційні канали[62].

З самого початку розробки АДІС передбачалася як відкрита система, готова обмінюватися з іншими автоматизованими системами. Стандарти зберігання даних у ній відповідають вимогам Інтерполу та Європолу. Зараз існує зв’язок з оперативно-довідковою картотекою, АІС «Фото», АІС «Пізнання», АІС «Особа», АІС «Розшук», ко- трі складають Інтегровану інформаційно-пошукову систему ДІАЗ (УІАЗ) МВС України.

Балістичні обліки функціонують на центральному та обласних рівнях і включають:

а) оперативно-пошукові колекції куль, гільз та патронів зі слідами зброї (формується з куль, гільз, патронів зі слідами зброї, їх копій та зображень, вилучених під час проведення ОМП, інших слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій); куль та гільз, експериментально відстріляних з вилученої, знайденої та добровільно зданої зброї; куль та гільз, експериментально відстріляних з табельної зброї, що знаходиться на озброєнні правоохоронних органів, уповноважених органів державної влади; куль та гільз, експериментально відстріляних зі зброї, зареєстрованої на об’єктах дозвільної системи; куль та гільз, експериментально відстріляних зі зброї, яка перебуває у власності громадян; відомостей про зразки саморобної зброї; гільз утраченої гладкоствольної вогнепальної зброї; відомостей про вчинені із застосуванням вогнепальної зброї злочини та факти її вилучення з незаконного обігу;

б) інформаційно-довідкові колекції зброї, яка формується з натурних зразків, частин, механізмів, заготовок, інструментів та відомостей про них; боєприпасів (формується з натурних зразків боєприпасів або їх частин, відомостей про них); куль та гільз зі слідами зброї (формується з куль та гільз, що експериментально відстріляні зі зразків вогнепальної зброї).

Центральна оперативно-пошукова колекція складається з: куль, гільз та патронів зі слідами зброї, вилучених під час проведення ОМП, інших слідчих дій, оперативно-розшукових заходів; куль та гільз, експериментально відстріляних з вилученої, знайденої та добровільно зданої зброї; куль та гільз, попередньо експериментально відстріляних з викраденої (утраченої) зброї, що зберігалася та використовувалася в Збройних силах України, в органах внутрішніх справ та інших правоохоронних органах, на об’єктах дозвільної системи, а також з нарізної, газової зброї, пістолетів і револьверів, призначених для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за властивостями кулями несмертельної дії, що перебували в особистому користуванні громадян; інформації про вчинені на території України злочини із застосуванням вогнепальної зброї та факти вилучення з незаконного обігу такої зброї; гільз втраченої гладкоствольної вогнепальної зброї; інформації про зразки саморобної зброї.

Центральна інформаційно-довідкова колекція складається з натурних зразків, інформації про зразки зброї та боєприпасів, куль та гільз зі слідами зброї.

Обласні оперативно-пошукові колекції вміщують: кулі, гільзи та патрони зі слідами зброї (їх копії або зображення), вилучені під час проведення ОМП, інших слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; кулі та гільзи, експериментально відстріляні з табельної зброї, що знаходиться на озброєнні правоохоронних органів; кулі та гільзи, експериментально відстріляні зі зброї, зареєстрованої на об’єктах дозвільної системи; кулі та гільзи, експериментально відстріляні з нарізної зброї, яка перебуває у власності громадян; гільзи, експериментально відстріляні зі зброї «несмертельної дії»; гільзи, експериментально відстріляні з газової зброї; інформацію про вчинені на території області злочини із застосуванням вогнепальної зброї та факти вилучення такої зброї з незаконного обігу; інформацію про зразки саморобної зброї, вилученої на території області.

Обласні інформаційно-довідкові колекції складаються з натурних зразків, відомостей про зразки зброї та боєприпасів, їх частин; куль та гільз зі слідами зброї (їх зображень).

Кулі, гільзи, патрони зі слідами зброї, вилучені під час ОМП, інших слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, надаються до НДЕКЦ при ГУМВС, УМВС, Управління МВС на залізничному транспорті органами досудового слідства в триденний термін. Після проведення перевірки за обласними колекціями, але не пізніше триденного терміну, усі кулі, гільзи та патрони надсилаються до центральної колекції.

Перевірці за колекціями куль та гільз підлягає вилучена, знайдена та добровільно здана вогнепальна зброя, яка незаконно зберігалася на підприємствах, в установах, організаціях чи в громадян (у тому числі газові пістолети і револьвери та зброя «несмертельної дії»); гладкоствольна вогнепальна зброя, дробові пістолети та револьвери, вилучені в осіб, які згідно з кримінальним процесуальним законодавством України обвинувачуються або підозрюються в учиненні кримінальних правопорушень із застосуванням зброї, а також обрізи гладкоствольної вогнепальної зброї.

За центральними оперативно-пошуковою та інформаційно-довідковою колекціями зброя перевіряється за номерним обліком ДІАЗ МВС (ІП «Кримінальна зброя» та «Зареєстрована зброя»).

При цьому інформація, що міститься в оперативно-пошукових колекціях балістичного обліку, може бути використана для вирішення таких оперативно-тактичних задач у процесі розслідування кримінальних правопорушень:

• встановлення фактів використання одних і тих самих зразків зброї при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);

• виявлення зброї, яка застосовувалася при вчиненні кримінальних правопорушень серед вилученої, знайденої та добровільно зданої;

• встановлення фактів застосування злочинцями втраченої нарізної або гладкоствольної вогнепальної зброї, що була на озброєнні органів внутрішніх справ, зареєстрована на об’єктах дозвільної системи та перебувала в особистому користуванні громадян;

• виявлення зброї, яка була втрачена працівниками органів внутрішніх справ, серед вилученої, знайденої та добровільно зданої;

• встановлення єдиного джерела походження (виготовлення, переробки) саморобної вогнепальної зброї та за конструкцією, матеріалами, що використані при виготовленні, а також за слідами виробничих пристроїв;

• кваліфікованість виробника, виходячи з якості та конструктивної складності досліджуваного зразка;

• перелік устаткування, за допомогою якого виготовлений конкретний зразок вогнепальної зброї (дульних пристроїв: насадок, глушника);

• можливість виконання тієї чи іншої технологічної операції з використанням лише певного устаткування;

• наявність спеціальних клейм, номерних позначень, особистих позначок;

• використання в якості складених частин деталей від зразків вогнепальної зброї (дульних пристроїв) промислового виробництва;

• наявність ознак можливої серійності виготовленого зразка;

• застосування хімічного або інших способів вороніння частин та деталей екземпляру зброї;

• застосування для виготовлення зброї матеріалів, які рідко зустрічаються[63] .

Конструктивну та функціональну специфіку зразків саморобної вогнепальної зброї визначають такі компоненти технологічного циклу, як: рівень технічної оснащеності кримінальної майстерні, вид комплектації збірними одиницями (виготовляються повністю саморобно, використовуються окремі деталі заводських зразків вогнепальної зброї, саморобно збираються з викрадених вузлів та деталей зброї); рівень володіння виготовлювачем професійними (збройними) знаннями та навичками стосовно зброї.

При встановленні єдиного джерела виробництва різних видів зброї, наприклад, пістолетів та револьверів, визначальними ознаками можуть слугувати вид та колір матеріалів деталей зброї; характер та якість їх обробки; конструктивні особливості функціонально подібних у різних видах зброї деталей; способи та прийоми технологічних операцій виготовлення деталей та їх зборки; прийоми декоративної обробки зброї.

Результати використання обліку саморобної зброї надають можливість слідчим та оперативним підрозділам об’єднувати кримінальні провадження, локалізувати місця виробництва та збуту зброї, відслідковувати зв’язки злочинних угрупувань з виробництва зброї, складати інформаційно-пошуковий облік самого кримінального виробництва[64].

Потенціал інформаційно-довідкових колекцій може бути реалізований головним чином при проведенні судово-балістичних експертиз з метою вирішення таких ідентифікаційних, класифікаційних та діагностичних завдань:

— встановлення виду, системи, моделі, зразка досліджуваного екземпляра зброї, боеприпасу або глушника (з метою компенсації дефіциту інформації в довідкових матеріалах);

— встановлення факту та способу внесення змін у первинну конструкцію досліджуваного екземпляра зброї (головним чином, переробленої з газової, стартової, сигнальної, травматичної з метою забезпечення проведення пострілів боєприпасами);

— для проведення експериментальної стрільби з досліджуваної зброї, якщо аналогічні деталі в ній відсутні або несправні (компенсування в конструкції досліджуваної зброї деталей, вузлів або механізмів);

— встановлення факту справності та придатності до стрільби досліджуваних патронів.

Розвиток науки і техніки дозволив на початку 90-х років приступити до створення автоматизованих балістичних ідентифікаційних комплексів (АБІК), а також інформаційно-допоміжні системи. З їх появою кон- цепція створення електронних баз даних зображень стріляних куль та гільз набула реальних обрисів. Практичне використання автоматизованих ідентифікаційних балістичних систем (АБІС) спочатку в країнах ЄС, США, а потім у Російській Федерації і Україні підтвердили їх очевидні переваги, такі як збільшення обсягів та скорочення часу перевірок куль, гільз та зброї за обліками, прискорення проведення судових експертиз, наочність даних, можливість віддаленого доступу до інформації, а також інші, що отримуються при роботі з електронними кулегіль- зотеками.

Зокрема, основними можливостями АБІК є:

• отримання контрастних зображень повної розгортки бічної поверхні кулі, дна та бічної поверхні гільзи;

• проведення перевірок за електронним кулетекам та гільзотекам у автоматичному режимі;

• дослідження об’єктів у режимі цифрового порівняльного мікроскопу;

• формування баз даних стріляних гільз та стріляних куль.

Сьогодні майже ні в кого не викликає сумніву необхідність впровадження в діяльність експертних підрозділів ОВС автоматизованих пошукових систем, здатних звільнити спеціалістів від рутинної роботи, об’єктивізувати алгоритм пошуку, надати можливість спеціалістам зосередитись на дослідженні слідів, за якими помічені найбільші збіги та, відповідно, на техніко-криміналістичному забезпеченні резонансних кримінальних правопорушень.

Найбільш відомі АБІС представлені переважно продукцією російських, американських та вітчизняних виробників:

— АРМ «Баліст» (ТРФ НТУУ «КПІ», м. Київ);

— АРМ «Рикошет» (ТРФ НТУУ «КПІ», м. Київ);

— комплекс «КОНДОР» (ВАТ «СДЦ», м. Санкт-Петербург);

— комплекс «ТАІС» (ВАТ «ЛДІ-Русприбор», м. Санкт-Петербург);

— комплекс «Арсенал» (ЗАТ «Системи Папілон», м. Міас);

— комплекс «IBIS» (Forensic Technology Inc, Canada);

— комплекс «Drug Fier» (FBI, USA).

Призначення АБІС:

— створення автоматизованих баз даних куль та гільз, стріляних зі зброї, яка знаходиться на обліку в ОВС;

— створення автоматизованих баз даних куль та гільз, вилучених з місць подій;

— введення та зберігання розгорток ведучої поверхні куль та слідів на гільзах у базі даних (рис. 2.4);

Рис. 2.3. Пріоритетний список перевірки, сформований за результатами порівняння первинних слідів (АБІС «Кондор»)

Рис. 2.4. Суміщення трас у слідах (АБІС «POISC»)

Рис. 2.5. Головне вікно гільзотеки, лініями позначені основні кнопки управління (АБІС «Кондор»)

Рис. 2.6. Вікно «Параметри автопошуку» та вікно «Автопошук». Результати перевірки (АБІС «Кондор»)

— автоматизація перевірок за базами даних;

— порівняльні дослідження куль та гільз;

— автоматизація документування результатів експертиз;

— межрегіональный обмін інформацією.

Функціональні можливості АБІС:

• формування чотирьох масивів БД: зареєстровані кулі, гільзи, кримінальні кулі, кримінальні гільзи;

• проведення перевірок у автоматичному режимі за сформованими базами даних електронних зображень (куле- гільзотекам);

• створення електронних регіональних куле- гільзотек, об’єднаних у єдину інформаційну мережу;

• виклик із БД раніше записаних зображень з наступним їх сінхроп- роглядом у двовіконному редакторі;

• поділ зареєстрованої зброї за типами реєстрації (бойова, службова, табельна тощо);

• сканування бічної поверхні кулі/гільзи, поверхні дна гільзи, слідів з фрагментів оболонок та деформованих куль;

• автоматичне визначення положення холостої та бойової граней нарізів на зображенні розгортай кулі (погрішність визначення кута підйому нарізів — 0,15 градуса, похибка визначення ширини полів нарізів — 0,015 мм);

• інтерактивне виділення слідів на кулі;

• кодування ідентифікаційно-значущих слідів на денці гільзи:

— слід бойка ударника;

— слід патронного упору затвору на капсулі;

— слід відбивача;

• кодування ідентифікаційно-значущих слідів на кулях;

• кодування ідентифікаційно-значущих слідів на бічних поверхнях гільз;

• зберігання зображення в БД, WSQ-компресія зображень;

• формування профілів та 3D зображень поверхонь об’єктів;

• автоматизовані пошуки за БД по кожному виділеному об’єкту;

• формування за результатами пошуків рекомендованих списків;

• формування «синтезованих» рекомендованих списків по гільзах;

• робота з об’єктами БД та рекомендованими списками, порівняльні дослідження зображень методами зіставлення, суміщення та накладення;

• друк інформації з БД;

• імпорт/експорт БД, передача інформації в форматі TIFF лініями зв’язку, що підтримують IP-з’єднання;

• розмежування прав доступу до БД та захист інформації, що зберігається в БД та передається каналами зв’язку.

Реалізація функціональних можливостей АБІС забезпечується закладеними в системи науково-технічними рішеннями:

— математичний алгоритм кодування та розпізнання зображень, основу якого перевірено багаторічною практикою використання АДІС;

— автоматизований пристрій введення — балістичний сканер — дозволяє отримати зображення поверхонь та слідів дуже високої якості.

При роботі з базою даних АБІС забезпечує перегляд списків будь- якого з чотирьох розділів бази. При цьому можна сформувати вибірки за будь-яким з полів, що містяться в паспорті кулі або гільзи (модель зброї, калібр, кількість та напрямок нарізів, дата та місце правопорушення, номер кримінального провадження тощо). Для будь-якого елементу списку можна вивести на екран паспортні дані, уведені перед скануванням, зображення розгортки або слідів, рекомендовані списки для слідів на гільзах, роздрукувати зображення розгорток та слідів. При проведенні порівняльних досліджень АБІС забезпечує візуальне порівняння зображень для розгорток та слідів куль методами зіставлення та суміщення, для гільз — зіставленням, суміщенням та накладенням як в довільному порядку, так і відповідно до рекомендованих списків.

До інформаційно-допоміжних систем відносяться програмні комплекси:

— «Клеймо» — містить довідкову інформацію про маркувальні позначення та клейма мисливської нарізної зброї та боєприпасів до неї;

— «Полум’я» — містить інформацію про тактико-технічні характеристики, розбирання та збірку деталей, маркувальні позначення, зовнішній вигляд автоматичних пістолетів вітчизняного та імпортного виробництва;

— «Боєприпаси» — містить зображення, характеристики та маркувальні позначення;

— «Зброя» — містить опис (без зображення) та характеристики автоматичних пістолетів, автоматів та карабінів;

— «Рушниця» — містить зображення, тактико-технічні характеристики, маркувальні позначення вітчизняної мисливської та спортивної зброї;

— «Патрон» — містить зображення, тактико-технічні характеристики, маркувальні позначення, особливості заряду патронів до мисливських рушниць вітчизняного виробництва тощо[65].

В деяких комплексах (наприклад, «КОНДОР») для отримання електронних зображень досліджуваних об’єктів використовується метод «кадрово-фрагментного» запису з автоматичним фокусуванням зображення кожного фрагмента поверхні об’єкта. Малі лінійні розміри фрагментів запису (0,6 х 0,6 мм) дозволяють сканувати поверхню сильно деформованих куль зі збереженням різкості зображення та отримувати повні розгортки бічних поверхонь куль, гільз, а також зображення дна гільз з малими спотвореннями. Роздільна здатність комплексу 3,5 мкм.

Нові функціональні можливості визначають й нові можливості при проведенні ідентифікаційних досліджень. Наприклад, наявність режиму «синхропрогляд порівнюваних зображень» дозволяє підсумувати збіжні індивідуальні ознаки вогнепальної зброї, що відобразились у слідах на кулях та бічній поверхні гільз.

У теперішній час БІК «Кондор» застосовується в експертних підрозділах країн Європи та Південно-східної Азії. Федеральний інститут криміналістики Німеччини використовує комплекс як еталонний інструмент для оцінки та контролю якості експертиз, що виконуються європейськими експертами у рамках спеціальних програм підвищення кваліфікації.

Ефективність перевірок за електронною куле- гільзотекою залежить від багатьох характеристик системи, які можна умовно поділити на три групи: технічні можливості скануючого та записуючого пристрою (роздільна здатність, контрастність зображення тощо); можливості програмного забезпечення порівняння індивідуальних ознак зброї в слідах на стріляній гільзі; варіаційність прояву індивідуальних ознак зброї в слідах залежно від орієнтації гільзи при скануванні. Остання характеристика комплексу є надзвичайно важливою, адже, чим сильніший вона має прояв, тим більш жорсткі умови необхідно висувати на забезпечення єдиної орієнтації куль при їх скануванні. В ідеальному випадку ознаки мікрорельєфу в слідах не повинні залежати від орієнтації гільз при їх скануванні. В комплексі «Кондор» для зменшення варіаційності прояву індивідуальних ознак вогнепальної зброї в слідах на стріляній гільзі залежно від її орієнтації при скануванні, використовується спеціально підібрана система освітлювачів, що формує слабко спрямований промінь диффузно розсіяного світла певної довжини хвилі.

Досвід формування електронних гільзотек свідчить про необхідність розробки для всіх користувачів єдиних правил запису та структуруван- ня електронних баз даних.

У теперішній час основна увага приділяється вдосконаленню технічних характеристик АБІС. Подальшим напрямом вдосконалення використання АБІС, яке сприятиме більш ефективному пошуку об’єктів є розробка ідеології єдиного класифікатора куль та гільз, а також слідів, що залишаються на їх поверхнях частинами зброї, та побудова вже на цій основі автоматизованої пошукової системи зброї. Для забезпечення можливості формування різними дослідниками єдиної бази даних пошукової системи необхідна уніфікація методики вимірювань параметрів слідів відповідно до вказаного єдиного класифікатора. З цією метою розроблюється спеціальне програмне обладнання — фотомодуль та програмне забезпечення до нього для введення у БД інформації за слідами, що залишаються зброєю на кулях та гільзах. Розроблюване програмне забезпечення називається «Guns Explorer». Передбачається, що воно буде мати можливість сумісності з відповідними БД за зброєю, такими як бази даних ВКА, FBI та ін.

Обліки холодної зброї функціонують на центральному та обласних рівнях і складаються з інформаційно-довідкових колекції холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів. Колекції формуються з натурних зразків холодної зброї і конструктивно схожих з нею виробів та відомостей про них. Кожен екземпляр колекції реєструється в журналі і зберігається в умовах, що виключають втрату.

Облік грошових знаків, бланків документів та цінних паперів функціонує на центральному та обласному рівнях і складається з: а) оперативно-пошукових колекцій підроблених грошових знаків, бланків документів, цінних паперів, пластикових платіжних карток тощо та відомостей про них; б) інформаційно-довідкових колекцій зразків грошових знаків, бланків документів, цінних паперів, пластикових платіжних карток (їх зображень) тощо та (або) відомостей про них.

Центральна і обласні оперативно-пошукові колекції формуються з підроблених натурних об’єктів та відомостей про них, що надходять з НДЕКЦ, підрозділів досудового слідства, оперативних підрозділів ОВС, інших правоохоронних органів та НБУ.

Центральна та обласні інформаційно-довідкові колекції формуються з натурних об’єктів-зразків або їх зображень та відомостей про них.

Колекції формуються та ведуться за такими розділами:

а) паперові та металеві грошові знаки НБУ та інших країн, які знаходилися чи знаходяться в обігу;

б) бланки документів чи документи суворого обліку України та інших країн, а саме: документи, що посвідчують особу, подію, освіту, трудовий стаж (паспорт (ідентифікаційна картка), свідоцтво про народження, одруження і розірвання шлюбу, зміну прізвища, імені та по батькові; трудова книжка і вкладка до неї; посвідчення водія; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, службове, військове, ветерана, інваліда; дипломи про освіту, присвоєння звання; пенсійна книжка; пенсійні листки; листки тимчасової непрацездатності, візові марки тощо); проїзні документи (квитки на проїзд у залізничному, морському, річковому, повітряному і міському транспорті; документи на перевезення вантажів; військові проїзні документи тощо); знаки поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками тощо); документи, що обслуговують грошовий обіг (книжки ощадні, чекові, депозитні; чеки грошові, майнові, розрахункові; бланки фінансування, страхування; акредитиви; марки податкові, митні, акцизні; доручення на видачу коштів, пенсій, майна; сертифікати якості, на право вивезення та ввезення; поліси страхування; білети тиражних та миттєвих лотерей;

в) бланки цінних паперів чи цінні папери (акції, облігації внутрішніх державних і місцевих позик, казначейських зобов’язань держави, ощадні сертифікати, приватизаційні папери, векселі, інші бланки, передбачені чинним законодавством).

г) пластикові платіжні картки;

д) бланки медичних рецептів для виписування наркотичних лікарських засобів чи медичні рецепти.

Усі об’єкти, які вміщуються до колекцій, реєструються в журналі реєстрації об’єктів, уміщених до оперативно-пошукової колекції, та журналі реєстрації об’єктів, уміщених до інформаційно-довідкової колекції. НБУ та ДНДЕКЦ щоквартально здійснюють взаємний обмін інформацією про підроблені грошові знаки національної та іноземної валюти, які вилучаються відповідно банками України та ОВС загалом по Україні.

Зазначені обліки ведуться з метою:

• встановлення ознак спільності їх походження за способом та технологією виготовлення;

• виявлення осіб, які займаються виготовленням підроблених грошей, цінних паперів та бланків документів;

• отримання інформації про знаряддя, устаткування, яке використовувалось при вчиненні злочину, ї ідентифікації;

• встановлення однотиповості матеріалів та речовин.

Довідково-допоміжний криміналістичний облік зразків грошових знаків, бланків документів, цінних паперів та пластикових карток ведеться з метою інформаційного забезпечення проведення судово- технічних експертиз документів у тому числі для вирішення наступних задач:

— встановлення виду документу, який надійшов на дослідження;

— встановлення способу виготовлення бланку досліджуваного документа, виду використаної друкованої форми, поліграфічної технології тощо;

— встановлення підприємства виготовлювача досліджуваного документа;

— встановлення способів повної та часткової підробок у досліджуваному документі, у тому числі застосовування механічного або електронного монтажу з використанням частин декількох документів;

— встановлення факту копіювання бланку досліджуваного документа зі справжнього бланку;

— встановлення виду документу за його частинами, в тому числі згорілим залишкам;

— встановлення способу виготовлення друкованих форм (ручне гравіювання, фотомеханічний або набірний способи), в тому числі способу, який не застосовується на державних підприємствах;

— підготовка орієнтуючої інформації та інші задачі, в тому числі профілактичного напряму[66].

У рамках даного виду обліків ДНДЕКЦ забезпечується функціонування АІПС «Підробка» — банк даних, який містить зображення підроблених грошей, а також відомості про них; зразки грошей України та закордонних держав, документів суворого обліку). Система дозволяє здійснювати пошук інформації за такими критеріями: номіналом, способом підробки, місцем виявлення, датою надходження на дослідження тощо.

Крім того, у рамках програмно-апаратного комплексу «Regula» здійснюється ведення баз даних про підроблені гроші («Base»), електронних каталогів і довідників: «ТЕД-34», «Атлас паспортів» та ін.

Облік осіб за ознаками зовнішності функціонує на обласному та місцевому рівнях і складається з оперативно-пошукової колекції суб’єктивних портретів осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень.

Колекції суб’єктивних портретів призначені для:

— встановлення подібності (схожості) портретних рис з невстано- вленими особами, підозрюваними у вчиненні кримінальних правопорушень;

— проведення розшукових заходів (за портретною схожістю).

Складання суб’єктивних портретів здійснюється за письмовим запитом працівників оперативних підрозділів ОВС. Місцева (місцева кущова) колекція формується із суб’єктивних портретів осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів. Обласна колекція формується із суб’єктивних портретів осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, складених працівниками підрозділів з ТКЗР МРЛО.

Складені суб’єктивні портрети обліковуються на реєстраційній картці обліку суб’єктивного портрета, направляються до обласної колекції в десятиденний термін. У разі встановлення особи, на яку було складено суб’єктивний портрет, працівник оперативного підрозділу ОВС, який є ініціатором завдання на його виготовлення, надає до експертного підрозділу фото затриманої особи.

При виникненні необхідності перевірки наявного суб’єктивного портрету вони розсилаються з відповідними запитами в ОВС тих територіальних підрозділів, де в теперішній час ймовірна поява розшукуваної особи або є дані про те, що вона знаходилась там у певний час, що співпадає з періодами вчинення кримінального правопорушення. Перевірка може бути також здійснена через ДНДЕКЦ МВС України з вказівкою в запиті регіону, за яким найбільш доцільно провести перевірку.

Для оптимізації функціонування даного обліку впроваджуються автоматизовані системи обліку осіб за елементами зовнішності, які, зокрема, підрозділяються на два основних типи: системи, що дозволяють створювати фотороботи (суб’єктивні портрети) підозрюваних осіб, а також системи, що використовують для ідентифікації осіб готову базу даних з відео- і фотозображеннями.

В якості системи загального типу можна привести, наприклад, автоматизовану систему портретної ідентифікації «Портрет», розроблену спеціалістами ТОВ «Барс Інтернешнл», ТОВ «Портланд» (Російська Федерація), а також ТОВ «АСПІ-Софт» (Республіка Беларусь).

До основних функціональних можливостей системи «Портрет» відносяться:

— створення бази даних довільної об’єктно-орієнтованої структури;

— створення та підтримка в актуальному стані декількох баз даних різного змістового навантаження;

— здійснення пошуку за декількома базами даних одночасно;

— можливість створення суб’єктивних портретів;

— завантаження інформації з зовнішніх систем;

— можливість антропометричного та біометричного опису графічної інформації та пошук типу: фотографія — фотографія, суб’єктивний портрет — фотографія, суб’єктивний портрет — суб’єктивний портрет.

Вибухотехнічний облік функціонує на центральному та обласному рівнях і складається з:

а) оперативно-пошукової колекції вибухових пристроїв та їх залишків;

б) інформаційно-довідкової колекції вибухових пристроїв.

Оперативно-пошукова колекція формується з: саморобних і промислових вибухових пристроїв та їх залишків, вилучених під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів; саморобних вибухових пристроїв, реконструйованих при проведенні експертиз; карток обліку вибухових пристроїв та зарядів вибухових речовин і піротехнічних засобів (вилучених, розряджених або застосованих для вчинення вибухів), складених за висновками експертиз. До колекції вміщуються саморобні та промислові вибухові пристрої, у яких заряди вибухової речовини та засоби підриву заміщуються інертними, не здатними до вибуху речовинами.

Інформаційно-довідкова колекція містить наступні різновиди вибухових пристроїв та боєприпасів:

• навчальні ручні гранати (в тому числі навчально-імітаційні та муляжі);

• саморобні ручні гранати (муляжі);

• протитанкові, протипіхотні міни та міни-пастки (макети);

• артилерійські постріли (макети);

• снаряди, запали (макети та муляжі);

• міни вибухівники (макети) та корпуси вибухівників артпострілів;

• сигнальні набої (макети);

• димові шашки (макети);

• частини радіокерованих саморобних вибухових пристроїв (СВУ);

• годинникові механізми, корпуси СВУ тощо.

Інформаційно-довідкова колекція вибухових пристроїв призначена для використання об’єктів, уміщених до неї, під час проведення експертних досліджень, створення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи, підготовки орієнтуючої інформації відповідно до напрямів діяльності вибухотехнічної лабораторії.

Інформаційно-довідкові колекції вибухових пристроїв ведуться за такими розділами:

• імітатори та навчальні макети боєприпасів та зарядів вибухових речовин промислового виготовлення, їх комплектуючих;

• продукція господарського призначення, яка може бути використана для виготовлення саморобних вибухових пристроїв[67].

Центральні оперативно-пошукова та інформаційно-довідкова колекції можуть формуватися з об’єктів, які надходили для проведення експертних досліджень до НДЕКЦ.

Перевірка за вибухотехнічним обліком на центральному та обласних рівнях здійснюється за місцем та способом учинення злочину, конструкцією вибухових пристроїв чи їх окремих складових частин і механізмів, маркувальними позначеннями.

На кожний вибухонебезпечний об’єкт, розміщений в інформаційно- пошуковій колекції, заводиться окремий формуляр-картка за визначеною формою, який прикріплюється до об’єкта.

Облік об’єктів, розміщених в інформаційно-довідковій колекції, ведеться в журналі за формою обліку вибухонебезпечних об’єктів, визначеному наказом МВС України від 08.05.99 № 381.

З метою судово-експертного забезпечення досудового розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом вибухових речовин і об’єктів, що їх містять, розрядженням та вилученням вибухонебезпечних об’єктів, фактами вибухів у вибухотехнічних підрозділах, ведуться центральна та регіональні оперативно-пошукові бази «Вибухівка», що містять інформацію про кримінальні вибухи, засоби їх скоєння (вибухові пристрої та вибухові речовини тощо).

Для обліку щодо проведення вибухотехнічних експертиз та поповнення центральної і регіональних баз «Вибухівка» експерти-вибухо- техніки в місячний термін після проведення експертиз до ВТС ДНДЕКЦ МВС України направляють картки обліку боєприпасів, піротехнічних засобів, вибухових пристроїв та речовин з фотографіями на саморобні та нові промислові вибухові пристрої.

За фактами знайдених, вилучених, розряджених саморобних вибухових пристроїв, фактами вибухів і дослідження об’єктів та залишків експертами складається оперативна картка науково-технічного орієнтування категорії «Загроза вибуху» або «Вибух» у трьох примірниках.

Один примірник надається слідчому підрозділу, другий — до ВТС ДНДЕКЦ МВС України, третій — у справу НДЕКЦ.

Пожежно-технічний облік функціонує на центральному та обласних рівнях і складається з інформаційно-довідкових колекцій, до складу яких входять саморобні запалювальні пристрої та їх залишки, вилучені під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, а також реконструйовані при проведенні експертиз.

До колекцій вміщуються саморобні запалювальні пристрої, у яких запалювальний склад заміщується інертною речовиною.

Облік синтетичних і напівсинтетичних наркотичних засобів та психотропних речовин функціонує на центральному та обласних рівнях і складається з: центрального оперативно-пошукового Каталогу відомостей про напівсинтетичні і синтетичні наркотичні засоби і психотропні речовини; центральної та обласних інформаційно-довідкових колекцій. Центральна та обласні інформаційно-довідкові колекції формуються з натурних зразків наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отриманих або придбаних на підприємствах, у торговельних організаціях, аптеках, лікувальних закладах, переданих до експертних установ на підставі рішення суду, а також шляхом обміну з експертними підрозділами зарубіжних країн, з якими укладені відповідні угоди.

Колекції призначені для забезпечення проведення діагностичних досліджень наркотичних засобів та вирішення інших завдань.

Автоматизований облік генетичних ознак людини функціонує на центральному та обласних рівнях.

Він складається з оперативно-пошукових колекцій, які ведуться відповідно в ДНДЕКЦ та НДЕКЦ.

Оперативно-пошукові колекції формуються з ДНК-профілів: осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, узятих під варту, засуджених, у випадку їх добровільної згоди; біологічних слідів, вилучених при ОМП, у тому числі за фактами безвісного зникнення осіб, проведення інших слідчих (розшукових) дій; невпізнаних трупів.

Центральна оперативно-пошукова колекція ведеться в ДНДЕКЦ та формується з ДНК-профілів осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, узятих під варту, засуджених; біологічних слідів, вилучених при ОМП, проведенні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів; невпізнаних трупів. ДНК-профілі отримуються під час експертних досліджень у ДНДЕКЦ, НДЕКЦ, Дер- жавній установі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ, установах СМЕ МОЗ.

Облік голосів і мовлення людини функціонує на центральному та обласних рівнях. Він складається з інформаційно-пошукових колекцій: голосів і мовлення, які формуються із записів голосів і мовлення осіб, що передають повідомлення (у тому числі завідомо неправдиві) про загрозу безпеці громадян та інші суспільно небезпечні діяння, голосів і мовлення осіб, щодо яких установлено факти передачі повідомлень (у т.ч. завідомо неправдивих) про загрозу безпеці громадян та інші суспільно небезпечні діяння (далі — установлені особи).

Центральна та обласні колекції включають:

1) фонограми мовлення відомих осіб;

2) фонограми мовлення невідомих осіб;

3) архів фонограм осіб, знятих з обліку.

Цей облік призначений створювати умови для:

• установлення фактів повідомлень однією і тією самою особою про загрозу вибуху (у різний час, на різних територіях);

• ідентифікації особи за ознаками голосу, який був зафіксований на фонограмі під час надходження анонімного повідомлення;

• установлення соціального портрета такої особи (рівень освіти, соціальне походження, місця формування мовних навичок, професія, психологічний тип аноніма, реальність загрози й ін.).

Облік ідентифікаційних позначень транспортних засобів та реквізитів документів (підписів, печаток, штампів).

Облік ідентифікаційних номерів транспортних засобів (далі — ТЗ) та реквізитів документів (підписів, печаток, штампів) функціонує на центральному, обласних, місцевих рівнях і складається з інформаційно- довідкових колекцій зображень (у разі можливості натурних зразків): ідентифікаційних номерів ТЗ різних марок, моделей та років випуску, які відсутні в наявній колекції; змінених ідентифікаційних номерів ТЗ; підписів і печаток посадових осіб РЕП ДАІ МВС та експертів з комплексного дослідження ТЗ (функціонує тільки на центральному та обласному рівнях).

Центральна колекція формується із зображень ідентифікаційних номерів, змінених ідентифікаційних номерів ТЗ та зразків підписів і печаток, які надходять з обласних колекцій. Обласні колекції формуються із зображень (у разі можливості натурних зразків) ідентифікаційних номерів, змінених ідентифікаційних номерів ТЗ, що надходять з пунктів експертного огляду ТЗ та центральної колекції.

Місцеві колекції формуються із зображень (у разі можливості натурних зразків) ідентифікаційних номерів та змінених ідентифікаційних номерів ТЗ, отриманих під час проведення їх досліджень, та із зображень, що надходять з обласної колекції.

Колекції зображень ідентифікаційних номерів та змінених ідентифікаційних номерів ТЗ формуються у виді реєстраційної картки зображення ідентифікаційного позначення транспортного засобу.

Облік матеріалів, речовин та виробів функціонує на центральному та обласному рівнях. Центральна та обласні інформаційно-довідкові колекції формуються з натурних зразків (відомостей) про них, а саме з: волокон та волокнистих матеріалів; вибухових речовин; лакофарбових матеріалів та покриттів; металів та сплавів; лікеро-горілчаної продукції; спеціальних хімічних речовин; волосся тварин.

Крім того, Експертною службою МВС України здійснюється ведення Бази даних атестованих судових експертів Експертної служби МВС України з метою:

а) створення систематизованого інформаційного фонду про працівників Експертної служби, яким у встановленому законодавством порядку присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення певного виду судової експертизи;

б) комплексного аналізу якісного складу фахівців для визначення науково обґрунтованих потреб у підготовці, перепідготовці, спеціалізації, підвищенні кваліфікації експертних кадрів;

в) планування атестації судових експертів у порядку оцінки рівня їх професійних знань;

г) забезпечення в установленому порядку необхідною інформацією державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого відповідно до законодавства здійснює Міністерство юстиції України.

До Бази даних вносяться такі відомості про атестованих судових експертів Експертної служби: а) прізвище, ім’я, по батькові; б) дата народження; в) дані про освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень та спеціальність за освітою; г) дата призначення на посаду в ОВС; г) дата призначення на посаду в експертному підрозділі; д) місце роботи та посада; е) інформація про науковий ступінь; є) види судової експертизи, з правом проведення яких особі присвоєно кваліфікацію судового експерта, назва експертно-кваліфікаційної комісії, номери відповідних свідоцтв, дати їх видачі; ж) інформація про підтвердження кваліфікації судового експерта з правом проведення певного виду судової експертизи; з) ін- формація про позбавлення кваліфікації судового експерта з правом проведення певного виду судової експертизи тощо[68].

Розвиток єдиного інформаційного простору в ОВС надає можливості принципового покращення техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування та окремих його елементів (участі співробітників експертної служби в проведенні слідчих (розшукових) дій, проведення судових експертиз, інформаційне забезпечення процесу розслідування). Зокрема, сьогодні створюються автоматизовані робочі місця експерта (АРМЕКС) як частина інформаційних систем експертної служби та структурної одиниці єдиної інформаційної мережі МВС України.

Наприклад, у НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області створено експериментальну систему інформаційного забезпечення працівників експертної служби і, як її практичне втілення, — програмно- апаратний комплекс на основі інтегрованої бази регіонального рівня — АРМЕКС, яка вирішує питання автоматизації зазначених елементів техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів та складається з таких баз даних:

• «Злочин», побудована на основі Інтегрованої інформаційної системи ОВС (містить такі поля: територія вчинення; фабула; прийняте рішення; номер кримінального провадження), до якої приєднані реквізити журналу участі співробітників як спеціалістів у проведенні слідчих (розшукових) дій, а також графічні матеріали (ілюстрації до протоколу ОМП, масштабні зображення вилучених слідів). Працівник експертного підрозділу після прибуття з ОМП заповнює облікову картку, яка автоматично потрапляє до регіональної бази. Крім цього, експерт вносить дані щодо особливостей вчинення злочину, що в подальшому сприяє об’єднанню кримінальних проваджень за комплексом ідентифікаційних полів;

• «Криміналістичний облік» передбачає створення картотеки у виді електронної бази даних слідів, вилучених з місць нерозкритих злочинів, відповідних категорії, передбачених нормативними документами.

На кожний об’єкт картотеки заводять електронну картку встановленої форми, база даних формується зі спільним полем «номером кримінального провадження», за яким проводиться приєднання до бази «Злочин»;

• «Інформація» — система даних нормативно-методичного характеру, що містить необхідну нормативну документацію, довідкову й інформаційну літературу. Побудована у вигляді пошукової системи, формується відповідним підрозділом НДЕКЦ і надається для користування всім працівникам[69].

Подготовка к ЕГЭ/ОГЭ
<< | >>
Источник: Бірюкова В. В. та ін.. Інформаційно-довідкове забезпечення кримінальних проваджень [текст]підручн. / за заг. ред. Бірюкова В. В. [В. В. Бірюков, В. Г. Хахановський, В. С. Бондар, С. В. Шалімов] - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 288 с.. 2014

Еще по теме Інформаційні системи підрозділів Експертної служби МВС України:

  1. 2.3. Основні напрямки удосконалення системи забезпечення правового статусу неповнолітніх в Україні.
  2. ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події
  3. Список умовних позначень
  4. Розділ 2 Інформаційні системи підрозділів МВС і інших правоохоронних органів України та міжнародних організацій з протидії злочинності
  5. Інформаційні системи підрозділів Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України
  6. Інформаційні системи підрозділів Експертної служби МВС України
  7. 2.3 Інформаційні системи Державної автомобільної інспекції МВС України
  8. 2.4. Інформаційні системи Державної прикордонної служби України
  9. Інформаційні системи Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
  10. Інформаційні системи Міністерства доходів і зборів України [78]
  11. Сучасні криміналістичні інформаційні системи міжнародних організацій з протидії міждержавній злочинності
  12. Розділ 3 Нормативно-правове регулювання та напрями використання в кримінальному провадженні інформації, що міститься в сучасних інформаційних системах
  13. 3.1. Процесуальний статус і значення в кримінальному провадженні інформації, отриманої з інформаційних систем
  14. Правові засади створення і функціонування криміналістичних та інших інформаційних систем
  15. Роль та місце інформації, що міститься в сучасних 1C та АІС у кримінальному провадженні
  16. Аналітично-пошукові можливості сучасних інформаційних систем та використання результатів аналізу в кримінальному провадженні
  17. Зміст
  18. Лекція 10 Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття та розслідування злочинів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -