Юридична відповідальність

Юридична відповідальність - це закріплений у законо­давстві і забезпечуваний державою додатковий юридич­ний обов'язок правопорушника зазнати примусового поз­бавлення належних йому певних благ.

Соціальною сутністю юридичної відповідальності є здійс­нювана «руками» держави природна реакція суспільства (принаймні тієї його частини, волю якої виражає держава пе­реважно) на порушення певних соціальних або особистих інте­ресів, на «пошкодження» чи ліквідацію певних соціальних чи особистісних благ.

Інші види заходів державного примусу:

1) попереджувальні (превентивні) (наприклад, опис майна особи, яка підозрюється у вчиненні злочину; встанов­лення карантинних обмежень задля запобігання епідемії);

2) правореалізаційні (скажімо, примусове, за судовим рі­шенням, стягнення з людини коштів (аліментів) на утримання її дітей);

3) присікальні (наприклад, примусове затримання особи, яка вчиняє хуліганські дії);

4) відновлювальні (скажімо, виконання судового рішення, яким керівник підприємства примушується поновити на роботі безпідставно звільненого ним працівника);

5) компенсаційні (зокрема, відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної правопорушенням).

Функції юридичної відповідальності

До них належать:

1) охоронна - захист правопорядку від можливих або ско­єних (зокрема, триваючих) юридичних правопорушень;

2) виховна (превентивна) - а) спеціальна превенція (тобто виправлення дефектів правосвідомості правопорушника з тим, аби він більше не вчиняв правопорушень); б) загальна превен­ція (тобто вплив на правосвідомість інших схильних до право­порушень осіб, аби утримати їх від таких вчинків).

Принципи юридичної відповідальності

Вони є різновидом міжгалузевих принципів права (юри­дичного регулювання). Тому вони, як і інші принципи такого виду, субординовані, «підпорядковані» його загальним типоло­гічним і конкретно-історичним принципам.

В об'єктивному юридичному праві соціально-демократичної орієнтації - відповідно до його типологічних принципів - юриди­чна відповідальність передбачається у законодавстві тільки за:

1) діяння фізичне (а не за думки, світогляд, соціальні або особистісні властивості людини);

2) юридично заборонене діяння;

3) винне діяння (проте можливі й окремі винятки: напри­клад, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвище­ної небезпеки);

4) особисте діяння правопорушника.

Юридична відповідальність застосовується на засадах:

1) законності (щодо підстав і самої процедури притяг­нення до відповідальності, визначення її виду та обсягу);

2) обґрунтованості (щодо висновків про факт вчинення та про суб'єкта правопорушення, а також про інші юридично значущі факти, які закон пов'язує з цими обставинами);

3) доцільності (щодо оптимального досягнення цілей юридичної відповідальності);

4) справедливості або індивідуалізації (щодо відповідності обраного в межах закону заходу відповідальності негативній со­ціальній характеристиці персоніфікованого правопорушника);

5) невідворотності (жодне юридичне правопорушення не повинно залишатися без відповідного реагування компете­нтних органів держави).

Види юридичної відповідальності:

1) конституційна;

2) адміністративна;

3) цивільна;

4) дисциплінарна;

5) матеріальна;

6) кримінальна.

Дискутуються питання про видову самостійність процесу­альної (зокрема, цивільно-, адміністративно-, кримінально- процесуальної), екологічної, сімейної та деяких інших варіантів юридичної відповідальності.

Так чи інакше, критерієм видової класифікації заходів юри­дичної відповідальності мають бути юридична природа відповід­ного правопорушення і характер шкоди, що ним спричинена.

Стадії юридичної відповідальності:

1) виникнення суспільних відносин з відповідальності (з моменту вчинення правопорушення як юридичного факту, що викликає відповідні правовідносини);

2) встановлення компетентними державними право- застосовними органами суб'єкта (та інших елементів) пра­вопорушення;

3) визначення виду і «дози» (міри) відповідальності (в акті застосування санкції юридичної норми);

4) реалізація конкретних заходів юридичної відповідаль­ності, визначених відповідним правозастосовним актом.