Причини утворення національної держави

Згодом в історії людства нерідко траплялись такі ситуації, коли деякі народи, нації, що компактно проживали на своїй історичній території, з огляду на певні конкретні обставини опинялись у складі іншонаціональних або багатонаціональних держав.

Втім, і національні держави завжди виникають у суспі­льстві, яке є соціально неоднорідним. Та й будь-яка нація, навіть у минулі часи, була спільнотою здебільшого соціально неоднорідною.

Зовнішніми (формальними) реквізитами національної приналежності держави слугують, зазвичай, певні, історично зумовлені, її офіційні символи: прапор, герб, гімн.

Ознаки державної влади, які відрізняють її від влади інших організацій у соціально неоднорідному суспільстві:

1) у кожній країні з соціально неоднорідним суспільством може існувати лише одна держава, а організацій - багато;

2) тільки держава виступає офіційним (формальним) представником усього суспільства; всі ж інші організації репре­зентують лише якусь його частину;

3) тільки держава може вирішувати ті загальні питання, що стосуються всього суспільства, інші ж організації вирішу­ють, зазвичай, лише такі справи, що стосуються лише певної частини суспільства;

4) держава для виконання своїх завдань та функцій ство­рює специфічний апарат, який володіє владними повноважен­нями та матеріальними засобами задля їхньої реалізації, інші ж організації такого апарату не мають;

5) тільки держава може встановлювати формально обов'яз­кові для всього населення загальні правила поведінки - юридичні норми, тоді як встановлені іншими організаціями норми поши­рюють свою формальну обов'язковість лише на їхніх членів;

6) тільки державна влада характеризується суверенітетом. Він має такі ознаки: верховенство влади у суспільстві; повнота влади; самостійність і формальна незалежність цієї влади від будь-якої іншої організації (або особи) - як у відповідній країні, так і за її межами.

Співвідношення соціальних і національних властивос­тей держави відображається такими положеннями:

1) Майже в кожній державі, що утворилася за нової чи но­вітньої історії, її народ (населення) є етнічно неоднорідним, складається, так чи інакше, з різних національних спільнот.

2) Населення кожної з них, будучи, зазвичай, соціально неоднорідним, поділяється на певні класи, стани, прошарки чи якісь інші групи.

3) З іншого боку, не існує таких класів, соціальних проша­рків, верств, які були б етнічно нейтральними, «дистильовани­ми», цілком позбавленими національних особливостей.

Цим об'єктивно й зумовлюється складне переплетіння, взаємозалежність соціальних і національних властивостей у сутності будь-якої сучасної держави.

4.