Право соціально-демократичної орієнтації

Право соціально-демократичної орієнтації - це систе­ма формально обов'язкових загальних норм фізичної пове­дінки, які встановлені або санкціоновані державою, зоріє­нтованою на соціальну демократію, виражають волю бі­льшості населення країни, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі і загальносоціа­льних потреб, зокрема з метою створення умов для здійс­нення і захисту буттєвих прав і свобод людини й інших суб’єктів, та забезпечуються державою.

Типологічні принципи права соціально-демократичної орієнтації:

1) гуманізація права - поступове втілення в його норми загальнолюдських принципів права; розширення законодавчо­го закріплення буттєвих прав і свобод людини; розширення сфери загальнодозвільного регулювання; піднесення рівня справедливості юридичного регулювання;

2) соціалізація права - його спрямовування на форму­вання і забезпечення консенсусу між різними соціальними вер­ствами населення, класами, групами; збільшення питомої ваги законодавства, яке гарантує соціальну захищеність кожної лю­дини;

3) економічна індивідуалізація права - закріплення й охорона різноманітних форм власності, насамперед приватної, на засоби виробництва та інші об'єкти, забезпечення економі­чної свободи власників та інших суб'єктів;

4) етнізація та інтернаціоналізація права - відтворен­ня у його нормах національної самобутності і національно- культурних надбань та водночас його адаптація до регіональ­них і світових правових стандартів.

Одна з особливостей сучасних перехідних юридичних систем соціально-демократичної орієнтації полягає в тому, що їхні типологічні принципи поступово наповнюються за­гальнолюдськими основоположними правовими засадами, поступово підвищуються до рівня останніх. У цьому й вбача­ється нездоланність правового прогресу, впровадження най­

кращих юридичних здобутків людської цивілізації у сучасну соціальну практику.

4.