§ 2. Види договорів

За розподілом прав і обов'язків між сторонами договори можуть бути односторонніми і двосторонніми.

За одностороннім договорам одна сторона бере на себе обов'язок перед іншою стороною здійснити певну узгоджену дію чи утриматися від неї, а інша наділяється правом вимоги без виконання зустрічного зобов'язання.

Договір вважається двостороннім, якщо з нього виникають права і обов'язки для сторін. У ньому кожна сторона є одночасно і кредитором, і позичальником. Так, за договором купівліпродажу продавець зобов'язується передати річ у власність покупця, але може вимагати відповідної її оплати, а покупець має право вимагати передати йому річ, але зобов'язаний сплатити за неї певну ціну.

Односторонній і двосторонній договори слід відрізняти від односторонньої угоди. Угоди диференціюються на односторонні і двосторонні залежно від кількості сторін, достатніх для виникнення, зміни або припинення цивільних правовідносин волевиявлення. Договори ж поділяються на односторонні і двосторонні залежно від співвідношення прав і обов'язків кожної із сторін.

Договір позики, наведений як приклад одностороннього договору, є одночасно двосторонньою угодою.

Поряд з односторонніми і двосторонніми договорами існують багатосторонні договори. Якщо у двосторонніх договорах кожна із сторін має зустрічні права і обов'язки, то в багатосторонніх договорах учасники об'єднуються для досягнення спільної мети. Так, за установчим договором повного товариства всі його учасники ведуть

299

Розділ IV ЗОБОВ 'ЯЗЛЛЬНЕ ПРАВО.

спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність по обов'язках товариства всім своїм майном (ст. 66 Закону «Про господарські товариства»). До договорів, що укладені більше ніж двома сторонами, загальне положення про договір застосовується, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру такого договору. Договори поділяються на безоплатні і оплатні. За безоплатним договором дії однієї сторони не компенсуються відповідними майновими діями іншої. Наприклад, дарувальник нічого не одержує від того, кому дарує. Безоплатним буде і договір між особою, яка подарувала певне майно, і благодійним фондом.

За сплатним договором дії однієї сторони компенсуються відповідними діями іншої, що мають майнову цінність.

Більшість цивільноправових договорів мають оплатний характер (купівляпродаж, поставка, майновий най ом). Так, за договором перевезення вантажу транспортна організація (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж, а відправник — сплатити за перевезення встановлену плату. За загальним правилом договір вважається сплатним, якщо інше не випливає із закону, умов договору або із самої його сутності. Наприклад, одержуючи книги в бібліотеці, читач укладає договір безоплатного найму.

Договори можуть бути диференційовані за згодою на користь сторін і згодою на користь третіх осіб.

За загальним правилом права і обов'язки за договором набувають його учасники, тобто сторони. Але договір може укладатися між двома особами, а право одержує інша особа. Така угода називається договором на користь третьої особи. Характерним для цього договору є те, що третя особа одержує права, хоча ні особисто, ні через представника не бере участі в його укладенні. Таке відбувається при внесенні вкладу батьками на ім'я дітей, укладенні договору страхування життя на користь подружжя тощо.

За загальним правилом, якщо інше не передбачено нормативними актами або не випливає із змісту договору, виконання може вимагати як третя особа, так і сторона, яка уклала договір.

Договори можуть поділятися на реальні і консенсуальні. 300

Глава 22 ДОГОВІР. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Як вже зазначалося, визначальною ознакою будьякого цивільноправового договору є згода сторін. Однак у деяких випадках досягнення згоди недостатньо для укладення договору, необхідно ще виконання певних дій (передача речі тощо). Такі договори вважаються укладеними не з моменту досягнення згоди, а з моменту вчинення певних дій і називаються реальними. Таким є договір дарування, оскільки він вважається укладеним з моменту передачі майна (подарунку) тому, кому дарують. Договори, які вважаються укладеними з моменту досягнення згоди, називаються консенсуальними. Вони складають більшість цивільноправових договорів. Договори можуть бути основними і попередніми. Основний договір — це договір, який може існувати незалежно від іншого (міна, дарування тощо).

Попередній договір — це договір, що з необхідністю передбачає інший договір, з яким він пов'язаний. Назва «попередній» не говорить про його незавершеність. Вона вказує на те, що за попереднім договором у майбутньому, в певний строк, має бути укладено основний договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен укладатися у письмовій формі.

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення основного договору, передбаченого попереднім, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, заподіяні простроченням, якщо інше не передбачено попереднім договором або нормативним актом, на підставі якого він укладається.

Зобов'язання сторін, передбачені попереднім договором, припиняються, якщо до закінчення строку, протягом якого повинен бути укладений основний договір, його не буде укладено або жодна із сторін не надішле пропозиції про його укладення.

Досить часто у торговельному обороті учасники укладають договір про наміри (протокол про наміри). Якщо у цьому документі не виражена воля сторін надати йому сили попереднього договору, він не породжує будьяких цивільноправових наслідків.

Розвиток економічних відносин привів до виникнення низки нових договорів, що за своєю природою є комплексними. Наприклад, у договір лізинґу сторони можуть включати умови договору як майнового найму, так і купівліпродажу. Такі договори називаються змішаними. До відносин сторін за змішаним договором застосовуються у відповідній частині правила про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено сторонами або не випливає із сутності договору.