§ 1. Поняття договору

Під ним також розуміють взаємне погодження волі двох або більше сторін, спрямоване на досягнення передбачуваного договором юридичного результату.

Так, за договором купівліпродажу воля однієї сторони (продавця) продати річ повинна бути погоджена з волею іншої сторони (покупця), який бажає придбати цю річ.

Воля, що не переслідує досягнення юридичного результату, не створює договірних відносин (наприклад, згода на запрошення у гості або відвідання виставки).

Договір за своєю природою є різновидом угоди. Угода є родовим поняттям відносно договору. Тому на нього поширюються правила цивільного законодавства про угоди (умови дійсності, додержання належної форми, наслідки визнання угоди недійсною та ін.).

Як правило, особи самі вирішують питання щодо вступу в договірні відносини. Це означає, що громадянин і юридичні особи вільні у виборі контрагента і виробленні умов договору. Примушування до укладення договору за загальним правилом недопустимо, за винятком випадків, коли обов'язок укласти договір випливає із закону або з добровільно прийнятих зобов'язань. Сторони можуть укласти договір як передбачений, так і не передбачений нормативними актами. Однак вони мають враховувати приписи чинних актів.

Держава не може допускати укладення протиправних договорів. Договір буде законним, якщо він не суперечить конкретним нормативним актам або принципам цивільного права (ст.

297

Розділ IV ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

дення договору під страхом насильства або погрози порушує принципи свободи вступу в договірні відносини. Якщо сторони укладають договір, не порушуючи встановлених вимог, то вони мають право включити до нього умови за взаємною згодою.

Чинному законодавству відомі випадки обмеження свободи договору. Так, за договором, у якому однією стороною є підприємець, що взяв на себе зобов'язання здійснювати торговельні операції (продаж товарів, виконання робіт, надання послуг), зобов'язаний укласти договір з кожним, хто до нього звернеться з такою пропозицією, тобто кожний має право розраховувати на те, що послуги, які пропонуються публіці, будуть надані і йому. Такий договір називається публічним. За публічним договором підприємець не має права віддавати перевагу одній особі перед іншою. Ціни на пропоновані товари, роботи, послуги мають бути однакові для всіх осіб, які бажають укласти публічний договір.

Поряд з публічним існують і договори на приєднання. Якщо у публічному договорі в першу чергу обмежується воля підприємця у виборі контрагента, то в договорі на приєднання обмежується воля споживача у погодженні змісту договору. Той, хто приєднується, може виразити волю лише на стадії укладення договору, тобто дати чи не дати згоду на укладення договору. Але в разі згоди він зобов'язаний підкоритися волі сторони, в договір з якою він вступив.

Воля останнього виражається у певних правилах, тарифах тощо. Так, громадянин, який бажає здійснити поїздку залізницею, повинен придбати квиток за встановленою залізницею ціною і виконувати певні правила у процесі поїздки.

Термін «договір» вживається у різних значеннях: а) як документ, що оформлює і підтверджує укладення договору; б) як певний юридичний факт цивільного права; в) як цивільне правовідношення.

Необхідно зазначити, що договір одержує значення документа лише тоді, якщо він закріплений на матеріаліносії (папір, магнітофонна стрічка, відеозапис тощо). У певних випадках закон під загрозою недійсності вимагає, щоб договір був нотаріально посвідчений та (або) зареєстрований відповідним державним органом.

Договір не тільки є підставою для виникнення, зміни або припинення цивільних відносин, а й регулює поведінку його учасників, чим забезпечує досягнення результатів, у ньому встановлених. У більшості випадків договір виступає у всіх трьох значеннях одночасно (за винятком, якщо він укладається в усній формі). 298

Глава 22 ДОГОВІР. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Договір покликаний в основному регулювати ринкові відносини, тому в більшості випадків він є правовою формою майнових відносин. Однак договори використовуються і для регулювання немайнових відносин у сфері творчої діяльності (винаходи, авторські твори тощо).