9.1. Визначення характеру угоди.Основні види зовнішньоторговельних договорів (контрактів)
Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [45] визначено види зовнішньоторговельних операцій за напрямками переміщення товару — експорт та імпорт. Крім того, означено бартерні, кредитні, розрахункові, орендні та посередницькі, без переходу права власності на товар, операції. Дозволено всі види зовнішньоекономічної діяльності, які не заборонено прямо або як виключення законами України.
Законодавча невизначеність термінів «види зовнішньоекономічної діяльності» та «характер угоди» не дозволяє визначити їх підпорядкованість. Слід зауважити, що терміну «міжнародна торговельна угода» дано відповідне тлумачення у [29], за яким це правова форма міжнародної комерційної операції, укладеної з іноземним контрагентом.
У Цивільному кодексі України дано визначення терміну «угода», але вживати його можна тільки у національному полі в разі оформлення взаємовідносин резидентів,
Підсумовуючи викладене, можна дати вільне трактування терміну «характер угоди», вважаючи, що це зміст зовнішньоторговельної операції з урахуванням виду і форми оплати та переходу права власності на товар.
Виходячи з цього визначення, можна стверджувати, що у Законі [45] знайшли відображення такі зовнішньоторговельні угоди: купівляпродаж, товарообмінні (бартерні) опе
284
Гл.
9 Вимоги українського законодавства щодо змісту...рації та інша діяльність, що грунтується на формах зустрічної торгівлі, орендні (лізингові) угоди, кредитні і розрахункові та посередницькі.
Окремим Законом визначено зміст товарообмінних (бартерних) операцій, а також запроваджено механізм здійснення таких угод [221,222]. Законодавче закріплено, лізингові (орендні) операції Законом України «Про лізинг» [227]. у зв'язку зі складністю регулювання та виконання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, зміст та механізм здійснення цієї угоди визначено окремим законодавчим актом [143].
Постановами Правління Національного банку України [196,197] окреслено механізм надання кредитів національним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності національними та іноземними кредиторами. Порядок здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) регулюється окремим Законом [191] та відомчими документами [219, 222].
Стосовно більшості посередницьких угод національне законодавство тільки констатує їхнє існування. Зміст таких угод та процедура їх виконання законодавче не закріплені [44, 45, 208].
Узагальнений перелік зовнішньоторговельних угод наведено на малюнку 9.1.
Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [45] «зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності». Це визначення зобов'язує суб'єктів ЗЕД України укладати зовнішньоекономічні угоди виключно у письмовій формі, а низка відомчих документів міністерств та відомств України зобов'язує, на виконання вимог окремих законодавчих актів, дотримуватись певних правил стосовно основних положень торговельної угоди.
Таким чином, в Україні існує перелік законодавче закріплених зовнішньоторговельних угод, які за переходом права власності на товар можна поділити на торговельні угоди та угоди, що забезпечують здійснення торговельних операцій.