§ 3. Зміст і форми договорів
Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов.
У разі відсутності хоча б однієї з зазначених умов договір не набирає чинності. Визнання тих чи інших умов істотними залежить від виду договору, однак такими для всіх видів договорів є умови: щодо предмета договору;що мають обов'язковий характер внаслідок закону; необхідні для договору даного виду; що вносяться за заявою однієї з сторін.
Предметом договору є те, з приводу чого укладається договір. Ним може бути майно (майнове право), виконання робіт, надання послуг, тобто все, заради чого договір укладається. Сторони повинні узгодити вимоги до предмета (якість, кількість тощо). Всі узгоджені елементи складають зміст договору.
У деяких випадках нормативні акти безпосередньо встановлюють умови, які складають зміст договору. Так, зміст договору житлового найму в будинках визначається органами місцевого самоврядування (порядок надання житла, його розмір, оплата тощо).
Якщо після укладення договору буде прийнято нормативний акт, що встановлює інші умови, ніж ті, якими керувалися сторони при укладенні договору, то умови укладеного договору зберігають свою чинність, за винятком випадків, коли у нормативному акті вказується, що його дія поширюється на відносини, які виникли раніше укладеного договору.
Як вже зазначалося, диференціація договорів на види здійснюється за певними критеріями, які мають враховуватися сторонами при оформленні договору. Так, для сплатного договору необхідною умовою є ціна, а для двостороннього — права і обов'язки сторін. Поряд з умовами, що є необхідними, у договір можуть вноситися умови виключно за волею сторін. Умови, в тому числі й ті, що внесено на вимогу однієї із сторін, стають істотними, тобто обов'язковими до виконання сторонами.
Договору має бути надано певної форми, що закріплює волю сторін і розкриває її зміст.
Сторонам надано право визначати форму договору.
Вони можуть використовувати таку форму, яка нормативними актами для даного 302Глава 22 ДОГОВІР. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
виду договору не встановлена. Наприклад, договір може оформлятися простою письмовою формою, а сторони прийняли рішення посвідчити його нотаріально. Якщо сторони домовилися укласти договір певної форми, він вважається укладеним після надання йому встановленої форми, хоча б законом для даного виду договору такої форми не вимагалося. Якщо згідно із законом або згодою сторін для укладення договору необхідна письмова форма, то сторонам надається можливість вибору шляхів його оформлення. Він може бути оформлений шляхом укладення єдиного документа, підписаного сторонами, і містити всі умови договору, а може бути здійснений шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, за допомогою електронних та інших засобів зв'язку, які дозволяють встановити, що договір виходить від сторони за договором. Зрозуміло, що ці документи мають містити всі основні умови договору.
У деяких випадках необхідно додержуватися нотаріальної форми під загрозою недійсності договору, наприклад, купівляпродаж жилого будинку (ст. 227 ЦК).