Поліція

На жаль, джерел, що відображають діяльність поліції того часу збереглося не так бага- то[15] [16] і стосуються вони в основному Єгипту, який був країною добре розвиненого поліцейського апарату.

Поліція примушувала до роботи на рабовласників і разом з військом придушувала при необхідності опір, зганяла величезну кількість рабів на будівництво іригаційних споруд і доріг, храмів і пірамід. Усипальниці фараонів уже тоді приваблювали своїм багатством. Пограбування царських меморіалів хоч і каралося суворо: відрізали ніс, вуха, руки, саджали на кілок, але це не зупиняло грабіжників. Тому було створено спеціальний поліцейський підрозділ — охорона пірамід.

Поряд із цим карні закони покладали на поліцію переслідування фальшивомонетників, підробку листів і паперів, шахрайство у галузі мір і ваг, зобов’язували її розшукувати вбивць і карати осіб, що ухилилися від надання допомоги постраждалим на дорогах, карати смертю за «порушення клятви».

Подібні ж закони були в Єрусалимі, вони наказували поліції охороняти «публічну дисципліну і порядок», вилучати надлишки продовольства для забезпечення ним вільного населення, переслідувати осіб, що відступили від «заповідей Мойсея» .

Підпорядковуючись безпосередньо суддям або особливим чиновникам на місцях, які призначалися з рабовласників главою держави — фараоном, царем або верховним жерцем, рабовласницька поліція в Єгипті й інших країнах Стародавнього Сходу ще не мала спеціального статусу. Здійснення (нею) функцій тісно перепліталося з діяльністю трьох відомств — військового, фінансового і суспільних робіт, характерних для всіх держав східної деспотії.

2.5