<<
>>

Голландська революція та її вплив на формування основ держави нового типу

Перші політичні події, що визначили державні і правові тенденції нового суспільства, відбулися в другій половині XVI ст. в Голландії (Нідерландах). Докорінний поворот, що відбувся там ще в надрах станового ладу, нерідко визначають як ранню буржуазну революцію, але за формою це був національно-визвольний рух проти правлячої іспанської династії Габсбургів, яким належали Нідерланди. Хоча зв’язок з іспанськими монархами не був занадто міцним (у країні зберігалися Генеральні штати, нею керував статхаудер (штатгальтер) — намісник іспанського короля), чужоземне панування давало про себе знати.

До середини XVI ст. система управління, що була запроваджена іспанською короною, та її політика вступили у протиріччя з соціально-політичними прагненнями населення Нідерландів. Країна (особливо її міста) стала центром світової морської торгівлі.

Склався значний прошарок найбагатших буржуа, пов’язаних з торгівлею і ремісно- мануфактурним виробництвом. Впливове, хоч і нечисленне місцеве дворянство було невдоволене військовими авантюрами імператора, для якого Нідерланди постійно виступали плацдармом, а також його грабіжницькою податковою політикою. Громадське невдоволення акумулювалося в масовій підтримці містами й селянством реформаційної течії кальвінізму, що поширилася в Європі. У країні наростав національно-визвольний рух, у результаті якого «заколотні» Генеральні штати прийняли акт про скинення Пилипа II. Так, у 1581 р. були закладені основи нової держави — Республіки Об’єднаних провінцій (до неї увійшли північні провінції, у той час як південні, незважаючи на завзяту боротьбу, залишалися під владою Іспанії. — Л.Б., С.Б.)

Найважливішу роль для утвореної Республіки Об’єднаних провінцій відіграв акт про укладання між ними Утрехтської унії від 23 січня 1579 року. Цим документом була закладена нова форма державної єдності, визначені межі державних повноважень Республіки та сімох провінцій, що ввійшли до її складу.

Провінції утворювали конфедеративний союз, у якому об’єднаній владі належали військово-політичні й фінансові повноваження. Конфедерація проголошувалася нероздільною. Військово-політичні основи союзу передбачали обов’язок спільного захисту, а також допомогу в боротьбі проти державних зазіхань сеньйорів, принців тощо. Утрехт- ський акт вирішував загальні питання громадянських прав: заборонялося обмежувати волю пересування жителів, встановлювалося самовизначення провінцій у справах релігії тощо.

Справами Об’єднаної республіки мали відати Генеральні штати, котрі утворювалися на основі пропорційного представництва, залежно від того, скільки провінція понесла витрат на військові цілі. Але кожна з провінцій мала у Штатах тільки один голос, і це забезпечувало їй політичну рівність у складі конфедерації. Штатам доручалися всі справи, передані до компетенції конфедерації.

Замість ліквідованих урядових органів колишнього режиму були створені загально- адміністративні ради, що формувалися Генеральними штатами. Найбільш важливою з них була Державна рада, котра формально виконувала функції уряду.

У ході створення нової державності висувалися принципово нові державно- політичні ідеї, які реалізовувалися при побудові основ «конституційного» ладу. Серед них принцип народного суверенітету, котрий знайшов відображення у зверненні міської опозиції до Генеральних штатів 1576 року. «За відсутністю законного государя, — зазначалося у цьому документі, — суверенітет належить народові, а не вам, добродії, тому що ви є ніким іншим, як слугами, посадовими особами й депутатами зазначеного народу. Ви володієте всіма вашими повноваженнями та інструкціями обмежено не тільки в часі, але й стосовно справ...» .

Ідея народного суверенітету була доповнена ідеєю про політичний договір, що його народ укладає з государем на основі природного права. Відповідно до кальвіністської доктрини, репрезентованої теорією Альтузія (поч. XVII ст.), такий суверенітет знаходив відображення в договорі правителя з народом, представленим станово-організованим корпусом влади. Тому «республіка», що формувалася, будувалась як складне поєднання різних «поверхів» станових установ на основі традиційних Штатів.

Державний уклад, що сформувався в Республіці Об’ єднаних провінцій у ході політичного самовизначення, за своїми принципами ще не був державністю нової епохи. Він був багато в чому традиційним, побудованим на станово-корпоративних началах з підміною загальнонаціонального представництва представництвом дворянства та міського патриціату і в цьому плані мало чим відрізнявся від політичного устрою італійських міських республік-комун. Державний устрій Республіки Об’єднаних провінцій не відповідав і політичному ідеалові епохи про державу, котра засновувалася на вільному волевиявленні людини; не було й мови про якийсь поділ законодавчої та урядової вла- [92] ди; значну роль у системі органів державної влади відіграли напівмонархічні стадхау- дери. Оновлення державного устрою було значним лише настільки, наскільки воно було пов’язане з «духом свободи», насамперед релігійної, і поступовим поширенням цього духу в реальній політиці на інші сфери громадського життя і приватного права.

Ужиті в ході революції заходи (скасування іспанських законів, реформи бюрократичного апарату, затвердження кальвінізму як офіційної релігії тощо) виявилися важливими для розвитку капіталізму, який спирався переважно на торгово-грошовий капітал. Але з середини ХѴІІ ст. Голландія, — найбагатша на той час країна Європи, — поступається своїм місцем іншим країнам, насамперед Англії, швидкий розвиток котрої був зумовлений революційними подіями.

2.2.

<< | >>
Источник: Бостан Л. М., Бостан С. К.. Історія держави і права зарубіжних країн. 2-е вид. перероб. й доп.: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008— 730 с.. 2008

Еще по теме Голландська революція та її вплив на формування основ держави нового типу:

  1. Голландська революція та її вплив на формування основ держави нового типу
  2. ПРОГРАМА навчальної дисципліни ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН (за вимогами кредитно-модульної системи)
  3. ЗМІСТ
  4. ВСТУП
  5. 1.1. Концептуальні засади основних прав і свобод людини та громадянина.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -