16.2. Державність Франції в період конституційної монархії

Відображенням величезного революційного підйому, який охопив усю країну в початковий період революції, стала Декларація прав людини та громадянина, прийнята Установчими зборами 26 серпня 1789 р. Та завоюваннями революції скористався не весь третій стан і навіть не вся буржуазія, а лише велика буржуазія та її союзник -ліберальне дворянство. Займаючи провідні позиції в Установчих

121

зборах, муніципалітетах, Національній гвардії, велика буржуазія та її партія — конституціоналісти — стали панівною силою в країні. Перший етап революції-це період панування великої буржуазії. Саме тому все законодавство й уся політика Установчих зборів визначалися її інтересами. Вони були прогресивними, коли збігалися з інтересами іншої частини третього стану (демократичні верстви буржуазії, селянство та плебейство) і сприяли знищенню феодального ладу. Такими були декрети про відміну станів, про передання державного майна в розпорядження нації (1789 р.), про церковну реформу (що ставила духовенство під контроль держави), про знищення старого, середньовічного поділу Франції та розподіл країни на департаменти (їх було 83, а на чолі - виборні виконавчі колегії (директорії), дистрикти, кантони й комуни (1789—1790 рр.)), про ліквідацію цехів (1791 р.), про знищення реглаліентації та інших обмежень, які стримували розвиток промисловості й торгівлі, про запровадження цивільного шлюбу та громадянської реєстрації актів народження, смерті та ін.

Стосовно основного питання революції-аграрного (вимога повної та безкоштовної ліквідації феодальних повинностей), - то велика буржуазія не поспішала його виконувати. Прийняті Установчими зборами під тиском селянських виступів рішення з аграрного питання (про скасування деяких феодальних привілеїв—десятини, права на полювання, "особистих" феодальних повинностей і частково триажу) за- ] лишили чинними основні феодальні права та не задовольняли селянство.

У / 791 р. на основі Декларації прав людини та громадянина була розроблена і прийнята перша в історії Франції Конституція. Вона закріпила політичне панування великої буржуазії. Після прийняття Конституції революція для великої буржуазії, фактично, закінчилась, оскільки основної її мети - завоювання політичної влади - було досягнуто. Конституція діяла до серпня 1792 р. У цей час відбувається поділ третього стану, формуються основні політичніугрупування -фельяни (велика буржуазія), жирондисти (середня буржуазія), якобінці (дрібна буржуазія).

Улітку 1792 р. проти революції Франції були кинуті об'єднані сили європейських держав на чолі з Великобританією. У Франції готувалася

122

контрреволюційна змова, очолювана королівським двором Людови-каХУІ. У таких умовах, коли революції загрожували сили реакції, проти монархії піднявся очолюваний якобінцями народ. У Парижі, котрому загрожувало вторгнення коаліційних армій, керівництво повстанням народних мас взяла на себе Паризька комуна. Юсерпня 1792р. доїїрук повністю перейшла вся влада в місті. Людовик XVI був заарештований за обвинуваченням у контрреволюційній змові. Закінчився період конституційної монархії. Франція стала республікою.