<<
>>

16.2. Державність Франції в період конституційної монархії

Збройне повстання 14 липня 1789 р. в Парижі та взяття Бастилії викликало широкий резонанс по всій країні. Францією прокотилася хвиля "муніципальних революцій". Народ скидав стару владу, а замість неї створював нову - буржуазні муніципалітети.
У Парижі та провінційних містах буржуазія створювала свої збройні сили -Національну гвардію. Одночасно розпочалася й аграрна революція. Селяни нападали на дворянські замки, палили сеньйоріальні архіви, відмовлялися відбувати повинності. Власники маєтків переживали період, який увійшов в історію під назвою "Великий страх".

Відображенням величезного революційного підйому, який охопив усю країну в початковий період революції, стала Декларація прав людини та громадянина, прийнята Установчими зборами 26 серпня 1789 р. Та завоюваннями революції скористався не весь третій стан і навіть не вся буржуазія, а лише велика буржуазія та її союзник -ліберальне дворянство. Займаючи провідні позиції в Установчих

121

зборах, муніципалітетах, Національній гвардії, велика буржуазія та її партія — конституціоналісти — стали панівною силою в країні. Перший етап революції-це період панування великої буржуазії. Саме тому все законодавство й уся політика Установчих зборів визначалися її інтересами. Вони були прогресивними, коли збігалися з інтересами іншої частини третього стану (демократичні верстви буржуазії, селянство та плебейство) і сприяли знищенню феодального ладу. Такими були декрети про відміну станів, про передання державного майна в розпорядження нації (1789 р.), про церковну реформу (що ставила духовенство під контроль держави), про знищення старого, середньовічного поділу Франції та розподіл країни на департаменти (їх було 83, а на чолі - виборні виконавчі колегії (директорії), дистрикти, кантони й комуни (1789—1790 рр.)), про ліквідацію цехів (1791 р.), про знищення реглаліентації та інших обмежень, які стримували розвиток промисловості й торгівлі, про запровадження цивільного шлюбу та громадянської реєстрації актів народження, смерті та ін.

Стосовно основного питання революції-аграрного (вимога повної та безкоштовної ліквідації феодальних повинностей), - то велика буржуазія не поспішала його виконувати. Прийняті Установчими зборами під тиском селянських виступів рішення з аграрного питання (про скасування деяких феодальних привілеїв—десятини, права на полювання, "особистих" феодальних повинностей і частково триажу) за- ] лишили чинними основні феодальні права та не задовольняли селянство.

Намаганнями великої буржуазії закріпити своє політичне панування були проникнуті декрети (кінець 1789 р.) про введення цензової виборчої системи й розподіл громадян на "активних" (платили податок, який дорівнював не менш як триденній заробітній платі, та становили близько 15 % населення) і "пасивних". Інтереси буржуазії обстоював і перший антиробітничий закон —Ле Шапельє (за прізвищем депутата) (1791 р.), який забороняв страйки і спілки найманих робітників.

У / 791 р. на основі Декларації прав людини та громадянина була розроблена і прийнята перша в історії Франції Конституція. Вона закріпила політичне панування великої буржуазії. Після прийняття Конституції революція для великої буржуазії, фактично, закінчилась, оскільки основної її мети - завоювання політичної влади - було досягнуто. Конституція діяла до серпня 1792 р. У цей час відбувається поділ третього стану, формуються основні політичніугрупування -фельяни (велика буржуазія), жирондисти (середня буржуазія), якобінці (дрібна буржуазія).

Улітку 1792 р. проти революції Франції були кинуті об'єднані сили європейських держав на чолі з Великобританією. У Франції готувалася

122

контрреволюційна змова, очолювана королівським двором Людови-каХУІ. У таких умовах, коли революції загрожували сили реакції, проти монархії піднявся очолюваний якобінцями народ. У Парижі, котрому загрожувало вторгнення коаліційних армій, керівництво повстанням народних мас взяла на себе Паризька комуна. Юсерпня 1792р. доїїрук повністю перейшла вся влада в місті. Людовик XVI був заарештований за обвинуваченням у контрреволюційній змові. Закінчився період конституційної монархії. Франція стала республікою.

<< | >>
Источник: Орленко В. І.. Історія держави і права зарубіжних країн: Посіб. для підготов, до іспитів -3-є вид. стереотип. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В. - 244 с.. 2008

Еще по теме 16.2. Державність Франції в період конституційної монархії:

  1. 15.2. Перший період англійської буржуазної революції та виникнення конституційної монархії
  2. 16.10. Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р. і 1830 р.
  3. 14.4. Право Росії періоду станово-представницької монархії
  4. 9.3. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
  5. 9.1. Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
  6. 14.5. Державний лад Росії у період утворення та розвитку абсолютної монархії (друга половина ХУІІ-ХУШ століть)
  7. Давньоєврейська державність
  8. 4.1. Розмежування компетенції між адміністративними судами і судом конституційної юрисдикції
  9. §2. Українська державність під іноземною зверхністю (друга половина XVII - XVIII ст.)
  10. 15.12. Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
  11. Тема 15. Радянська державність і право в Україні в 20-30 рр. ХХ ст.
  12. Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
  13. «Нафтові монархії» Перської затоки
  14. Станово-представницька монархія у Франції
  15. 9.5. Абсолютна монархія у Франції
  16. Давньосхідні монархії
  17. Сеньйоріальна монархія у Франції
  18. Адвокатура Франції
  19. 15.7. Відновлення монархії. Бредська декларація
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -