ВСТУП
Розбудова правової держави в сучасній Україні передбачає вдосконалення її правової системи у дусі демократизму, патріотичності та гуманності. Непослідовність у виборі векторів зовнішньої інтеграції вже стала звичним явищем для нас, що паралізує реальний правовий розвиток, зумовлюючи неефективність реформ суспільного життя.
На жаль, національна правова система містить чимало пережитків радянського періоду і неапробованих запозичень з іноземних держав, які часто непридатні в українських реаліях. Це спричинює низький рівень її дієздатності як правової основи економічного зростання, захисту прав людини та культурно-освітнього прогресу. Окремим масштабним блоком у цих проблемах є діяльність судових і правоохоронних органів, які не тільки є малоефективними, а й інколи становлять реальну загрозу для демократії та формування правової держави в Україні.Чимало фахівців пояснюють ці сумні тенденції «молодістю» та «недосвідченістю» Української держави, яка в перспективі має подолати описані труднощі в силу свого закономірного розвитку. Як видається, цей підхід є доволі оптимістичним, однак малоймовірним, адже глобальне реформування права сучасної України потребує конкретних продуманих заходів, заснованих на світоглядних особливостях і потребах українського народу. Тому юридична наука повинна сприяти в подоланні так зв. недосвідченості Української держави в тому числі шляхом вивчення історичних підвалин українського права, в яких, безперечно, можна віднайти досвід правових ідей і їх реалізації. Критичне опрацювання національного правового досвіду здатне відновити втрачену систему українських правових надбань і відтак подолати прірву між різними періодами національного державотворення, забезпечивши у такий спосіб еволюційний і ефективний розвиток правової системи у майбутньому.
Однією з важливих, цікавих і неординарних сторінок історії вітчизняного права є досвід функціонування копних судів на українських землях у XIV-XVIII ст.
Актуальність цієї теми зумовлена зростанням в українському суспільстві уваги до ролі судової влади, завдання якої полягає в забезпеченні кожному права на справедливий судовий розгляд у незалежному та неупереджено- му суді. Відповідно до чинної Конституції України судова влада є самостійною, незалежною ланкою в системі поділу влади. Проте сьогодні маємо визнати, що система судової влади в Україні потребує комплексного реформування відповідно до вимог міжнародних стандартів і має забезпечити ефективний доступ громадян до суду, реальну незалежність суддів та гарантоване право людини на справедливий судовий захист.Реформування судової системи сучасної України, удосконалення діяльності її судових органів вимагає, серед іншого, об'єктивного наукового вивчення та використання і національного, і міжнародного правового досвіду. Це дасть змогу створити модель демократичного судоустрою і судочинства, яка відповідатиме національній правовій культурі, правовим традиціям і характеру українського народу, зробить суд професійним тлумачем закону та справедливим правозастосувачем.
Значний інтерес у цьому аспекті викликає вивчення історії копного суду і копного судочинства на українських землях (XIV- XVIII ст), що сприяє розумінню і висвітленню основ історичного розвитку правосуддя в Україні. Вивчення й узагальнення досвіду формування та функціонування копного суду і судочинства на українських землях (XIV-XVIII ст.) дасть змогу використати цей правовий досвід для з'ясування витоків демократичних традицій національної судової системи і судочинства, а також для кращого усвідомлення історії українського права зазначеного періоду.
Дослідження автором тематики українського копного судочинства розпочалося ще у студентські роки (2007 р.) та згодом переросло в дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, що виконувалася ним на кафедрі історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка.
25 січня 2013 р. відбувся її прилюдний захист у спеціалізованій вченій раді K 35.052.19 Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка». Враховуючи зауваження та пропозиції, висловлені на захисті, автор вважав доцільним по-новому представити результати свого дослідження у цій монографії, метою якої є з'ясувати історико-правові закономірності та особливості становлення й розвитку копних судів і копного судочинства на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Речі Посполитої та Української козацької держави («Війська Запорозького»).Для досягнення цієї мети було опрацьовано чимало наукової літератури, зокрема, праці таких видатних вчених як М. Василенко, М. Іванішев, О. Єфименко, Р. Лащенко, Ф. Леонтович, М. Любавський, І. Черкаський, А. Яковлів та ін. Написання даної праці вимагало також залучення цінних першоджерел: нормативно-правових актів («Руської правди», Судебника Казимира IV Ягеллона 1468 р., Статутів Великого князівства Литовського тощо), інших опублікованих документів і неопублікованих джерел архівних фондів - зокрема ЗО архівних справ Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, 20 архівних справ Центрального державного історичного архіву України в м. Львові, 1 архівної справи Державного архіву Волинської області, 1 архівної справи Державного архіву Чернігівської області, 1 архівної справи Відділу забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині, 2 справ Відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Василя Сте- фаника, 3 справ Відділу рукописних, стародрукованих і рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Автор завдячує появі цієї книги своїм батькам, дружині, рідним та друзям, які підтримували його на шляху її написання. Особливу вдячність автор висловлює своєму науковому керівнику професору І. И. Бойку та всьому колективу кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка, очолюваної визначним істориком права професором Б. И. Тищиком. Щира подяка адресується і рецензентам цієї монографії - професору І. Б. Усенку, професору А. Є. Шевченку та професору О. А. Гавриленку за їх цінні поради, конструктивну критику та позитивну оцінку цього дослідження. І на останок, хотів би подякувати доценту А. В. Андрушку за цікаве товариство під час подорожей архівами Чернігівської області у пошуках документів про діяльність копних судів.
Еще по теме ВСТУП:
- § 1. Сущность, возникновение и развитие института обжалования судебных решений и определений, не вступивших в законную силу 1. Сущность института обжалования судебных постановлений, не вступивших в законную силу
- ВСТУП
- § 2. Умови вступу до шлюбу
- § 1.2. Внешние свойства приговора, вступившего в законную силу
- § 1.2. Внешние свойства приговора, вступившего в законную силу
- Вступ
- ВСТУП
- ВСТУП
- Вступ
- ВСТУП:
- Вступ.
- ВСТУП
- ВСТУП
- Вступ