§3. Суд і процес в Українській РСР В РОКИ ПЕРЕБУДОВИ
Основні принципи організації та функціонування судової системи в Українській РСР встановлювалися, в першу чергу, главою 18 Конституції УРСР, яка поряд з іншими положеннями Основного Закону, зазнала деяких змін упродовж 1985 — 1991 років.
Так, у жовтні 1989 року були реформовані положення ст. 150 Конституції УРСР. Новою редакцією цієї статті передбачалося, що всі суди УРСР утворюються на засадах виборності суддів і народних засідателів. Народні судді районних (міських) народних судів обираються відповідно обласними, Київською міською Радами народних депутатів. Судді
Верховного Суду УРСР, а також обласних судів, Київського міського суду обираються Верховною Радою УРСР.
Згідно з цією ж нормою народні засідателі районних (міських) народних судів обиралися на зборах громадян за місцем їх проживання або роботи відкритим голосуванням, а народні засідателі вищестоящих судів - відповідними Радами народних депутатів.
Судді всіх судів мали обиратися терміном на десять років, а народні засідателі всіх судів — на п’ять. Судді і народні засідателі були відповідальними перед органами або виборцями, які їх обрали, та повинні були звітувати перед ними і могли бути ними відкликані у встановленому законом порядку.
Роком пізніше ст. 150 Конституції була доповнена частиною сьомою, де передбачалося, що судді не можуть бути народними депутатами і на час виконання своїх обов’язків припиняють членство у будь-яких політичних партіях і рухах.
Також, у відповідності до внесених у 1989 році змін до Конституції УРСР Верховний Суд УРСР визнавався найвищим судовим органом Української РСР і мав здійснювати нагляд за судовою діяльністю судів республіки. До складу Верховного Суду УРСР входили - голова суду, його заступники, члени суду та народні засідателі.
За новою редакцією ст. 153 судді і народні засідателі були незалежними і підкорялися тільки закону.
Суддям і народним засідателям мали забезпечуватися умови для безперешкодного і ефективного здійснення їх прав та обов’язків. Будь-яке втручання в діяльність суддів і народних засідателів у здійсненню правосуддя визнавалося неприпустимим і спричинило за собою відповідальність, встановлену законом.Передувало зазначеним змінам ухвалення 4 серпня 1989 року Закону СРСР «Про статус суддів», положення якого мали застосовуватися і в Українській РСР. Ним визначалися основні гарантії незалежності суддів і народних засідателів, порядок обрання суддів і народних засідателів, їх права та обов’язки, порядок створення кваліфікаційних колегій суддів, а також процедура відкликання та дострокового звільнення суддів і народних засідателів та їх дисциплінарна відповідальність.
Чинний в період перебудови Кримінально-процесуальний кодекс УРСР 1960 року майже не зазнав суттєвих 506
змін. Поряд із цим, положення Цивільно-процесуального кодексу УРСР 1963 року були дещо розширені.
Так, на підставі Закону СРСР від 30 червня 1987 року «Про порядок оскарження в суд неправомірних дій службових осіб, що ущемляють права громадян» в Цивільному процесуальному кодексі УРСР з’явилася глава 31-А «Скарги на неправомірні дії службових осіб, що ущемляють права громадян».
У відповідності до законів УРСР від 27 жовтня 1989 року «Про вибори народних депутатів Української РСР» і «Про вибори депутатів місцевих Рад народних депутатів Української РСР» ЦПК УРСР був доповнений главою 30-А «Скарги на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад і заяви про скасування рішень виборчої комісії».
У червні 1991 року ухвалюється Закон Української РСР «Про арбітражний суд», яким встановлювалося, що правосуддя в господарських відносинах здійснюється арбітражним судом. До завдань арбітражного суду належало: захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин; сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин; внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.
Закон визначав порядок організації діяльності арбітражних судів, систему та склад цих судів, їх повноваження, статус арбітра арбітражного суду, порядок утворення науково-консультативної ради при Вищому арбітражному суді УРСР тощо.Контрольні питання:
1. Назвіть передумови Перебудови.
2. Визначте періодизацію доби Перебудови.
3. Які особливості здійснення політики перебудови в Україні?
4. Проведіть аналіз перших нормативно-правових актів періоду Перебудови.
5. Дайте загальну характеристику трудового законодавства доби Перебудови.
6. В чому полягала основа конституційних змін перебудов- ного періоду?
7. Охарактеризуйте основні принципи організації та функціонування судової системи в Українській РСР протягом 1985 — 1991 років.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА!
Основна:
1. Гончаренко В Д. Історія держави і права України: підручник / В. Д. Гончаренко, В. М. Єрмолаєв, В. О. Рум'янцев та ін. - Х.: Право, 2013. - 704 с.
2. Кульчицький В.С. Історія держави і права України: підручник / В. С. Кульчицький, Б. Й. Тищик. - Київ: Ін юре, 2007. - 624 с.
3. Музиченко П. П. Історія держави і права України: навч. посіб. / П. П. Музиченко. - 6-те вид., перероб. і доп. - Київ: Знання, 2007. - 471 с.
4. Трофанчук Г. І. Історія держави та права України: навч. посіб.: Рекомендовано МОН України / Г. І. Трофанчук. - К.: Юрін- ком Інтер, 2011. - 382 с.
Додаткова:
1. Бойко О. Д. Нариси з новітньої історії України (1985 — 1991 рр.): навч. посіб.: рекомендовано МОН України / О. Д. Бойко.— Київ: Кондор, 2004.— 357 с.
2. Бойко О. Д. Україна в 1985-1991 рр. Основні тенденції суспільно-політичного розвитку / О. Д. Бойко ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. - К.: ІПіЕНД, 2002. - 306 с.
3. Горбачев М. С. Перестройка и новое мышление для нашей страны и для всего мира / М. С. Горбачев ; Политиздат - М.: Политиздат, 1987. — 272 с.
4. Набока С. В. Процес перебудови в СРСР. Україна на шляху до незалежності (1985 — 1991): матеріали й метод. рек. до лекції курсу «Історія України» для студ. гуманіт. ф-тів / С. В. Набока ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Історичний факультет. Кафедра історії для гуманітарних факультетів. - К.: Науковий світ, 2008. - 24 с.
5. Овчар І. В. Політичні трансформації у Радянському Союзі в період перебудови (1985 — 1991 рр.): автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.02 / І. В. Овчар. - К., 2008. — 16 с.
6. Омарова А. А. Правовий статус Української РСР за часів перебудови (1985 — 1991 рр.): автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01 / А. А. Омарова. - Харків, 2016.— 20 с.
7. Тарасов В. В. Образ перебудови (1985 — 1991) в сучасній історіографії: проблема термінології та інтерпретації / В. В. Тарасов ; відп. ред. О. Коляструк. - 2-ге вид., допов. - Харків: Раритети України, 2016.
Еще по теме §3. Суд і процес в Українській РСР В РОКИ ПЕРЕБУДОВИ:
- §2. Законодавство УРСР в роки перебудови
- § 1 .Суспільно-політична ситуація в Українській РСР в 8О-тих роках XX століття
- Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки ”Про мови в Українській РСР” (28 жовтня 1989 р.)*
- Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про мови в Українській РСР» (28 жовтня 1989 р.)
- Розділ xiv УКРАЇНСЬКА РСР В РОКИ ПЕРЕБУДОВИ
- РОЗДІЛ XII ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНСЬКОЇ РСР У ПОВОЄННІ РОКИ ТА В ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАШЇ (1 945 — 1 960 РР.)
- РОЗДІЛ ХIII. УКРАЇНСЬКА РСР У ПЕРІОД ХРУЩОВСЬКОЇ "ВІДЛИГИ" РОКИ (1953 - 1964)
- Стаття 3. Житлове законодавство Союзу РСР і Української РСР
- §3.4. Суд та процес
- Чи вправі учасник процесу, що знаходиться під вартою, брати участь в судовому розгляді його цивільної справи і чи зобов'язаний суд забезпечити явку такого учасника процесу в судове засідання шляхом етапування до місця розгляду справи?
- Стаття 62. Застосування правил цивільного законодавства Союзу РСР і Української РСР до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення
- §4. Суд та юрисдикційний процес
- Закон Української РСР «Про економічну самостійність Української РСР» (З серпня 1990 р.)
- Закон Української РСР «Про затвердження Кримінального кодексу Української РСР» (28 грудня 1960 р.)
- § 11 Верховный суд республики, краевой (областной) суд, суд города федерального значения, суд автономной области, суд автономного округа - их место в общегосударственной системе судов общей юрисдикции
- § 3. Верховный суд республики, краевой (областной) суд, суд города федерального значения, суд автономной области, суд автономного округа и их компетенция
- Постанова Президії ЦВК СРСР «Про оголошення поза законом службових осіб — громадян Союзу РСР за кордоном, що перейшли до табору ворогів робітничого класу та селянства і відмовляються повернутися до Союзу РСР» (21 листопада 1929 р.)
- Чи зобов'язаний суд видавати учасникам процесу копії матеріалів справи на підставі ст. 27 ЦПК або у разі посилання на Закон України «Про доступ до судових рішень»?