НАРИС ІСТОРІЇ СУДОВОГО УСТРОЮ

Предметом цієї праці є історія українського судівництва.

Під назвою судівництво розуміємо судовий устрій, тобто організацію судів, та судочинство, тобто порядок, за яким переводиться судові дії (процес), спрямовані на встановлення прав осіб, їх охорону й здійснення.

З’ясовуючи історію українських судів та судового процесу, можна триматися порядку хронологічного або систематичного. Перший спирається на поділі історії українського права на окремі доби, які відповідають періодам державности або недержавности українського народу, в межах яких з’ясована історія українського судівництва, а другий порядок подає постання й розвиток норм судового права систематично, не відділюючи його за добами. Тому що судівництво в більшій мірі, ніж інші ділянки права, залежне від державної влади, цей виклад буде придержуватися хронологічної методи і йтиме за окремими періодами, які прийняла українська історіографія.

Пригадаймо ці доби історії України й водночас її права: 1. Княжа доба, тобто доба України-Руси (X-XIV ст.); 2. Литовсько- руська доба, тобто доба Великого Князівства Литовського (XIV-XVI ст.); 3. Польська доба, тобто доба під польською займанщиною (1569-1648); 4. Доба Гетьманщини, тобто гетьманської України (1648-1781), 5. Австрійсько-російська доба, тобто доба під займанщиною Австрії й Росії (з другої половини XVIII ст. до 1917-1918 pp.), 6. Доба відновленої української держави (1917-1920 pp.) та 7. Сучасна доба під поновною російською окупацією, так звана Українська Радянська Соціялістична Республіка з частинами української території під польською, румунською і чеською окупаціями.

У цій праці буде з’ясована історія судів і судового процесу стародавньої України, яка закінчується упадком України-Гетьман- щини.

I.