§ 4. Валютний контроль і відповідальність за порушення валютного законодавства

Важливим засобом реалізації валютної політики держави є ва­лютний контроль.

Валютний контроль - це урядова система нагляду за обміном іноземної валюти в країні, тобто регулювання обсягу готівки в іно­земній валюті та її обмінного курсу на інші валюти.

а) документальним оглядом, який ґрунтується на аналізі бухгал­терської фінансової та статистичної звітності, що надається уста­новам НБУ;

б) за допомогою інспекційних перевірок банків;

в) застосуванням до банків та інших осіб заходів впливу за по­рушення ними валютного законодавства.

Валютному контролю в Україні підлягають валютні операції за участю резидентів і нерезидентів, а також зобов’язання про декла­рування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке зна­ходиться поза межами України.

Метою валютного контролю є забезпечення дотримання валют­ного законодавства у здійсненні валютних операцій. Для здійснен­ня цієї мети органи валютного контролю в межах своєї компетен­ції визначають відповідність здійснюваних валютних операцій чинному законодавству і наявність необхідних для них ліцензій та дозволів; перевіряють виконання резидентами зобов’язань щодо іноземної валюти перед державою, а також зобов’язань про про­даж іноземної валюти на внутрішньому ринку України; обгрунто­ваність платежів в іноземній валюті; перевіряють повноту й об’єк­тивність обліку та звітності з валютних операцій, а також з операцій нерезидентів у валюті України. Органи, що здійснюють валютний контроль, наділені повноваженнями вимагати та одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті в межах своїх прав, а також про майно, що підлягає декларуванню.

Органами валютного контролю в Україні є Кабінет Міністрів України, НБУ та інші органи.

Головним органом^Лщо здійснює валютний контроль на тери­торії України, є НБУ.

Державна податкова адміністрація України здійснює фінансо­вий контроль за валютними операціями, які проводяться резиден­тами і нерезидентами на території України. Згідно з Положенням про Державну податкову адміністрацію України, ДПАУ розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок за додер­жанням валютного законодавства, затверджує форми декларацій про валютні операції, вживає заходів щодо боротьби з прихову­ванням неоподатковуваних доходів, незаконним вивезенням за межі України валютних цінностей, відмивання доходів, одержаних незаконним шляхом. Державні податкові інспекції на місцях без­посередньо перевіряють законність валютних операцій.

Мінтрансзв’язок України контролює додержання правил по­штових переказів та пересилання валютних цінностей через мит­ний кордон України, а Державна митна служба України контролює додержання правил і порядку переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Відповідно до Декрету (п. 2 ст. 13) уповноважені банки, фінан­сові установи та національний оператор поштового зв'язку також виконують функції агента валютного контролю, метою якого є за­побігання проведенню резидентами і нерезидентами незаконних валютних операцій. На уповноважені банки, фінансові установи покладено повноваження щодо визначення відповідності здійсню­ваних валютних операцій чинному законодавству і наявності не­обхідних ліцензій і дозволів, проведення перевірок обґрунтованості платежів у валюті резидентами і нерезидентами, перевірки повно­ти та об'єктивності обліку та звітності про валютні операції та/або інформування уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановлених законодавством, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами валютного законодавства та дотримання ними актів органів валютного контролю.

Чинне валютне законодавство передбачає різні види правопо­рушень, за скоєння яких банки, фінансові установи, резиденти і нерезиденти несуть відповідальність.

До таких порушень належать:

а) відсутність звітності, несвоєчасне подання або перекручення звітності про валютні операції;

б) здійснення валютних операцій з порушенням встановленого порядку (здійснення валютних операцій без генеральної чи індиві­дуальної ліцензії НБУ, порушення термінів розрахунків з валют­них операцій);

в) неподання органам валютного контролю документів та ін­формації, пов'язаних із здійсненням операцій з валютними цін­ностями;

г) незаконне приховування в інших державах валютних цінностей та порушення порядку їх декларування;

д) невиконання уповноваженими банками доручень щодо купів- лі-продажу іноземної валюти та ін.

Чинне законодавство України передбачає такі види юридичної відповідальності службових осіб та громадян, винних в порушен­ні правил про валютні операції: кримінальну, адміністративну, фінансову, матеріальну і господарсько-правову відповідаль­ність^[XLVII].

Найбільш суворим видом юридичної відповідальності є кримі­нальна відповідальність, яка характеризується жорсткими захода­ми державного впливу, які застосовує суд за скоєні валютні злочини (підроблення іноземної валюти, контрабанда, прихову­вання валютної виручки). Певну небезпеку для економіки держави становлять незаконні операції з валютою, а саме такі злочини:

У ст. 207 КК України (Ухилення від повернення виручки в іно­земній валюті) передбачено:

1) умисне ухилення посадових осіб підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, або осіб, які здійс­нюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті, від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей - карається штрафом від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років;

2) ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів чи інших матеріальних цінностей, у великих розмірах (якщо виручка та інші матеріальні цінності в 1000 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян) - караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 ро­ків або позбавленням волі на строк до 3 років;

3) дії, передбачені частинами 1 або 2 ст.

Статтею 208 КК України (Незаконне відкриття або використан­ня за межами України валютних рахунків) також передбачено, що:

1) незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно про­живає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене посадовою особою

підприємства, установи чи організації аоо за п дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи - караються штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 ро­ків, або обмеженням волі на строк від 2 до 4 років, з конфіска­цією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках;

2) ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,- караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.

Надаючи виняткового значення боротьбі із злочинами у сфе­рі господарської діяльності - такими, як виготовлення, зберіган­ня або збут підробленої іноземної валюти (ст. 199 КК України), контрабанда валюти (ст. 201 КК України), легалізація (відми­вання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК Ук­раїни), умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом (ст. 209 ^і КК України), законодавець передбачив сувору кримінальну відповідальність порушників за ці дії з метою попередження загрози економічній безпеці держави та забезпе­чення стабільності національної грошової одиниці.

Правопорушення у сфері валютних відносин тягне за собою також застосування адміністративної відповідальності. У ст. 162 КУпАП передбачено, що незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як за­стави - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

До адміністративної відповідальності також притягаються особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти та поса­дові особи уповноважених банків за порушення порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної ва­люти (частини 3 і 4 ст. 155 ^і КУпАП).

Порушення встановленого законом порядку проведення розра­хунків під час здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від 3 до 6 неоподат-

ковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб упов­новажених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з упов­новаженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян.

Дії, передбачені ч. З ст. 155^і КУпАП, вчинені особою, яку про­тягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення - тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від 6 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяль­ності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти,- від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян.

Специфічним видом є фінансова відповідальність встановлена за порушення порядку виконання операцій з торгівлі-продажу іно­земної валюти.

До фінансових правопорушень уповноважених банків та суб'єк­тів підприємницької діяльності щодо виконання операцій з купів­лі-продажу іноземної валюти належать:

- непроведення розрахункових операцій через реєстратор роз­рахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів - штраф - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- невідповідність даних розрахункових документів, що під­тверджують здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної

валюти, даним їх других примірників та/або даним фіскального звіту - штраф - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян;

- перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті,- штраф у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено незбіг;

- застосування при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти реєстратора розрахункових операцій, в який внесено зміни в програмно-технічні засоби, що реалізують фіскаль­ні функції,- штраф 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Важливу роль у правильному використанні валютних ціннос­тей відіграє інститут матеріальної відповідальності працівників. Збитки, заподіяні підприємству, установі, організації працівни­ками, які виконують валютні операції і є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), нестачі або наднормативних втратах відповід­них валютних цінностей, якщо вони допущені внаслідок не­дбалості в роботі, порушень спеціальних правил, інструкцій, а також заборгованість працівників підприємству, установі, ор­ганізації в разі неповернення в установлений строк авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження, госпо­дарські потреби та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної під звіт, стягуються з працівників у сумі, еквівалент­ній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення завданих збитків або на день погашення праців­никами заборгованості^[XLVIII].

Серед порушень валютного законодавства найбільш пошире­ними є здійснення операцій з валютними цінностями без ліцензій НБУ. Важливе значення в цьому плані має прийняте в розвиток ст. 16 вищезазначеного Декрету Положення про валютний конт­роль, затверджене постановою Правління НБУ від 8 лютого 2000 р. № 49, яке визначає коло суб’єктів, різні види фінансової і госпо­дарсько-правової відповідальності за порушення валютного зако­нодавства та порядок застосування санкцій. До резидентів, нере-

зидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання, застосовуються такі фінансові санкції.

За здійснення банками або іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку операцій з ва­лютними цінностями, що передбачено п. 2 ст. 5 Декрету, без одержання генеральної ліцензії НБУ, тягне накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінно­стей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом грив­ні, установленим НБУ на день здійснення таких операцій, з ви­ключенням банку з Державного реєстру банків або без такого виключення.

За здійснення резидентами і нерезидентами операцій з валют­ними цінностями, що потребують одержання ліцензій НБУ, згід­но з п. 4 ст. 5 Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії НБУ, накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіцій­ним курсом гривні, установленим НБУ на день здійснення таких операцій.

За торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку без одержання ліцензії НБУ та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених НБУ, передбачається накладення штрафу у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день здійснення таких операцій, з виключенням банку з Державного реєстру банків або без такого виключення.

Невиконання уповноваженими банками зобов'язань щодо ку­півлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпе­чення виконання зобов'язань резидентів, які випливають зі змісту абзаців 4, 5, 6 підпункту «а» п. 4 ст. 5 Декрету, а також за невико­нання уповноваженими банками, фінансовими установами та на­ціональним оператором поштового зв'язку обов'язків, передбаче­них п. 2 ст. 13 Декрету тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) іноземної валюти, що була за­фіксована у дорученні резидента. Штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день

складання відповідного протоколу порушення валютного зако­нодавства.

Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню рези­дентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) валютних операцій, здійснених резиден­тами і нерезидентами через ці установи з порушенням чинного законодавства.

У разі використання в розрахунках іноземної валюти штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні, установ­леним НБУ на день складання відповідного протоколу про пору­шення валютного законодавства.

Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функ­цій агента валютного контролю в частині інформування у випад­ках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нор­мативно-правовими актами НБУ, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, по­в'язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою таку відповідальність:

порушення порядку інформування - накладення штрафу в роз­мірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення строків інформування, яке не перевищує 10 днів,- накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму до­ходів громадян за кожний день порушення;

порушення строків інформування, яке становить від 11 до ЗО днів,- накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян;

порушення строків інформування, яке становить понад ЗО днів,— накладення штрафу в розмірі 1 відсотка від суми валютної опера­ції, про яку уповноважений банк зобов'язаний був поінформувати відповідний державний орган, але не менше 20 і не більше 40 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі притягнення уповноваженого банку до відповідально­сті за порушення вимог п. 2 ст. 13 Декрету розмір одного штра­фу не може перевищувати 1% суми зареєстрованого статутного фонду.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ тягне за собою накладення штрафу на резидента в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися у розрахунках, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день здійснення таких операцій (у розрахунках у валюті України - на суму таких розрахунків).

Якщо нерезиденти мають на території України представни­цтва, яким відкрито рахунки типу «Н» або типу «П» у валюті України, то здійснення розрахунків у валюті України через ці ра­хунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту не потребує індивідуальної ліцензії НБУ. Використання іноземної валюти у зазначених розрахунках за участю таких представництв є використанням іноземної валюти як засобу пла­тежу на території України і потребує індивідуальної ліцен­зії НБУ.

Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків де­кларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

порушення строків декларування тягне накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період. Порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповід­ній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резиден­тами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Неподання або несвоєчасне подання резидентами України де­кларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Несвоєчасне подання, приховування або перекручення встанов­леної НБУ звітності про валютні операції тягне за собою накла­дення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів тягне за собою накладення

штрафу на резидентів у сумі, еквівалентній 1% розміру одержано­го кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту Украї­ни за офіційним курсом НБУ на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов’язковою реєстрацією зазначених договорів. Штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення. Суми цих штрафів надходять до Державного бюджету України.

Санкції, передбачені ст. 2 Указу Президента України від 27 черв­ня 1999 р. № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання рези­дентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законо­давства»^[XLIX], п. 2 ст. 16 Декрету застосовуються НБУ до банків та інших фінансово-кредитних установ, а органами державної подат­кової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

У разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національним оператором поштового зв’язку уповноваженими працівниками НБУ складаєть­ся протокол за формою згідно з додатком 1, який вручається керів­никові (посадовій особі, яка виконує його обов’язки) банку або фінансової установи чи їх відокремленого структурного підрозді­лу, де безпосередньо здійснювалася відповідна перевірка. За кож­ним випадком порушення, що виявлені під час однієї перевірки, складається окремий протокол, до якого обов’язково додаються інші документи, які свідчать про факти порушень. Якщо під час реалізації одного договору було здійснено кілька однотипних по­рушень валютного законодавства, то допускається складання од­ного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не зміниться. Після складання протоколу уповноважені працівники НБУ зобов’язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення.

Підставами для застосування НБУ і його територіальними управліннями вищезазначених санкцій можуть бути:

- матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими пра­цівниками центрального апарату та територіальних управлінь НБУ;

- матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими пра­цівниками державних органів валютного контролю;

- матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних контрольних і правоохоронних органів, які не належить до органів валютного контролю.

Інші матеріали, які свідчать про факти порушення банками, інши­ми фінансовими установами або національним оператором пошто­вого зв'язку валютного законодавства і щодо яких здійснюється перевірка цих фактів.

У разі виявлення державними органами валютного контролю та державними контрольними і правоохоронними органами пору­шень банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв'язку валютного законодавства склада­ється акт чи довідка про перевірку, які разом із копіями докумен­тів, що підтверджують факт порушення, надсилаються до терито­ріальних управлінь НБУ за місцем проведення зазначених пере­вірок. Уповноважені працівники територіальних управлінь НБУ аналізують отримані матеріали та в разі наявності складу право­порушення здійснюють певні дії (складають протокол, який вру­чається керівникові банку).

У разі відсутності в комплекті матеріалів, що надходять до НБУ, документів, які підтверджують факт порушення, уповноважені працівники НБУ зобов'язані здійснити додаткову перевірку одер­жаної інформації на місці.

Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосу­вання санкцій різні посадові особи:

- до 10 тис. доларів США - начальники територіальних управлінь НБУ;

- до 50 тис. доларів США - директор Департаменту валютно­го контролю та ліцензування НБУ;

- до 100 тис. доларів США - Голова НБУ та його заступники.

Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Держав­ного реєстру банків, застосування штрафу, що перевищує суму (вартість), еквівалентну 100 тис. доларів США, перераховану у валюту України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, застосовуються виключно на підставі постанови Правління НБУ.

Постанова про притягнення до відповідальності за порушення правил валютного законодавства складається за встановленою формою, підписується відповідною посадовою особою та надсила­ється територіальними управліннями НБУ порушнику, який про­тягом 5 днів після її отримання має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України.

У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк сума штрафу підлягає стягненню органами державної виконавчої служ­би. Позовна заява про стягнення штрафу подається до місцевого господарського суду за місцем перебування порушника протягом 10 днів після закінчення строку для добровільної сплати штрафу.

В окремих випадках, з метою захисту інтересів клієнтів та за­безпечення фінансової надійності комерційних банків, постано­вою Правління НБУ для уповноважених банків може бути вста­новлено інший строк сплати штрафів (а не 5 днів), але такий строк сплати штрафів не може перевищувати двох років. Змен­шення розмірів сум штрафних санкцій є неприпустимим. Поста­нова про притягнення до відповідальності може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідачем в цьому разі виступає НБУ. Оскарження поста­нови не припиняє її виконання. Стосовно дій відповідальних поса­дових осіб НБУ про порушення ними валютного законодавства, то вони можуть бути оскаржені в Правління НБУ або в судовому порядку.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що означає поняття «валютне законодавство»?

2. Розкрийте суть валютного регулювання в державі.

3. Які особливості використання іноземної валюти в господарсько­му обігу?

4. Яке призначення валютного фонду і де він створюється?

5. Які органи здійснюють валютне регулювання?

6. Що слід розуміти під валютними обмеженнями?

7. Який законодавчий акт встановлює режим здійснення валютних операцій на території України та визначає принципи валютного регулю­вання?

8. Які особливості здійснення валютних операцій резидентами і не­резидентами?

9. Які органи здійснюють валютний контроль на території України?

10. Яка відповідальність настає за порушення валютного законо­давства?

11. Охарактеризуйте НБУ як головний орган валютного регулюван­ня і валютного контролю.