§ 3. Організаційна структура та управління комерційним банком

Для ефективної роботи комерційного банку важлива його оп­тимальна організаційна структура. Внутрішня організаційна струк­тура комерційного банку формується за усталеними принципами, основними з яких є такі:

а) структура банку підпорядковується стратегії розвитку банку;

б) в банку передбачається унормоване розмежування функціо­нальної компетенції підрозділів;

в) структура банку визначається з урахуванням можливостей розвитку мережі банку та перспектив його діяльності на певних сегментах фінансового ринку;

г) структура банку зумовлює наявність системи кваліфікацій­них вимог до банківських працівників, які повинні відповідати рів­ню тих завдань, що на них покладаються.

У практиці банківської діяльності існують два підходи побудо­ви організаційної структури банку: функціональна і за видами на­дання тих чи інших банківських послуг.

У разі функціональної організації структури банку діє прин­цип універсальності. Банк виконує широкий спектр операцій, в ньому створюються підрозділи, що виконують спеціалізовані функції: кредитування, інвестування, розрахунково-касові опера­ції та облік, трастові операції, міжнародні розрахунки та ін. Кож­ний підрозділ має чітко визначені завдання і обов'язки. Для цієї структури банку характерна ієрархічність рівнів управління, за якої кожний нижчий рівень контролюється вищим і підпорядко­вується йому.

У разі організаційної структури банку, побудованій на прин­ципі надання клієнтам різноманітних банківських послуг, функції управління для здійснення відповідних операцій передаються пе­вним керівникам, які є спеціалістами у даній сфері банківської діяльності. У таких банках створюються підрозділи для надання комерційних, споживчих, сільськогосподарських кредитів, позик під нерухомість тощо. Така структура дає змогу поліпшити коор­динацію роботи всіх підрозділів банку і дає змогу з урахуванням конкуренції розробляти нові види банківських послуг, вдоско­налювати технології для більш повного задоволення потреб клі­єнтів.

Зважаючи на те, що вибір організаційної структури банку залежить від його стратегічних цілей і необхідності ефективного вирішення важливих завдань спеціалізації і концентрації, в прак­тиці дедалі частіше застосовується змішаний підхід до побудо­ви організаційної структури банку. Варіант змішаного типу орга­нізаційної структури комерційного банку наведено на схемі (див. рис. 1 на с. 129).

В організаційній структурі банку реалізуються його завдання, безпосередньо пов'язані з виконанням поставлених перед банком цілей, як наприклад: кредитування, інвестування, трастові, роз­рахунково-касові операції, міжнародні розрахунки, а також депо­зитні та валютні операції. Кількість департаментів банку зале­жить від розміру і характеру діяльності банку, обсягів та склад­ності банківських операцій і різноманітності наданих клієнтам послуг.

Рис. 1. Структура управління комерційного банку змішаного типу

б’ _ 129

Господарське управ- — Управління фінансово- ^Л1ННЯ го моніторингу

Спостережна Загальні збори Ревізійна

рада акціонерів банку комісія

Організаційна й управлінська структура комерційного банку регламентується його статутом. У ст. 16 Закону України «Про бан­ки і банківську діяльність» про статут банку зазначено, що в ста­туті мають міститися такі відомості: найменування банку; його місцезнаходження; організаційно-правова форма; види діяльності, які має намір здійснювати банк; розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їхня номінальна вар­тість, форми випуску акцій, кількість акцій, що купуються акціо­нерами; структура управління банком, органи управління, їх ком­петенція та порядок прийняття рішень; порядок реорганізації та ліквідації банку; порядок внесення змін та доповнень до статуту банку; розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку; порядок розподілу прибутків та покриття збитків; положення про аудиторську перевірку банку; положення про ор­гани внутрішнього аудиту банку.

Органами управління банку є загальні збори учасників, спосте­режна рада, правління (рада директорів) банку, а органами управ­ління державного банку є Наглядова рада і Правління банку.

Вищим органом управління банку є загальні збори учасників, які скликаються для вирішення таких питань:

- визначення основних напрямів діяльності банку та затвер­дження звітів про їх дотримання;

- внесення змін та доповнень до статуту банків;

- зміни розміру статутного капіталу банку;

- призначення і звільнення голів та членів спостережної ради банку, ревізійної комісії;

- затвердження річних результатів діяльності банку, включа­ючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;

- розподілу прибутку;

- припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, за­твердження ліквідаційного балансу;

Ці питання належать до виключної компетенції загальних збо­рів учасників. Однак статутом банку до компетенції загальних збо­рів учасників можуть бути віднесені й інші питання.

Загальне керівництво діяльністю банку здійснює спостережна рада банку, яка має такі повноваження:

- призначає і звільняє голову та членів правління (ради дирек­торів) банку;

- контролює діяльність правління (ради директорів) банку;

- призначає зовнішнього аудитора;

- встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фі­нансово-господарською діяльністю банку;

- приймає рішення щодо покриття збитків;

- приймає рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію дочірніх підприємств, філій та представництв банку, затвердження їх статутів та положень;

- затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті банку.

- затверджує умови оплати праці та матеріального стимулю­вання членів правління банку;

- готує пропозиції щодо питань, які виносяться на загальні збори учасників;

- здійснює інші повноваження, делеговані загальними зборами учасників банку. Спостережна рада банку несе відповідальність за стратегію і політику управління ризиками, ефективність системи внутрішнього контролю.

Повноваження і порядок роботи наглядової ради банку визна­чаються статутом банку чи положенням про раду банку, що за­тверджуються загальними зборами учасників банку.

Спостережна рада банку складається з членів, які обираються загальними зборами учасників з числа учасників банку або їх представниками. Члени спостережної ради не повинні входити до складу правління та ревізійної комісії.

Безпосереднє керівництво поточною діяльністю комерційного банку здійснює правління, яке є виконавчим органом банку.

Правління банку діє від імені банку підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку. Правління банку діє на під­ставі положення, що затверджується загальними зборами чи спо­стережною радою банку.

Правління банку має такі повноваження:

- попередньо обговорює всі питання, що підлягають розгляду на загальних зборах учасників і раді банку, готує для цього необ­хідні матеріали, планує роботу, організовує виконання рішень за­гальних зборів і ради банку;

- розглядає питання організації кредитування, фінансування, розрахунків, грошового обігу, касового обслуговування, зберіган­ня грошей і цінностей банку, обліку й звітності, внутрішньобан- ківського контролю, зовнішньоекономічної діяльності, роботи з цінними паперами, участі у спільних підприємствах, забезпечення інтересів клієнтів та інші;

- займається формуванням фондів, необхідних для статутної діяльності банку;

- приймає рішення про випуск, умови і порядок реалізації ак­цій та інших паперів, затвердження результатів підписки на акції. За погодженням з радою банку визначає розмір дивідендів, при­ймає рішення про нарахування та сплату дивідендів за акціями бан­ку з наступним затвердженням на загальних зборах учасників;

- здійснює контроль за додержанням законодавства банком та його установами, за правильним виконанням банківських операцій та результатами діяльності;

- вирішує питання добору, розміщення, підготовки та пере­підготовки персоналу;

- визначає організаційну структуру банку;

- розглядає проекти наказів та інструкцій і приймає рішення щодо них;

- розглядає матеріали ревізій, перевірок, а також звіти керів­ників установ банку і приймає рішення щодо них;

- виносить рішення про притягнення до матеріальної відпові­дальності посадових осіб банку;

- несе відповідальність за ефективність своєї роботи згідно статуту банку.

Правління вирішує всі питання діяльності банку, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів учасників і спостереж­ної ради банку, а також виконує передані йому загальними зборами повноваження.

Органами контролю банку є ревізійна комісія та служба внут­рішнього аудиту банку. Контроль за фінансово-господарською діяльністю банку здійснює ревізійна комісія банку, яка обираєть­ся загальними зборами учасників банку з числа учасників або їх представників. Ревізійна комісія підзвітна загальним зборам учас­ників банку.

Ревізійна комісія має такі повноваження:

1) контролює дотримання банком законодавства України і нор­мативно-правових актів НБУ;

2) розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів і готує відповідні пропозиції загальним зборам учасників;

3) вносить на загальні збори учасників або спостережній раді банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетен­ції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки і стабіль­ності банку та захисту інтересів клієнтів.

Ревізійна комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності банку за дорученням загальних зборів учасників, спо­стережної ради банку або на вимогу учасника (учасників), які во­лодіють у сукупності понад 10% голосів.

Засідання ревізійної комісії проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на рік.

Позачергові засідання ревізійної комісії можуть скликатися спостереженою радою банку чи за ініціативою учасників, які во­лодіють понад 10% голосів. Рішення приймаються більшістю го­лосів членів ревізійної комісії.

Повноваження ревізійної комісії банку визначаються статутом банку, а порядок її роботи - положенням про ревізійну комісію, що затверджується загальними зборами учасників банку.

Комерційні банки також створюють службу внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю спостережної ради банку.

Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції:

а) наглядає за поточною діяльністю банку;

б) контролює додержання законів, нормативно-правових актів НБУ та рішень органів управління банку;

в) перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку;

г) аналізує інформацію та відомості про діяльність банку, про­фесійну діяльність її працівників, випадки перевищення повнова­жень посадовими особами банку;

ґ) надає спостережній раді висновки та пропозиції за результа­тами перевірок;

д) інші функції, пов'язані з наглядом та контролем за діяльніс­тю банку.

Служба внутрішнього аудиту підпорядковується спостережній раді банку та звітує перед нею, діє на підставі положення, затвердже­ного спостережною радою.

Служба внутрішнього аудиту має право на ознайомлення з усією документацією банку та здійснює нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу банку. Служба внутрішнього аудиту уповноважена вима­гати письмові пояснення від окремих посадових осіб банку щодо виявлених недоліків у роботі.

Таким чином, функції та повноваження органів управління банком нормативно розмежовані законодавчими та статутними актами.