ПЕРЕДМОВА

Вирішення проблеми продовольчого забезпечення як гарантії існування та розвитку будь-якої держави завжди було і залишається одним з найважливіших завдань людства, нації і окремої людини.

В Україні така проблема теж існує, але, перш за все, як соціально- економічна. Різке падіння доходів населення лише актуалізує її гостроту. В умовах, коли зростання обсягів виробництва продуктів харчування наприкінці ХХ ст. стало поступово уповільнюватися, а зниження собівартості цін на товари загальмувалося, продовольча проблема, як і продовольча безпека, може бути розв’язана шляхом подальшого розвитку аграрної сфери з проведенням відповідної аграрної політики держави.

Щоб реалізувати багатий природно-ресурсний потенціал України, слід будувати державну аграрну політику, яка була б спрямована, в першу чергу, на підтримку вітчизняного товаровиробника, створення сприятливих умов для зниження його витрат на виробництво та підвищення якості продукції, здатності успішно протистояти субсидованому імпорту з розвинутих країн світу. В результаті це має суттєво підвищити загальний рівень національної продовольчої безпеки.

У сучасних умовах гарантування конституційного права кожного громадянина України на достатнє харчування як складника права на достатній життєвий рівень суттєво актуалізується та нерозривно пов’язано із забезпеченням продовольчої безпеки. Сутність останньої як складової національної безпеки України полягає, як це передбачено Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», в захищеності життєво важливих інтересів людини, яка виражається в гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності.

Забезпечення продовольчої безпеки - одна з провідних функцій держави. Важливу роль в реалізації даної функції відіграє право.

Правове регулювання забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах сьогодення перш за все нерозривно пов’язане із виробництвом достатньої як за обсягом, так і безпечної за якістю сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.

Питання гарантування продовольчої безпеки та її нормативного забезпечення мають пріоритетне значення, оскільки в даний час держава не в повній мірі спроможна забезпечити безперешкодний доступ населення до продуктів харчування. Необхідність вдосконалення правової регламентації продовольчої безпеки викликана також поширенням в останній час сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, вироблених з використанням генетично-модифікованих організмів.

Незважаючи на значення сільськогосподарського виробництва та сільськогосподарської продукції у забезпеченні національної продовольчої безпеки, проект закону України «Про продовольчу безпеку» лише перебуває на розгляді у Верховній Раді України. Прийняття його значно б поліпшило правове регулювання відносин у сфері продовольчої безпеки.

Головним джерелом отримання сільськогосподарської продукції та продуктів харчування виступає сучасне сільськогосподарське виробництво, функціонування якого нерозривно пов’язане з ефективним використанням національних земельних ресурсів, зокрема, земель сільськогосподарського призначення в якості основного засобу виробництва та операційного базису забезпечення продовольчої безпеки.

Землі сільськогосподарського призначення повинні виступати гарантією достатнього та доступного продовольчого забезпечення країни, слугувати механізмом розв’язання продовольчої проблеми й усунення дефіциту продовольства в сучасних умовах. Ефективне використання цих земель має забезпечувати не тільки вітчизняні потреби в продуктах харчування, а й отримати лідерство у сфері виробництва аграрної продукції на світових продовольчих ринках.

Відтак, вивчення правових проблем гарантування продовольчої безпеки є окремим напрямом в науці земельного і аграрного права. За умови, коли в Україні ще й досі відбувається формування і здійснення земельної і аграрної реформи, удосконалення знань про продовольчу безпеку надасть можливість прийняття адекватних управлінських рішень у безпековій продовольчій сфері.

У вітчизняній юридичній доктрині на монографічному рівні правові проблеми продовольчої безпеки поки що не досліджувалися, що й спонукало викладачів кафедри земельного та аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» вдатися до цієї наукової розвідки.

Авторський колектив висловлює слова щирої вдячності рецензентам, - доктору юридичних наук, професору Єрмоленку Володимиру Михайловичу та доктору юридичних наук, старшому науковому співробітнику Кулиничу Павлу Федотовичу за слушні поради щодо підготовки монографії.

За дорученням авторського колективу, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри земельного та аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

М.В. Шульга