Система адміністративного права[36]

Галузь адміністративного права утворює певну систему норм, оскільки об'єд­нує певні відносно самостійні складові інститути та підгалузі права.

Система адміністративного права - це внутрішня єдність галузі адмі­ністративного права України, що відбиває послідовне розміщення і взаємо­зв’язок її структурних елементів (частин) - інститутів і підгалузей адмі­ністративного права, які складаються з певних сукупностей однорідних адміністративно-правових норм^[37].

Основними елементами системи адміністративного права є такі:

• Норма адміністративного права - загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, що регулює суспільні відносини, невід'ємним суб'єктом яких є адміністративний орган, і яке охороняється та забезпечується державою.

Приклад: для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, військовослужбовці Державної прикордонної служби України (диспозиція) мають право застосовувати вогнепальну зброю (санкція). Вогнепальна зброя застосовується лише після здійснення попередження про потребу припи­нення протиправних дій і намір її застосування (гіпотеза)^[38].

Адміністративне право України є полінормативним утворенням, що вміщує в собі значну кількість норм. Однак, якщо опановувати їх послідовно відповідно до запропонованої класифікації на види, то значної складності для засвоєння здобувачами освіти воно не виникатиме.

Також треба підкреслити, що здобувачу вищої освіти немає потреби опанувати всі норми адміністративного права України. На бакалаврському освітньо-кваліфіка­ційному рівні достатньо знати норми й інститути загального та деякі - особливого адміністративного права, на другому, магістерському освітньо-кваліфікаційному, рівні - норми одного із секторів публічного адміністрування, який визначений навчальною програмою спеціалізації закладу вищої освіти, - наприклад, Публіч­ного адміністрування захисту права інтелектуальної власності.

Тим самим із норм спеціального адміністративного права здобувач у закладі вищої освіти опановує публічне адміністрування тільки одного, загалом неве­ликого за обсягом, сектору публічного адміністрування. Однак, засвоївши мето­дологію аналізу публічного адміністрування суспільних відносин на прикладі одного сектору суспільного життя та володіючи теорією адміністративного права, фахівець-юрист на практиці зможе вже самостійно опанувати будь-який сектор (сферу, галузь) публічного адміністрування.

• Інститут адміністративного права - це система норм адміністративного права, що регулює однорідні чи близькі суспільні відносини.

Приклад: інститут публічного нагляду (контролю) як діяльності уповно­важених законом адміністративних органів у межах повноважень, передба­чених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодав­ства приватними й публічними суб’єктами права та забезпечення інтересів суспільства.

Наскільки багатогранним є адміністративне право, настільки множинними є його інститути. Зокрема вони за різними критеріями поділяються на інсти­тути загального, особливого та спеціального адміністративного права; мате­ріальні, процедурні та процесуальні; інститути галузей, сфер і секторів публіч­ного адміністрування.

• Підгалузь адміністративного права - система інститутів адміністра­тивного права, яким властива єдність, узгодженість, диференціація і згрупова- ність специфічної сфери адміністративно-правових відносин у стале самостійне структурне утворення¹.

Приклад: адміністративно-деліктне право як підгалузь адміністратив­ного права містить матеріальні норми та норми, які визначають прова­дження у справах про адміністративні правопорушення. Матеріальні норми визначають поняття адміністративного правопорушення, цілі та види адмі­ністративного покарання, склад адміністративних правопорушень у різних сферах державного управління, повноваження та види органів, компетент­них розглядати це правопорушення.

Учені продовжують дискутувати щодо зовнішнього формального опису системи адміністративного права.

Домінують при цьому три основні підходи:

1) система адміністративного права складається із загальної та спеціальної частин;

2) адміністративне право поділяється на Загальне адміністративне право та Особливе адміністративне право^[39];

3) адміністративне право поділяється на Загальне адміністративне право, Особливе адміністративне право та Спеціальне адміністративне право.

Перший підхід перейшов до галузі адміністративного права України від попе­редньої епохи. Однак він ще використовується в авторських курсах.

Другий підхід до поділу системи адміністративного права на загальне й особливе було утверджено у вітчизняній науці адміністративного права на основі надбань німецького адміністративного права^[40].

Загальне адміністративне право охоплює положення, які, незалежно від конкретної галузі публічного адміністрування є принципово важливими для адміністративних органів. Його можна порівняти із загальною частиною Цивіль­ного кодексу або Кримінального кодексу України.

Загальне адміністративне право доповнюється Особливим адміністратив­ним правом, яке включає численні комплексні нормативно-правові акти, що регулюють специфічні вимоги до діяльності адміністративних органів в окремих галузях^[41].

До змісту Загального адміністративного права належать:

■ принципи адміністративного права;

■ джерела адміністративного права,

■ суб'єкти адміністративного права;

■ адміністративні послуги;

■ інструменти публічного адміністрування;

■ адміністративна процедура.

Перелік підгалузей адміністративного права, які утворюють зміст Особли­вого адміністративного права, є відкритим. Розширення функцій, які поклада­ються на адміністративні органи, призводить до появи нових підгалузей Особли­вого адміністративного права.

Більшістю українських учених визнано, що основними складниками Особли­вого адміністративного права є службове право та адміністративно-деліктне право.

Відповідно до третього підходу - виділення Спеціального адміністра­тивного права - учені відзначають специфіку публічного адміністрування в різних галузях суспільного життя, які не мають ознак підгалузі адміністратив­ного права. Це публічне адміністрування в галузях культури, економіки, освіти, оборони, соціального забезпечення, екології, юстиції, охорони здоров'я, право­охоронної діяльності, спорту, фінансів та ін., які своєю чергою поділяються на окремі сфери й сектори.

Приклад: галузь освіти поділяється на сфери публічного адміністру­вання - дошкільної, середньої, позашкільної, професійної та вищої освіти. Так, у сфері вищої освіти виділяють публічне адміністрування в секторах початкового, бакалаврського, магістерського, освітньо-наукового та науко­вого рівнів.

Отже, адміністративне право як галузь публічного права - це система правових засад та адміністративно-правових норм, які регулюють діяльність адміністративних органів щодо здійснення публічного адміністрування.

Потрібно також зазначити, що складові освітнього компоненту адміністра­тивного права виходять за межі змісту адміністративного права як галузі. Вони можуть бути як вужчими, так і ширшими. Причиною цього є те, що в умовах університетського самоврядування закладів вищої освіти науково-педаго­гічні працівники розробляють і затверджують авторські програми з одноймен­ної дисципліни з урахуванням традицій, власного досвіду та специфічних умов навчання.

Що стосується сфери впливу науки адміністративного права, то вона є найширшою й наповнює всю публічну юридичну матерію суспільства, якщо там об'єктивно не можна обійтися без впливу адміністративних органів. Зовніш­нім виразом цього є система поглядів учених про право взагалі та адміністра­тивне право зокрема, а також його окремі інститути.

Запитання і завдання

1. Що є метою адміністративного права?

2. З'ясуйте основні завдання адміністративного права в умовах російсько- української війни.

3. Назвіть предмет адміністративного права.

4. Розкрийте за змістом відносини, що складають предмет адміністратив­ного права.

5. Здійсніть відмежування адміністративного права від цивільного.

6. У яких випадках у правових відносинах має з’являтися новий адміністра­тивний орган?

7. Розкрийте систему адміністративного права України з поділом на загальне, особливе та спеціальне.

8. Наведіть категорійне визначення адміністративного права як галузі публічного права.

9. Розкрийте відмінність освітнього компоненту адміністративного права та науки адміністративного права від змісту однойменної галузі.

Судді мають зважати на принципи, а не лише на тексти законів^[43]