Призначення адміністративного права

Адміністративне право наповнює майже всю правову матерію суспільства. Важко знайти важливі суспільні відносини, які б не врегульовувалися певною мірою нормами адміністративного права.

Відповідно одним із перших запитань, на яке треба дати відповідь, є визна­чення ролі адміністративного права у правовій системі України. Відповідь найбільш слушно передбачає розкриття категорій «мета» і «завдання» адмініст­ративного права.

Метою адміністративного права є врегулювання суспільних відносин між адміністративними органами та приватними особами.

Приклад: громадянин (приватна особа) звернувся з петицією до Кабі­нету Міністрів України (адміністративного органу), що породжує між ними адміністративно-правові відносини, зокрема взаємні адміністративні права й обов’язки^[29].

Основними галузевими завданнями адміністративного права є забезпе­чення того, що:

У адміністративні органи мусять якісно та своєчасно надавати адміністра­тивні послуги;

У адміністративні органи мусять належно здійснювати розпорядчу діяльність;

У адміністративні органи мусять ефективно здійснювати виконавчу діяльність;

У мають бути мінімізовані корупційні та неетичні вчинки посадових осіб адміністративних органів.

Завдання адміністративного права України мають своїм підґрунтям поло­ження теорії природного права, Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищими цінностями. Права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спря­мованість діяльності держави. Держава є відповідальною перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Публічна адміністрація має якнайповніше забезпечувати права, свободи й законні інтереси громадян.

Основними завданнями адміністративного права в умовах російсько- української війни є:

♦ Забезпечення боєздатності та ефективного використання військових ресурсів для відбиття російської повномасштабної агресії, зміцнення територіальної оборони, залучення цивільного населення до оборонних ініціатив та руху опору.

♦ Забезпечення ефективного адміністративно-правового захисту прав та законних інтересів військовослужбовців Збройних Сил, інших сил оборони України, осіб з інвалідністю внаслідок російсько-україн­ської війни, внутрішньо переміщених осіб та цивільного захисту насе­лення, зокрема й від російських ракетних та авіаційних терористич­них атак.

♦ Підтримка морального духу громадян України через підвищення психо­логічної стійкості населення за допомогою інформаційних кампаній, культурних заходів, спрямованих на зміцнення національної єдності, та підтримку родин військовослужбовців.

♦ Адаптація публічного адміністрування до умов війни на виснаження, коли адміністративні органи мають швидко адаптуватися до нових проблем, змінювати процедури для прискорення ухвалення рішень, особливо в питаннях безпеки та оборони. Це включає скорочення бюрократичних процедур, упровадження електронного документо­обігу та вдосконалення координації між центральними й місцевими органами влади.

♦ Удосконалення правового забезпечення та адміністративно-правове регулювання в умовах воєнного стану, що включає законодавче уточ­нення та деталізацію особливих заходів, зокрема обмеження прав і свобод громадян для забезпечення військової безпеки.

♦ Забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізація ресурсів, що включає мобілізаційні заходи для справедливого призову військовозо­бов’язаних, ефективну мобілізацію економічних і матеріальних ресур­сів, забезпечення військ усім необхідним для оборони держави та досяг­нення Перемоги.

♦ Підтримання публічної безпеки та правопорядку через підтримку внутрішньої безпеки, запобігання мародерству, диверсіям та підтри­мання громадського порядку.

♦ Публічне адміністрування гуманітарної допомоги та підтримка цивіль­ного населення.

♦ Сприяння залученню гуманітарної допомоги. Координація евакуації насе­лення з небезпечних територій.

♦ Забезпечення стійкості економіки та критичної інфраструктури через підтримку стратегічних запасів, забез­печення функціонування (захисту) енергетичних систем, транспорту та зв'язку, залучення міжнародної допо­моги та підтримка підприємств, що беруть участь у виробництві оборонної продукції.

♦ Підтримання інформаційної безпеки та боротьба з дезінформацією, захист національного інформаційного простору та протидія дезінформації, координація діяльності у сфері кібербезпеки, моні­торинг медіа-простору для запобігання поширенню фейкових новин, спря­мованих на деморалізацію населення та військових.

Потрібно підкреслити, що динамічний розвиток вітчизняних суспільних відносин, що насамперед пов'язаний із відбиттям повно- масштабного вторгнення російських терорис­тів в Україну та входженням України до ЄС та НАТО, призводить до уточнень, доповнень і змін у комплексі завдань адміністративного права.

Ковальчук Микола Олександрович, член-кореспондент Академії АПН, учасник російсько- української війни (47 ОМБР «Магура»)

2.1