Підзаконні нормативно-правові акти

Підзаконні нормативно-правові акти видаються адміністративними органами в ході розпорядчої діяльності на підставі законів, відповідно до законів і для їх виконання через їх уточнення та деталізацію.

Підзаконний нормативно-правовий акт - це акт, ухвалений (виданий) суб’єк­том правотворчої діяльності на основі й на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України та спрямований на їх реалізацію. Підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України, законам, чинним міжнародним договорам України, підзаконним нормативно- правовим актам вищої юридичної сили та узгоджуватися між собою.

Підзаконний нормативно-правовий акт ухвалюється (видається) у визначе­ній Конституцією України та (або) законом формі. Визначення Конституцією та (або) законом форми підзаконного нормативно-правового акта не є делегуван­ням законодавчих повноважень щодо кола суспільних відносин, що може регу­люватися виключно законом. У разі якщо Конституцією України та (або) зако­ном передбачено ухвалення (видання) підзаконного нормативно-правового акта у формі положення, порядку, інструкції, правил або іншого виду акта, що містить норми права, такий акт затверджується суб'єктом правотворчої діяльності через підзаконний нормативно-правовий акт. Затверджений акт є невід'ємною скла­довою підзаконного нормативно-правового акта, яким його затверджено, та має силу такого підзаконного нормативно-правового акта. У випадках та в межах, передбачених законом, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, суб'єкти правотворчої діяльності можуть ухвалювати спільні підзаконні норма­тивно-правові акти.

Модельний підзаконний нормативно-правовий акт - це документ, що визна­чає типові, стандартизовані форми нормативно-правових актів чи інших доку­ментів. Модельний підзаконний акт може оформлюватися як додаток до іншого нормативно-правового акта або затверджуватися підзаконним нормативно-право­вим актом.

Особливо вагому роль підзаконні нормативно-правові акти відіграють у системі джерел адміністративного права виходячи з динамічності регулювання правовідносин цієї галузі права та відсутності єдиного кодифікованого акта.

Поділ підзаконних нормативних актів на види здійснюється за відповід­ними критеріями.

За суб’єктами видання:

- постанови Кабінету Міністрів України;

- укази Президента України;

- розпорядження голів обласних, районних державних адміністрацій нормативного характеру;

- рішення, нормативні ухвали, звернення органів місцевого самоврядування;

- рішення виконавчих комітетів місцевих рад;

- інструкції, накази (нормативно-правові) керівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

- накази (нормативно-правові) керівників управлінь і відділів місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів місцевих рад норматив­ного характеру;

- накази (нормативно-правові), інструкції адміністрацій підприємств, уста­нов, організацій при виконанні ними делегованих державних виконавчих функцій.

За юридичною силою:

- загальні (як приклад, постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 151 «Про затвердження Технічного регламенту безпечності іграшок»);

- відомчі (як приклад, наказ Міністерства фінансів України від 29 вересня 2011 р. № 1217 «Про затвердження Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту»);

- місцеві (як приклад, рішення Київської міської ради від 5 жовтня 2023 р. № 7124/7165 «Про затвердження Порядку проведення в місті Києві елек­тронних консультацій з громадськістю та вивчення громадської думки в електронній формі щодо формування та реалізації питань місцевого значення»);

- локальні (як приклад, наказ Вінницької обласної військової адміністра­ції від 29 листопада 2024 року № 750 «Про припинення права постій­ного користування земельною ділянкою», яким припинено державному підприємству «Гайсинський спиртовий завод» право постійного користу­вання земельною ділянкою).

Отже, підзаконні нормативно-правові акти - це вторинні джерела адмі­ністративного права, що видаються адміністративними органами в ході розпорядчої діяльності на підставі законів, відповідно до законів до моменту їх правозастосування.

1.6