Конституція УРСР 1937 р.

У грудні 1936 р. УІІІ Всесоюзний з’їзд Рад проголосив перемогу соціалізму і прийняв Конституцію СРСР. У новому «Основному Законі» держави були сформульовані основні риси радянського суспільного і державного устрою, принципи організації й діяльності вищих і місцевих органів державної влади і державного управління, органів суду й прокуратури, а також декларовані основні права й обов’язки громадян.

Обсяг прав радянських людей, за так званою сталінською Конституцією, був настільки великим, що її можна було б охарактеризувати як найдемократичнішу у світі, якби тільки тоталітарним сталінським режимом цинічно не ігнорувалися записані в Конституції демократичні права свободи, зокрема, свобода слова, зборів і мітингів, недоторканість особи тощо. Відповідно до Конституції СРСР 1936 р. союзні радянські соціалістичні республіки, а їх на цей час було 11, зберігали за собою право виходу із складу Союзу РСР, що було фікцією.

У січні 1937 р. XIV з’їзд Рад УСРР прийняв нову Конституцію УРСР (Української Радянської Соціалістичної Республіки). Вона була написана на основі й у відповідності з загальносоюзною Конституцією. Україна визначалася як «соціалістична держава робітників і селян», де політичну владу здійснюють Ради депутатів трудящих. Економічною основою УРСР визнавалися соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, яка існувала у формі державної та кооперативно-колгоспної власності. Відповідно до Конституції СРСР Конституція УРСР законодавчо закріпила соціалістичні принципи: «Праця в Українській РСР є обов’язком і справою честі кожного здатного до праці громадянина», «Хто не працює, той не їсть», «Від кожного за його здібностями, кожному - по його праці».

Вищим і єдиним законодавчим органом державної влади УРСР ставала Верховна Рада, яка обиралася строком на чотири роки.

Визначалися порядок утворення, структура, компетенції місцевих органів державної влади і державного управління. Відповідно до нової Конституції СРСР нова Конституція УРСР закріпила перетворення Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів у Ради депутатів трудящих. Основними формами роботи Рад стали сесії, робота постійних комісій Рад, діяльність депутатів у виборчих округах. Були встановлені основні принципи нової виборчої системи: загальне, рівне і пряме виборче право при таємному голосуванні в усі органи державної влади - від сільської Ради до Верховної Ради УРСР. З одного боку, була ліквідована виборча система, за якою робітничий клас мав переваги над селянством, але з іншого - по суті зберігалися вибори без вибору, адже виборцям доводилося «обирати» депутата лише з однієї кандидатури.

У останніх двох розділах Конституції УРСР були визначені герб, гімн, прапор, також столиця УРСР - місто Київ. Отже, формально УРСР мала всі атрибути держави. Фактично вона залишалася адміністративно - територіальною одиницею, тільки більш високого рівня ніж область.

10.6.