Додаток Л Проект ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення дотримання законодавства про інформацію з обмеженим доступом)»

Верховна Рада України п о с т a н о в л я є:

І. Внести такі зміни до ст. 40 «Лікарська таємниця» Зaкону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII:

1.1.

1.2. Абз. 1 ст. 40 викласти у такій редакції: «Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стали відомі відомості, що складають медичну таємницю, не мають права не­законно їх розголошувати чи іншим чином використовувати, крім передба­чених законодавчими актами випадків».

1.3. Доповнити ст. 40 абзацом 3 такого змісту: «медична таємниця - це таємна інформація про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, а також будь-які інші відомо­сті, які стали відомі медичному працівнику або іншій особі у зв'язку з вико­нанням службових обов'язків, у процесі надання медичної допомоги».

ІІ. Внести до ст. 228 «Забезпечення таємниці усиновлення» Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III такі зміни:

2.1. Абзац 1 ст. 228 Сімейного кодексу України доповнити визначенням таємниці усиновлення та викласти у такій редакції: «Таємниця усиновлення - це таємна інформація про перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення, здійснення нагляду за дотриман­ням прав усиновленої дитини, що охороняється з метою зміцнення сім’ї як соціального інституту та забезпечення кожної дитини сімейним вихованням».

2.2. Абзац 2 викласти у такій редакції: «Особи, яким у зв'язку з виконан­ням службових обов'язків доступна інформація, що складає таємницю усино­влення, а також інші особи, яким стала відома таємниця усиновлення, не ма­ють права незаконно її розголошувати, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним, чи іншим чином використовувати, крім передба-

чених законодавчими актами випадків».

III. Доповнити ст. 6 «Охорона таємниці інформації у сфері надання послуг поштового зв'язку» Закону України «Про поштовий зв’язок» від 4 жовтня 2001 року № 2759-III частиною 4 такого змісту: «Таємниця кореспонденції - це таємна інформація, що міститься в листах, телеграмах, електронних повідомленнях фізичних та представників юридичних осіб, дос­туп до якої обмежений іншим суб’єктам, крім адресата та адресанта з метою реалізації їх інтересів, режим якої може бути порушено тільки за рішенням суду чи у виключних випадках, передбачених законом».

IV. Внести такі зміни до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI:

4.1. Доповнити ст. 4 «Принципи забезпечення доступу до публічної ін­формації» частиною 2 такого змісту:

«2. Суб’єкти владних повноважень при використанні інформації з обме­женим доступом у своїй роботі повинні дотримуватись таких засад (принци­пів):

1) інформація з обмеженим доступом повинна бути отримана і обробле­на законним чином на підставі чинного законодавства;

2) інформація з обмеженим доступом суб’єктів приватного права вклю­чається до державних баз даних на підставі вільної згоди суб'єкта, вираженої в письмовій формі;

3) інформація з обмеженим доступом повинна накопичуватися для точно визначених і законних цілей, не використовуватися в суперечності з цими ці­лями і не бути надмірною щодо них;

4) інформація з обмеженим доступом в разі необхідності може оновлю­ватися та передаватись іншим суб’єктам владних повноважень на підставі ві­льної згоди суб'єкта (власника, законного користувача інформації), вираже­ного в письмовій формі;

5) інформація з обмеженим доступом повинна зберігатися не довше, ніж цього вимагає мета, для якої вона накопичується, і підлягає знищенню після досягнення цієї мети або при зникненні потреби;

6) слід вживати заходів для охорони інформації з обмеженим доступом, що виключають випадкове або несанкціоноване руйнування або випадкову її втрату, а також несанкціонований доступ до неї, зміну, блокування або пере­дачу даних;

7) забезпечення безперервного захисту інформації з обмеженим досту­пом;

8) відповідальність за порушення режиму інформації з обмеженим дос­тупом та відшкодування завданої шкоди».

4.2. Внести до ст. 24 «Відповідальність за порушення законодавства про

доступ до публічної інформації» такі зміни:

1. Доповнити ч. 1 ст. 24 словами: «навмисне порушення режиму інфор­мації з обмеженим доступом, що призвело до її розголошення чи іншого не­законного використання».

2. Доповнити ст. 24 частиною 3 такого змісту: «Порушення норм цього Закону тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України».

V. Внести до Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI тaкi зміни:

5.1. Доповнити статтю 2 «Визначення термінів» абзацом 14 такого зміс­ту: «Правовий режим персональних даних - нормативно встановлена сукуп­ність правил, що регулюють інформаційні відносини між суб’єктами, воло­дільцями, розпорядниками персональних даних та третіми особами, визна­чають умови доступу, порядок обробки персональних даних: збирання, ре­єстрацію, накопичення, зберігання, уточнення, передачу, блокування, зне­особлення, адаптування, зміну, поновлення, використання і поширення, знищення, на засадах законності, достовірності, добровільності, строковості, забезпечення цілісності, цільового характеру використання шляхом імпера­тивно-диспозитивного методу правового впливу та системи спеціальних за­собів з метою забезпечення права на приватні сть».

5.2. Доповнити статтю 5 «Об’єкти захисту» частиною 4 такого змісту:

«Персональні дані у випадках, передбачених законодавством України «Про державну таємницю», повинні бути віднесені до таємної інформації, порядок їх використання та захисту в такому випадку встановлюватиметься відповідним законом.

Критеріями віднесення персональних даних за ступенем доступу до них до конфіденційних чи таємних є: 1) джерела їх походження; 2) джерела похо­дження коштів, за рахунок яких ці відомості були отримані; 3) коло осіб, що можуть користуватись такою інформацією; 4) строки зберігання; 5) ступінь небезпеки можливих негативних наслідків порушення режиму; 6) рівень від­повідальності за протиправні дії із цими персональними даними; 7) рівень нормативно-правового акта, який визначає режим обмеженого доступу до інформації».

5.3. Замінити формулювання ст. 28 «Відповідальність за порушення за­конодавства про захист персональних даних» на таке:

1. Порушення норм цього Закону тягне за собою дисциплінарну, цивіль­но-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із зако­нами України.

2. Суб’єкти персональних даних, на думку яких їхні права та законні ін­тереси порушені володільцями чи розпорядниками персональних даних, ма­ють право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, ви­значеному законом.

VI. Доповнити ст. 3 «Право на свободу совісті» Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року № 987­XII:

1. У частині 5 після слів «Ніхто не має права вимагати від священнослу­жителів відомостей, одержаних ними при сповіді віруючих» словами «що становлять таємницю сповіді».

2. Абзацом 6 такого змісту: «Таємниця сповіді - це охоронювані законо­давством України таємні відомості, що були передані священнослужителям віруючими під час сповіді, за незаконне отримання, розголошення чи вико­ристання яких настає юридична відповідальність».

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голови Верховної Ради України

Додаток М

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпе­чення дотримання законодавства про інформацію з обмеженим досту­пом»

Верховна Рада України п о c т a н о в л я є:

І. Внести такі зміни до Кодексу адміністративного судочинства від 6 липня 2005 року № 2747-IV:

1.1. Доповнити статтю 77 частиною 4 такого змісту:

Не можуть бути допитані як свідки:

1) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

2) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

3) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням про­фесійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне об­стеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи, - про відомості, які становлять лікарську та медичну таємницю;

4) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді вірую­чих;

5) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

6) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини об­говорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення.

Ці особи, з приводу зазначених довірених відомостей, можуть бути зві­льнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у пи­сьмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

1.2. Доповнити статтю 80 частинами 5 та 6 такого змісту:

5. Речі і документи, що містять охоронювану законом інформацію з об­меженим доступом, повинні зберігатись та використовуватись відповідно до правил, визначених законодавством.

6. До охоронюваної законом інформації з обмеженим доступом, яка міс­титься в речах і документах, належать:

1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела ін­формації;

2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;

3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;

4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;

5) відомості, які можуть становити банківську таємницю;

6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;

7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомуні- кацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому чи­слі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;

8) персональні дані особи, що знаходяться в її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних да­них;

9) державна таємниця;

10) службова інформація.

ІІ. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X такі зміни:

2.1. У статті 249 «Відкритий розгляд справи про адміністративне право­порушення»:

2.1.1. Змінити назву ст. 249 на таку: «Відкритий розгляд справи про ад­міністративне правопорушення та забезпечення режиму інформації з обме­женим доступом»

2.1.2. Частину 1 ст. 249 після слів «державної таємниці» доповнити сло­вами: «чи іншої інформації з обмеженим доступом у випадках, установлених законом.

2.1.3. Доповнити ст. 249 частиною 3 такого змісту: «Кожен має право знайомитися в установленому законодавством порядку із рішеннями у будь- якій розглянутій у відкритому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної таємниці чи іншої інформа­ції з обмеженим доступом, що охороняється законом».

2.2. Доповнити КУпАП новою статтею 251-1 «Забезпечення режиму ін­формації з обмеженим доступом в провадженні у справах про адміністратив­ні правопорушення» такого змісту:

1. Не можуть бути опитані як свідки:

1) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

2) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

3) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням про­фесійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне об­стеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи, - про відомості, які становлять лікарську та медичну таємницю;

4) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

5) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

6) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини об­говорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення

2. Ці особи з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути зві­льнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у пи­сьмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

3. Речі і документи, що містять охоронювану законом інформацію з об­меженим доступом, повинні зберігатись та використовуватись відповідно до правил, визначених законодавством.

4. До охоронюваної законом інформації з обмеженим доступом, яка міс­титься в речах і документах, належать:

1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела ін­формації;

2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;

3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;

4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;

5) відомості, які можуть становити банківську таємницю;

6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;

7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомуні- кацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому чи­слі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;

8) персональні дані особи, що знаходяться в її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;

9) державна таємниця;

10) службова інформація.

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Рaди України

Додаток Н

Проект ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні право­порушення щодо встановлення відповідальності за порушення законо­давства про інформацію з обмеженим доступом»

Верховна Рада України п о c т a н о в л я є:

І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X такі зміни:

1. Доповнити ст. 44 «Порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльно­сті» частиною 2 такого змісту:

«Незаконне розголошення чи використання лікарської та медичної тає­мниці стосовно іншої особи

- тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян.

2. Доповнити ст. 51-2 «Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності» після слів «раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо)» словами: «а також ноу-хау».

3. Доповнити ст. 82-3 «Приховування, перекручення або відмова від на­дання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і звернен­нями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та пово­дження з ними» після слова «приховування» словами «встановлення режиму обмеження доступу».

4. Доповнити ст. 92-1 КУпАП «Порушення законодавства про Націона­льний архівний фонд та архівні установи» частиною 2 такого змісту:

«Ті самі дії, вчинені із архівними документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян та накладення штрафу на поса­дових осіб - від семи до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

5. Доповнити ст. 163-10 «Порушення порядку внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» після слів «Національного банку Укра­їни або депозитарної установи порядку» словами «використання та розкриття інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів».

6. Викласти ч. 3 ст. 164-3 «Недобросовісна конкуренція» у такій редак­ції:

«Незаконне отримання, розголошення чи використання чужої комерцій­ної таємниці

- тягне за собою накладення штрафу від дев'яти до вісімнадцяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян».

7. Доповнити ст. 166-4 «Порушення порядку подання інформації та ви­конання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень» частиною 3 такого змісту:

«Незаконне розголошення, передання, використання інформації з обме­женим доступом суб’єктів господарювання, що була передана до Антимоно­польного комітету України та його територіальних відділень, особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльніс­тю,

- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб до семи неопода­тковуваних мінімумів доходів громадян».

8. Доповнити ст. 166-5 «Порушення банківського законодавства, законо­давства, яке регулює переказ коштів в Україні, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загро­жують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку» частиною 6 такого змісту:

«Незаконне розголошення чи використання банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю,

- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двох­сот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

9. Внести зміни до ст. 172-8 «Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень»:

9.1. Доповнити ч. 1 ст. 172-8 після слів «з виконанням службових повно­важень» словами «в тому числі таємниці нарадчої кімнати, таємниці спілку­вання, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер»;

9.2. Доповнити статтю 172-8 частиною 2 такого змісту:

«Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протя­гом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,

- тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права обіймати посаду або займатися діяльністю, пов’язаною із використанням службової інформації».

10. Доповнити ст. 188-7 «Невиконання законних вимог національної ко­місії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації» частиною 2 такого змісту:

«Незаконне передання, розголошення чи використання таємниці теле­фонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засо­бами зв'язку або через комп'ютер, а також таємниці поштових відправлень, та іншої інформації з обмеженим доступом посадовими особами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,

- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб - від шістдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

11. Доповнити ст. 184-2 «Порушення порядку або строків подання інфо­рмації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків» частиною 2 такого змісту:

«Незаконне розголошення чи використання таємниці усиновлення

- тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шіст­десяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

12. Внести такі зміни до ст. 212-5 «Порушення порядку обліку, зберіган­ня і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію»:

12.1. Доповнити частиною 2 такого змісту:

«Порушення порядку обліку, зберігання і використання службової інфо­рмації, яка використовується в інших сферах, крім зазначених у ч. 1 цієї стат­ті, а також міститься у державних реєстрах,

- тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

12.2. Доповнити частиною 3 такого змісту:

«Незаконне розголошення чи використання професійних таємниць: ад­вокатської таємниці, таємниці нотаріальних дій, таємниці сповіді, таємниці страхування, аудиторської таємниці

- тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шіст­десяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Рaди України