Адміністративно-правовий статус інших суб’єкти публічної адміністрації

До складу публічної адміністрації України входять органи державної влади, які не відносяться до системи органів виконавчої влади, хоч і здійснюють певні функції виконавчої влади.

Серед даних органів помітну роль відіграє Рада національної безпеки і оборони України, яка координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Адміністративно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) визначається Конституцією України та законами. Відповідно до статті 107 Конституції України РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Виходячи з положень законів України, які визначають правовим статус національних комісій державного регулювання, до їх характерних особливостей можна віднести такі: специфічне положення в системі органів влади - неналежність до жодної з гілок влади; особливий порядок утворення та ліквідації - утворюються та ліквідуються Президентом України; підпорядкованість Президенту України, підзвітність Верховній Раді України; адміністративно-правовий статус визначається окремими законами України, що регулюють відносини у відповідних регульованих сферах економіки, а також положеннями, що затверджуються Президентом України; колегіальний склад - голова і 6 членів; порядок призначення голови та членів - призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу; строк повноважень голови та членів комісії - 6 років, не більше двох строків підряд; основна форма роботи органу - засідання. На членів комісій і на працівників апаратів комісій поширюється правовий статус державних службовців.

Слід також звернути увагу на таких специфічних суб’єктів публічної адміністрації як юридичних осіб публічного права. Поділ юридичних осіб на юридичних осіб приватного і публічного права, насамперед, пов’язаний з дуалізмом права (передбачає поділ права на публічне та приватне). Юридичними особами публічного права є такі, що створюються незалежно від волі приватних осіб й основна діяльність яких зазвичай спрямована на здійснення спеціальних функцій (адміністративних, управлінських). По суті держава як генеральний суверен делегує їм свої повноваженні у певній сфері своїх функцій для здійснення їх з метою забезпечення прав та законних інтересів фізичних осіб, охорони суверенітету на професійній основі на основі чітко визначеної законом компетенції.