Стаття 9

1. Держави-сторони надають одна одній найповнішу допомогу у зв’язку з кримінально-процесуальними діями, що застосовуються щодо будь-якого із злочинів, перелі­чених у статті 4, включаючи подання всіх наявних у їх розпорядженні доказів, необхідних для судового розгляду.

2. Держави-сторони виконують свої зобов’язання від­повідно до пункту 1 цієї статті згідно з будь-якими дого­ворами про взаємну правову допомогу, які можуть бути укладені між ними.

1. Міжнародна правова допомога - це проведення компе­тентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою.

Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення до­кументів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми спів­робітництва під час кримінального провадження.

Порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгля­ду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються КПК і чинними міжнародними договорами України. За відсутності міжнародного договору України міжнародна правова допомога чи інше співро­бітництво може бути надано на підставі запиту іншої держави чи запитано на засадах взаємності. Уповноважений (центральний) орган України, направляючи до такої держави запит, письмово гарантує запитуваній стороні розглянути в майбутньому її запит про надання такого самого виду міжнародної правової допомоги.

Кримінальне процесуальне законодавство передбачає такі види правової допомоги у межах міжнародного співро­бітництва:

1) міжнародна правова допомога при проведенні процесуаль­них дій (в тому числі тимчасова передача особи, допит за запитом компетентного органу іноземної держави у присутності слідчо­го судді за місцезнаходженням особи за допомогою відео- або телефонної конференції, розшук, арешт і конфіскація майна, контрольована поставка, прикордонне переслідування, створення і діяльність спільних слідчих груп);

2) видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція);

3) кримінальне провадження у порядку перейняття (перейняття кримінального провадження від іноземних держав або передан- ня кримінального провадження компетентному органу іншої держави).

На території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені КПК або міжнародним договором.

Якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому КПК, навіть якщо законодавство запи­туючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення компетентного органу іноземної держави.

У разі, якщо при зверненні за допомогою в іноземній держа­ві необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія може запитуватися лише після надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому КПК. При цьому належно засвідчена копія такого дозволу долучається до матері­алів запиту.

Докази та відомості, одержані від запитуваної сторони в ре­зультаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, можуть бути використані лише у кримінальному провадженні, якого стосувався запит, крім випадків, коли досягнуто домовле­ності про інше із запитуваною стороною.

Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, не можуть визнаватися судом допустимими, якщо запит компетентного органу України був переданий запитуваній стороні з порушен­ням передбаченого порядку, встановленого цим Кодексом або міжнародним договором України.

Щодо видів міжнародних договорів про взаємну правову допомогу див. коментар до ст. 8 Конвенції.