ВСТУП

Україна в своєму розвиткові робить стрімкий історичний і політичний поворот, вистражданий багатьма поколіннями. Рішуче позбавляючись від тоталітаризму, вона вибрала своїм орієнтиром інший тип соціального устрою, в центрі якого має постати конкретна людина з усім розмаїттям своїх проблем її однаково зачіпає все, що відбувається у політичній, економічній, соціальній та духовній сферах. Вона не може сьогодні бути щасливою лише духовно, а завтра зазнати позитивного впливу від економіки або соціальної сфери. Усі ці чинники важливі водночас, усі вони однаково впливають на формування політичної свідомості людини. Тому вони

З

Ікчишні бути своєчасними, сповненими ідеї гуманізму й динамічними у застосуванні. На це і має бути спрямована діяльність держави.

Від рівня політичної свідомості громадян, від розуміння ними політичних процесів в країні залежить розв'язання головного питання: куди рухається Україна, чи буде вона просуватися шляхом демократії, свободи і правди, чи втратить надбане від свого невміння скористатися наданою історичною можливістю.

Аналіз суспільної свідомості свідчить, що сьогодні нона є складною і суперечливою як ніколи.

У різні часи проблема громадянського суспільства, правової держави, взаємодії між ними привертала увагу вчених, політиків. В історичному контексті можна вказати на успіхи у вивченні зазначених феноменів. Значний внесок у їх дослідження зробили Арістотель, Н.Макіавеллі. Ж.Ж.Руссо, Г.В.Ф.Гегель, М.С.Грушевський, В.М.Корецький та інші дослідники.

Вперше термін "громадянське суспільство" було використано в XVI ст. в коментарі до "Політики" Арістотеля. Ідея громадянського суспільства як суверенного народу виникла ще за античних часів. І кожна епоха внесла свій доробок у вивчення цього феномена, але й досі спостерігаємо великий спектр поглядів і оцінок. Дискусійними залишаються питання про походження, історичні долі та хронологічні рамки громадянського суспільства. Наводяться докази того, що в сучасних умовах зникли межі між громадянським суспільством і державою, що держава втручається у розв'язання всіх фундаментальних проблем. Існує також точка зору, згідно з якою громадянське суспільство взагалі ототожнюється з людським суспільством. Уявляється все ж, що про громадянське суспільство як таке доцільно говорити лише з моменту появи громадянина як самостійного індивіда, що усвідомлює себе індивідуальним членом суспільства,

4

наділеного правами і свободами, а також моральною відповідальністю за свої дії.

Майже до другої половини 70х років нашого століття розробка проблеми громадянського суспільства не проводилася. Відбулася підміна понять: під суспільством взагалі малося на увазі, насамперед, громадянське суспільство. Відродження інтересу до цієї проблеми в західній науці припадає на другу половину 70х і на 80ті роки, коли позначився перехід до демократії.

Наявний помітний успіх і у вивченні різних аспектів суспільної свідомості та її ({юрм, таких як політична, економічна, правова тощо.

Теоретичні та методологічні питання функціонування та суті політичної свідомості, її структури і взаємозв'язку з іншими формами суспільної свідомості висвітлюються в працях Е.Баталова,

.' їх.is

З

В.Ж.Келле, М.Я.Ковальзона, Кукси, V ледова, Шахназарова та Інших авторів.

Взаємодію політичної свідомості з політичними відносинами і політичною дійсністю в суспільстві у своїх працях аналізують Н.М.Кейзеров, А.П.Чередниченко та ін".

Останнім часом стосовно діяльності держави щодо впливу на політичну свідомість громадян проведені соціологічні, політологічні дослідження; організовані науковопрактичні конференції, зокрема "До нової України — шляхом реформ" (1992 p.), "круглі столи", йде полеміка у науковій та публіцистичній літературі.

Якісно новий стан розвитку України передбачає суттєве поглиблення теоретичних розробок проблем формування і взаємодії громадянського суспільства і правової держави, ролі в цьому процесі політичної свідомості громадян та механізму держави, що впливає на її розвиток. Автор намагався здійснити таке дослідження, яке б спиралось на попередні висновки, політичні ідеї минулого, котрими не скористалися держава і суспільство, а також на сучасні оцінки.і підходи, об'єктивний політологічний і філософськосоціологічний аналіз реальних політичних процесів.

У книзі аналізуються складні негативні явища, що передують створенню правової держави і відновленню громадянського суспільства, утворенню механізму впливу держави на розвиток політичної свідомості громадян. Йдеться про ідеологічні штампи, відчуженість громадян від владних відносин, втрату громадянської і політичної індивідуальності, конформізм, нігілізм. Автор намагається з'ясувати причини цих негативних явищ і суть їх виявлення в наш час.

Головною метою праці є концептуальне осмислення складного, суперечливого процесу діяльності держави з розвитку політичної свідомості громадян України.

6

Головними завданнями монографії є такі:

аналіз теоретичних та методологічних аспектів процесу діяльності держави як чинника розвитку політичної свідомості громадян України;

виявлення і теоретична реабілітація незаслужено забутих ідей філософії політики в її діяльному виявленні, що суттєво збагачують арсенал методологічних положень теорії діяльності держави;

характеристика громадянського суспільства та правової держави, виявлення їхнього взаємовпливу;

виявлення стану політичної свідомості громадянського суспільства, тенденцій її розвитку, взаємовпливу з іншими формами суспільної свідомості;

розробка механізму впливу держави на політичну свідомість громадян;

аналіз проблем, що виникають на шляху формування політичної свідомості.

Методологічною основою праці є досягнення світової суспільнополітичної думки, що містять у собі твори прогресивних політологів, соціологів, філософів, просвітителів; державні документи, законодавчі акти, Декларація і Акт про незалежність України, а також політологічні та соціологічні дослідження, проведені в Україні; праці вчених, опубліковані в пресі.

Об'єктом дослідження виступає діяльність держави як чинник розвитку політичної свідомості громадян України, а предметом — політична свідомість.

Наукова новизна положень книги полягає в тому, що вони являють собою систематизований аналіз проблеми діяльності держави як самостійного предмета політичної науки, суттєво розширюють тим самим діапазон вивчення даної теми, поглиблюючи і конкретизуючи знання про даний феномен політичної теорії і практики.

Наукову новизну обумовлює також те, що в ній:

з посиланням на комплекс політологічного, соціологічного аналізу розкриваються якісно нові аспекти перетворень, що відбуваються у процесі побудови української державності та виховання громадянина, гідного її;

подається ретроспектива аналізу проблем діяльності держави в різних політичних світових доктринах;

актуалізовані відповідно до завдань сучасної політики ефективні, але незаслужено забуті парадигми впливу держави на свідомість громадян;

2*

7

пропонується суттєва характеристика діяльності держави в демократичних умовах і з урахуванням менталітету українського народу як чинника, що впливає на розвиток політичної свідомості громадян;

запропоновано гіпотезу того, що держава створюється не заради себе, її створюють громадяни, щоб вона їх оберігала.

досліджується процес розпаду тоталітарної свідомості і перетворення її під впливом діяльності держави в демократичну політичну свідомість.

Здійснений автором аналіз процесів, що відбуваються в Україні, зокрема в галузі політичної діяльності держави, висновки і оцінки, зроблені ним, безперечно, являють собою практичну значущість для тих сил, що поставили за мету дійсне оновлення українського суспільства, позбавлення його від тоталітаризму, командноадміністративної системи.