Деспотія і держава
Деспотія [74] - історично перша публічно-політична силова організація суспільства. Ознаки деспотії: 1) абсолютне підкорення людини правителю;
2) “сила” [75] є визначальною ознакою публічно-політичної організації;
3) публічна і політична влади не розділені, фокусуються в особі правителя.
Силова ознака деспотії визначає її як ніким і нічим не обмежену, абсолютну владу однієї людини чи групи людей, яка у Новий та Новітній час реалізувалася у вигляді тоталітаризму [76].Деспотія генетично пов’язана з общинним способом існування люд - ства, виявляє власну необхідність в общинній етиці, психології, системі цінностей, означає безумовне підкорення людини інтересам суспільства. Економіка виробництва общинного типу потребувала тотальної регламентації всього комплексу відносин, пов’язаних з виробництвом, накопиченням, розподілом і споживанням. Особливої ефективності остання досягає в умовах об’єктивної потреби у виробництві на основі колективних зусиль. Саме тому виникла потреба у публічно-політичній владі силового типу, здатній заради збереження системи мобілізувати населення для виконання виробничих та оборонних завдань. Іншими словами, вижити за тих умов могли лише цивілізаційні спільноти, в яких формувалася деспотична організація влади.
Інформаційний бар’єр в управлінні деспотія долає за допомогою бюрократичного апарату, який діє за територіальним принципом. Соціальну структуру в умовах деспотії визначають дві основні групи населення: 1) общинники-землероби; 2) чиновники. Чиновники формували ієрархічну структуру, статус учасників якої залежав від становища у системі перерозподілу, на вершині якої перебував деспот (правитель). Разом з деспотичною організацією управління виникає офіційне нормотворення (законодавство). Офіційні норми підтримували фактично вже сформовану соціальну ієрархію, регламентували процес праці, перерозподілу, формальну нерівність у сфері як позитивної поведінки, так і покарання за порушення офіційних приписів.
Законодавство не захищало індивідуальні або колективні інтереси, а оберігало систему в цілому. Будь-які порушення офіційно встановленого чи санкціонованого порядку розцінювались як непідкорення владі, як посягання на систему, але не посягання на життя, здоров’я окремих індивідів чи колективів.Різницю між державою і деспотією ліпше сприйняти на основі порівняння, яке зробили свого часу грецькі, а потім римські мислителі. Держава сприймалась як досягнення цивілізації античного поліса, а деспотія - надбання варварів, які у своєму розвитку не дійшли до державно-правового спілкування, до цивілізації грецького поліса. Влада деспота над підданими - не державна влада. Виникнення держави недостатньо розглядати лише як перехід суспільства до професійного управління. Держава як публічна, політична організація виникає, на відміну від деспотії, в умовах: 1) наявності економічної свободи домінуючої частини суспільства; 2) у суспільстві мають місце процеси в економіці, які здатні саморегулюватися без втручання публічних органів влади.
3.4.
Еще по теме Деспотія і держава:
- Тенденції якісної зміни змісту діяльності держави. Характеристика концепцій держави (деспотична, поліцейська, соціологічна, легістська, правова, ліберальна держава, держава-арбітр та інші)
- Форма держави, її складові та обумовленість. Механізм держави та апарат держави, об’єктивна необхідність їх розвитку
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 9 МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ 9.1. Поняття і структура механізму держави Механізм держави — це цілісна ієрархічна система всіх державних організацій, які практично здійснюють завдання та функції держави. Механізм є структурним та предметним втіленням держави, це її постійно функціонуюче вираження. Між функціями держави і її механізмом існує прямий зв'язок. Оскільки механізмстворюється для виконання функцій держави, саме їм у цьому зв'
- Виникнення держави. Причини виникнення первісної (архаїчної) держави. Основні теорії походження такої держави
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 8 ФОРМА ДЕРЖАВИ 8.1. Поняття форми держави Поняття форми держави є однією з найважливіших характеристик державознавства. Форма держави є безпосереднім виразником її сутності і змісту. Якщо сутність держави дозволяє установити приналежність державної влади, відповісти на запитання хто її здійснює та в чиїх інтересах, то поняття форми держави відповідає на запитання як організована державна влада, якими органами представлена, який
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 6 ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ 6.1. Поняття функцій держави Перед будь-якою державою постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля. З усієї сукупності цих завдань можна виділити такі, що виражають сутність держави. Ці основні напрями діяльності держави називаються її функціями. Функціональний підхід, по-перше, допомагає глибше засвоїти саме поняття держави, побачити її і
- Форма держави: поняття, елементи, значимість знань про форми держави
- Поняття функцій держави, їхня класифікація. Функції сучасної Української держави
- § 13. Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу держави.
- Багатоманітність підходів у визначені держави. Поняття держави та її основні ознаки
- if( !cssCompatible ) { document.write(" 6.3. Форми і методи здійснення функцій держави Держава повинна виконувати свої функції у притаманних їй формах, застосовувати у своїй діяльності різні методи. У правовій літературі під формами здійснення функцій держави розуміють, по-перше, специфічні види державної діяльності; по-друге, однорідну за своїми зовнішніми ознаками діяльність органів держави, за допомогою якої реалізуються її функції. Розрізняються правові та неправові форми реаліз
- §5. Буржуазна і капіталістична держави — держави перехідного типу
- 6.1. Сучасна держава – держава громадянського суспільства
- Правова держава як держава соціальної демократії
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 5 ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ 5.1. Сутність держави Історія держави невіддільна від історії суспільства, разом із суспільством вона проходить довгий історичний шлях. Усебічно розкрити поняття, сутність, властивості й риси держави — завдання надзвичайно важке. Вирішити його можна лише при вивченні держави історично, у різних її зв'язках з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства, максимально використовуючи при цьому нау