§ 14. Класифікація злочинів.
Найперше всі злочини слід поділити на дві групи: умисні та необережні. Згідно ст.25 КК вид виправнотрудової колонії, в якій призначається відбування покарання у вигляді позбавлення волі, значною мірою залежить від того, за умисний чи необережний злочин засуджена особа. У ст.25 виділено вид колонійпоселень для осіб, що чинили злочини з необережності, в них призначається відбувати покарання всім чоловікам і жінкам, які вперше засуджуються до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, незалежно від тяжкості такого злочину та розміру призначеного покарання. Тому, засуджуючи особу до позбавлення волі, суд однозначно повинен визначити, умисний чи необережний злочин вчинено нею. У КК називаються окремі групи умисних злочинів залежно від ступеня і характеру їх суспільної небезпечності. Ст.7 дає вичерпний перелік злочинів, віднесених до тяжких. Визнання особи винною у вчинені такого злочину впливає на вид виправнотрудової установи, в якій буде призначено відбування покарання, враховується при застосуванні умовнодострокового звільнення від відбуття покарання тощо. Показником суспільної небезпечності злочину є, як правило, санкція відповідної кримінальноправової норми.
До тяжких віднесені умисні злочини, за вчинення яких може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі.Крім категорії тяжких в КК називаються особливо тяжкі злочини (ст.24, 25) та злочини, що не являються великої суспільної небезпеки (ст.10, 51). Переліку діянь, віднесених до останніх КК не містить. Лише стосовно звільнення від кримінальної відповідальності з притягненням до адміністративної відповідальності на підставі ст.51 КК передбачено, що таке звільнення допускається лише в справах про злочини, за які законом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше одного року або інше більш м‘яке покарання. Проте віднесення цього положення на інші види звільнення від кримінально ї відповідальності на підставі ст.51 (передача матеріалів справи на розгляд товариського суду, застосування примусових заходів виховного характеру, передача особи на поруки громадській організації або трудовому колективу) було б неправильним. Дати формалізований перелік злочинів, що не являють великої суспільної небезпеки, неможливо та й недоцільно, оскільки такі злочини – це не конкретний вид, а оцінка ступеня суспільної небезпечності кожного окремого злочину. Аналіз ст.24, 25 КК, де йдеться про особливо тяжкі злочини, та ст.71 КК дозволяє зробити висновок, що до таких належать: а) умисні злочини, передбачені ст.71 КК; б) ті, за які законом передбачене максимальне покарання.
У теорії кримінального права злочини поділяються на 4 групи: 1)невеликої тяжкості; 2)середньої тяжкості; 3) тяжкі; 4) особливо тяжкі.
Еще по теме § 14. Класифікація злочинів.:
- § 3. Класифікація злочинів
- 3.3. Класифікація злочинів
- § 2. Класифікація об'єктів злочинів
- § 3. Структура і класифікація криміналістичних характеристик злочинів
- § 21. Класифікація об‘єктів злочинів.
- § 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- Класифікація та структура окремих методик розслідування злочинів
- § 1. Класифікація злочинів, учинених проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності і здоров'я населення
- § 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки
- Стаття 12. Класифікація злочинів
- § 2. Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій
- if( !cssCompatible ) { document.write(" 22.5. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою Є кілька підстав для класифікації юридичної відповідальності. Серед них найдоцільнішою є класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій і за галузевою ознакою. За галузевою ознакою виділяють такі види юридичної відповідальності, як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, конституційна і міжнародно-правова. Кримінальна відповідальність
- Види злочинів
- Види злочинів.
- 24. Класифікація доказів.
- Класифікація відпусток
- § 4. Повторність злочинів
- 8.1.2. Класифікація юридичної діяльності