§ 4. Повторність злочинів

Поняття повторності злочинів. Повторність злочинів як окрема форма їх множинності характеризується такими специфічними ознаками: 1) злочини вчиняються особою кількома окремими діяннями; 2) зазначені діяння вчиняються особою в різний час.

Утворене за цими ознаками поняття повторності охоплює як повторність злочинів у власному розумінні слова (фактичну повторність), так і рецидив злочинів. Оскільки в межах систематизації різних проявів множинності злочинів кожна з цих форм розглядається окремо, для повторності у власному розумінні слова характерною є ще одна ознака — за жоден із вчинених особою злочинів на момент вчинення останнього з них особа не була засуджена. Із урахуванням зазначених ознак повторність злочинів у власному розумінні слова можна визначити як таку форму їх множинності, яка полягає у вчиненні кількома окремими діяннями в різний час кількох злочинів, за жоден із яких — на момент вчинення останнього злочину — особа не була засуджена. Відображення повторності злочинів у чинному кримінальному законодавстві України. Вплив повторності на кваліфікацію злочинів. Повторність злочинів, як і їх сукупність, не має свого законодавчого визначення в КК. Основними формулюваннями, що "представляють" повторність злочинів у чинному кримінальному законодавстві України, є: і) вчинення злочину особою, що раніше вчинила якийсь злочин (п. 1 ст. 41); вчинення злочину "повторно" (наприклад, частини 2 статей 8183, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 144); 293 3) "зґвалтування, вчинене особою, яка раніше вчинила такий злочин" та інші подібні формулювання (наприклад, ч. 2 ст. 117, ч. 2 ст. 86, п. "з" ст. 93); 4) "ті ж дії, вчинені... особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 2292—2295, 22915, 22919, 22920 цього Кодексу" та інші подібні формулювання (наприклад, ч. 2 ст. 2291, ч. 2 ст. 2292, ч. 2 ст. 2293); 5) "спекуляція, вчинена неодноразово" (ч.

2 ст. 154); 6) "те саме діяння, вчинене систематично" (ч. 2 ст. 162); 7) "дії, передбачені частиною 3 цієї статті, вчинені у вигляді промислу" (ч. 4 ст. 213). Із наведених формулювань перші чотири охоплюють як повторність злочинів у власному розумінні слова, так і рецидив злочинів, останні три "представляють" лише повторність у власному розумінні слова. Необхідно зазначити, що така багатоманітність формулювань повторності злочинів є одним із недоліків чинного кримінального законодавства України. Зокрема, формулювання на зразок "вчинення злочину повторно" і "вчинення злочину особою, яка раніше вчинила такий злочин", у більшості випадків за своїм змістом співпадають. З іншого боку, в деяких випадках формулювання "повторно" стосується лише тотожних злочинів, а в інших — як тотожних, так і однорідних злочинів (наприклад, ч. 2 ст. 140 і ч. 2 ст. 2291). Отже, вдосконалення кримінального законодавства України в частині, що стосується повторності злочинів, зокрема, передбачає: 1) законодавче визначення поняття повторності злочинів у межах окремого інституту Загальної частини КК "Множинність злочинів"; 2) регламентацію основних кримінальноправових наслідків, які тягне повторне вчинення злочинів; 3) уніфікацію термінології, яка "представляє" повторність як у Загальній, так і в Особливій частині КК. Порізному відображається повторність злочинів і при їх кваліфікації. Основними варіантами такого відображення, з урахуванням особливостей чинного кримінального законодавства України та тенденцій судової практики, є: І» Повторність злочинів не знаходить свого відображення ні у формулі кваліфікації, ні в юридичному формулюванні звинувачення. Це має місце в тих випадках, коли вона не передбачена в юридичних складах відповідних 294 злочинів в якості їх кваліфікуючих елементів чиознак. Тому, наприклад, вчинення кількох вбивств з необережності чи нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження кільком потерпілим у різний час кваліфікується так само, як і вчинення аналогічних одиничних злочинів (ст.

98, ч. 1 ст. 101).„ 2. Повторність злочинів знаходить своє відоораження як у формулі кваліфікації, так і в юридичному формулюванні звинувачення. Це має місце в тих випадках, коли повторність передбачена в юридичних складах відповідних злочинів в якості обтяжуючої обставини і саме вона зумовлює остаточну кваліфікацію дій особи за відповідною частиною (пунктом) кримінального закону. Наприклад, вчинення особою кількох кишенькових крадіжок чи кількох зґвалтувань, кожне з яких не містить обтяжуючих обставин, передбачених ч. З або ч. 4 ст. 117, кваліфікуються, відповідно, за ч. 2 ст. 140 або ч. 2 ст. 117. При цьому в юридичному формулюванні звинувачення обов'язково зазначається повторність злочинів як обтяжуюча обставина, що зумовила їх остаточну кваліфікацію. 3. Повторність злочинів не знаходить свого відображення у формулі кваліфікації, але обов'язково зазначається в юридичному формулюванні звинувачення. Це має місце в тих випадках, коли вона передбачена в юридичних складах відповідних злочинів як обтяжуюча обставина, а інші обставини — як особливо обтяжуючі, — і саме останні зумовлюють остаточну кваліфікацію дій особи. Наприклад, вчинення особою кількох квартирних крадіжок кваліфікується лише за ч. З ст. 140; оскільки в цій статті вчинення крадіжки "повторно" передбачене як обтяжуюча обставина, а вчинення крадіжки "з проникненням у жит•"о" — як особливо обтяжуюча обставина, вона й зумовлює остаточну кваліфікацію вчиненого. Водночас у юридичному формулюванні звинувачення мають бути вказані всі обтяжуючі і особливо обтяжуючі обставини, в тому числі і повторність. Види повторності злочинів. Підставою поділу повторності злочинів на види є співвідношення цих злочинів між собою за характером суспільної небезпечності. За цією підставою повторність злочинів поділяється: на повторність різних за характером суспільної небезпечності злочинів (повторність різнорідних злочинів), повторність схожих за характером суспільної небезпечності злочинів (повторність однорідних злочинів) і повторність злочинів одного й того 295 самого виду (повторність тотожних злочинів).

Іноді перший вид повторності називають загальною повторністю, а два останніх види — спеціальною повторністю, яка, в свою чергу, поділяється на "змішану повторність" (повторність однорідних злочинів) і "чисту повторність" (повторність тотожних злочинів). Повторність різнорідних злочинів — це повторність злочинів, які різняться між собою змістом безпосереднього об'єкта, характером і змістом діяння чи формами вини'. При цьому відмінність між ними має "якісний" характер, вона, як правило, очевидна навіть тоді, коли окремі із зазначених критеріїв (наприклад, форми вини) співпадають. Такий вид повторності утворюють, наприклад, порушення правил про валютні операції і необережне вбивство; державна зрада і наклеп, крадіжка і блокування транспортних комунікацій. Повторність однорідних злочинів — це повторність злочинів, які посягають на однакові чи подібні безпосередні об'єкти і вчиняються в межах однієї і тієї самої форми вини2. У більшості випадків повторність однорідних злочинів передбачає законодавець, формулюючи її в якості обтяжуючої обставини при створенні кваліфікованих складів злочину. Прикладом такої повторності є наведені вище випадки повторності щодо розкрадань державного чи колективного майна (див. примітку до ст. 81 КК), корисливих посягань на індивідуальну (приватну) власність (див. примітку до ст. 140, ч. 2 ст. 142 КК). Повторність тотожних злочинів — це повторність злочинів одного й того самого виду незалежно від того, чи мають ці злочини один і той самий юридичний склад. Повторність тотожних злочинів утворюють, наприклад, два розбої (ч. 2 ст. 143) чи зґвалтування дорослої жінки без обтяжуючих обставин і зґвалтування неповнолітньої (ч. 1 ст. 117 та ч. З ст. 117). Очевидно, як повторність тотожних злочинів треба розглядати і вчинення однією і тією самою особою кількох умисних убивств, наприклад, умисного вбивства без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин і умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони, хоча ці злочини і передбачені різними статтями Особливої частини КК (ст.

94 і ст. 97). 1 Див.: Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. — С. 118. 2 Там само. 296 У межах повторності тотожних злочинів можна виділити окремі її підвиди. Мова йде про вчинення тотожних злочинів неодноразово, систематично і у вигляді промислуІлюстрацією розглянутих видів і підвидів повторності злочинів є схема 16 (див. с. 298)., Кримінальноправове значення повторності. Наявність у поведінці особи повторності злочинів тягне ряд кримінальноправових наслідків. Вони, зокрема, виявляються у такому: 1. Особа визнається винною у вчиненні кількох злочинів. 2. У ряді випадків спеціальна повторність (повторність однорідних і тотожних злочинів) передбачена в якості обтяжуючої обставини в кваліфікованих складах злочинів. Таким чином, вона безпосередньо впливає на кваліфікацію злочинів. 3. Повторність злочинів передбачена як одна з обставин, що обтяжують відповідальність. У такій якості вона може безпосередньо впливати на призначення покарання, а також обрання інших заходів кримінальноправового впливу. 4. Повторне вчинення злочину за певних умов перериває перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності за попередній злочин (ч. 2 ст. 48 КК).

<< | >>

↑

Источник: Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Бенювський та ін.. Кримінальне право України. Загал, частина: Підруч. для студентів юрид. вузів. 1997

Еще по теме § 4. Повторність злочинів:

- Кримінальне право України - Кримінальний кодекс України - Уголовное право России -