<<
>>

6.9.1. Кваліфікація заполіяння майнової шкоди

Заподіяння майнової шкоди способом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК) полягає в тому, що винна особа не передає власникові те майно чи кошти, які вона була зобов'язана йому передати.

Суспільна сутність цього злочину полягає в тому, що винна особа збільшує свої прибутки за чужий рахунок, не виконуючи свого обов'язку передати власникові певне майно чи гроші.

Майнова шкода може бути заподіяна двома способами. Перший спосіб передбачає використання ввіреного винному чужого майна для отримання незаконних прибутків (перевезення вантажів на чужому автомобілі зі зверненням оплати на свою користь, перевезення пасажирів у таксі без таксометра і привласнення оплати за ці послуги і т. 5н.). Так, за ч. 1 ст. 190 КК, ч. 1 ст. 192 КК і ч. 1 ст. 358 КК були кваліфіковані дії А. Він з метою використання автомобіля в особистих цілях і розкрадання державних коштів обманом надрукував на бланку РБУ фіктивний лист про відрядження його до м. Ялти для виконання будівельних робіт і підробив підпис начальника РБУ. На підставі цього листа А. на автомобілі ЗІЛ-13< з причепом був відряджений до м. Ялти. Однак він поїхав до Херсонської області, де завантажив автомашину належними громадянам помідорами і доставив їх для продажу

278

м Рязань, одержавши за це 1310 крб. Путьові листки про виконання робіт у м. Ялті з підробленими даними А. подав до бухгалтерії АТП, на підставі чого йому була незаконно нарахована заробітна плата і списано витрачений бензин. Використанням автомобіля в особистих цілях А. завдав автопідприємству збитків на суму 3609 крб.1

Другий спосіб полягає в ухиленні від виплати обов'язкових виплат - податків, виплат за користування електроенергією, газом, житловою площею, зменшення вартості проданого майна з метою зменшення мита тощо.

При цьому майнові збитки заподіюються не викраденням майна з чужих фондів, а тим, що власники не отримують належного, того, що вони повинні були отримати.

Від розкрадання заподіяння майнових збитків відрізняється за змістом і сутністю шкоди. Розкрадання спричинює шкоду у виді прямих збитків, а злочин, передбачений ст.

192 ІСК, спричинює шкоду у виді нестриманих прибутків. При цьому майнові фонди власника не зменшуються, наявне в них майно не вилучається.

Предметом злочину, передбаченого ст. 192 КК, є майно, яке надходить, але ще не надійшло до фондів. Враховуючи це, злочин, передбачений ст. 192 КК, можна визначити як злочинну непередачу державній чи приватній організації або юридичній чи фізичній особі певного майна чи грошових коштів. Тому кримінальній відповідальності за ст. 192 КК підлягають лише особи, які повинні були, мали обов'язок передати державній, громадській чи приватній організації певне майно чи гроші.

За ст. 192 КК кваліфікуються дії тільки приватних осіб. Посадові особи, які заподіяли майнову шкоду у виді нестриманих прибутків, підлягають відповідальності за ст. 364 КК.

Способи заподіяння майнової шкоди - обман і зловживання довір'ям - такі самі, як і при шахрайстві (ст. 190 КК).

Заподіяння майнової шкоди вважається закінченим з моменту утримання, непередачі майна чи грошей, які инна особа була зобов'язана передати. З цього моменту чужій організації або юридичній чи фізичній особі заподіюється майнова шкода.

Постанова президії Київського міського суду від 29 листопа-'88 р. у справі А. // Практика...- С. 75.

279

<< | >>
Источник: Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с.. 2002

Еще по теме 6.9.1. Кваліфікація заполіяння майнової шкоди:

  1. Відшкодування майнової та немайнової шкоди, завданої внаслідок плагіату
  2. Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
  3. § 6. Порядок визначення розміру шкоди
  4. § 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди
  5. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
  6. § 5. Юридичний склад злочину і кваліфікація злочинів
  7. Стаття 190. Відшкодування шкоди, заподіяної житловому фонду
  8. § 7. Порядок відшкодування шкоди
  9. 6.3. Кваліфікація грабежу
  10. § 13. Зміна розміру відшкодування шкоди
  11. § 3. Обсяг шкоди і порядок її відшкодування
  12. 1.6. Кваліфікація вбивства при перевищенні меж необхідної оборони
  13. § 19. Кваліфікація злочинів (поняття та значення).
  14. § 3. Відповідальність, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди
  15. § 10. Особливі відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я і заподіянні смерті громадянинові
  16. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітнім.
  17. 1.1. Кваліфікація вбивства
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -