6.9.2. Кваліфікація привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного чужого майна
За ст. 193 КК кваліфікується привласнення, тобто звернення у свою власність винним чужого майна, яке заві-домо для винного належить не йому.
Предметом привласнення може бути тільки цінне чуже майно, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність або є скарбом.
До предметів привласнення закон відносить три види майна (речей): 1) майно (річ) знайдене; 2) майно (річ) або гроші, що випадково опинилися у винної особи; 3) скарб, яким визнаються цінності, які не мають власника або власник яких невідомий.
Знайти можна лише те, що було загублено.
Не може вважатися знайденим те, що лежить на своєму місці, там, де воно завжди перебуває. Той, хто привласнює ріу, яка знаходиться на своєму постійному місці, визнається таким, що вчинив викрадення.Загубленою у кримінальному праві вважається річ (майно), яка:
вибула з володіння власника, охоронця або особи, якій вона була доручена, незалежно від того, знають ці особи де вона перебуває, чи ні;
знаходиться у випадковому місці, там де вона зви чайно не перебуває, не в місці свого постійного чи зви чайного перебування (гаманець з грішми на дорозі, золо тий годинник у лісі на дереві тощо). Загубленим можна визнати лише те, що має сукупність цих ознак.
Деяке майно взагалі не може бути загублене, наприклад будинок, автомобіль тощо. Не визнається загубленим майно (річ), що його залишив або забув власник чи володілець у громадському місці (у службовому приміщенні, громадському транспорті, на пляжі тощо). Привласнення худоби, яка перебувала на пасовищі, хоч і була тимчасово залишена без догляду, теж кваліфікується як розкрадання за ст. 185 КК, а не за ст. 193 КК.
Таким же чином кваліфікується і привласнення майна, яке було викрадене і сховане іншими особами.
Цінне чуже майно може випадково опинитися у винної особи внаслідок помилки, яка була встановлена винним згодом, після отримання цього майна чи грошей.
280
Такі помилки трапляються в роботі матеріально від-овідальних осіб, які передають матеріальні цінності чи " оші зі складів, з кас, на підприємствах торгівлі тощо.
Якщо особа, яка отримує майно чи гроші, зрозуміла омилку під час отримання - передачі їй майна чи гро-П й j змовчала про це, маючи намір привласнити те, що "Й передали помилково, то її дії кваліфікуються як шах-пайство, оскільки вона застосувала обман - не повідоми-а про обставини, істотні та обов'язкові для цього ви-Іадку. Привласнення предметів, що були видобуті винним з надр землі (наприклад, золота, дорогоцінного каміння і т. ін.), не утворює складу цього злочину (ст. 193 КК). Такі дії кваліфікуються за ст. 214 КК як незаконне видобування корисних копалин.
Привласнення цінного чужого майна вважається закінченим злочином з моменту звернення майна у свою власність.