12.1.2. Масові заворушення

Масові заворушення посягають на громадську безпеку і громадський порядок. Масовими заворушеннями називається порушення громадського порядку невизначе-ною кількістю людей — натовпом.

Об'єктивно масові безпорядки проявляються у:

насильствах над особою;

погромах;

підпалах;

вибухах;

знищеннях майна;

опорі представникам влади із застосуванням зброї чи інших предметів, які використовувались як зброя.

За ч.

- організація масових заворушеннях, тобто підбурю вання натовпу до масових заворушень, публічні заклики

28 '5 постанови Пленуму Верховного Суду України від

15*

червня 1991 p.- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України,- с. 284-

451

до вчинення погромів, збройного протистояння органам влади, керівництва натовпом та ін. подібні дії;

- активна участь у масових заворушеннях, тобто безпосереднє вчинення погромів, підпалів, руйнувань, насильств і т. ін.

Масові заворушення, що призвели до загибелі людей (хоча б однієї особи) або до настання інших тяжких наслідків (заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди і т. ін.) кваліфікуються за ч. 2 ст. 294 КК України.

Масові заворушення - злочин умисний, умисел прямий: організатори і активні учасники масових заворушень усвідомлюють суспільну небезпечність своїх дій і бажають настання зазначених у законі наслідків - погромів, підпалів, знищення майна, заподіяння насильствами шкоди здоров'ю потерпілих і т. ін.

Суб'єктами відповідальності за масові заворушення є лише їх організатори й активні учасники. У діях учасників натовпу, які були на місці вчинення масових заворушень пасивними спостерігачами подій, складу злочину немає, і вони кримінальній відповідальності за ст. 294 КК України не підлягають.