<<
>>

11.3. Сукупність злочинів

Другим видом множинності злочинів є сукупність.

Згідно з ч. 1 ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними

статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Сукупність злочинів характеризується наступними ознаками:

особа вчинила два або більше одиничних злочини, кожен із яких може бути як простим, так і ускладненим, як закінченим, так і незакінченим, особа в них може виступати в ролі виконавця або інших співучасників;

відповідальність за злочини, що входять у сукупність, передбачена різними статтями Особливої частини КК або різними частинами однієї статті КК, які передбачають різні злочини (наприклад, ст.

390 КК — "Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі" має три частини, кожна з яких становить окремий злочин);

ні за один із злочинів, що входять у сукупність, особа не була засуджена, тобто всі вони вчинені до винесення вироку хоча б за один із них.

При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом (амністія, передача особи на поруки тощо).

Сукупність злочинів поділяється на два види: ідеальну й реальну (терміни застосовуються в теорії кримінального права й практиці та мають "робочий" характер).

Ідеальна сукупність має місце у випадках, коли суб'єктом вчинене одне діяння (дія або бездіяльність), яке містить ознаки двох чи більше злочинів, що передбачені двома чи більше статтями Особливої частини КК.

Реальна сукупність має місце у випадках, коли суб'єктом у різний час вчинено два або більше діяння, кожне з яких має ознаки окремого, одиничного злочину, передбаченого різними статтями (частинами статей) Особливої частини КК.

Ідеальна сукупність — явище, яке не часто зустрічається у кримінально-правовій практиці.

Скажімо, злочинець з наміром позбавити життя стріляє в А., але промахується і влучає в Б., що стояв поруч і був вбитий. У наявності замах на умисне вбивство А. і необережне вбивство Б.

Або: хабар був даний наркотичними засобами, що є одночасно даванням хабара і збутом наркотичних засобів для хабародав- ця та одержанням хабара і незаконним придбанням наркотичних засобів — для одержувача хабара.

Абсолютна більшість злочинів, вчинених у сукупності, створює сукупність реальну. Тут між злочинами є певний розрив у часі (хвилини, години, доби, місяці, роки) і кожне діяння характеризується як окремий злочин, що кваліфікується за відповідною статтею Особливої частини КК.

Наприклад, злочинець вчинив крадіжку, а через хвилину, годину, добу, місяць, рік вчинив вбивство, розбійний напад, хуліганство або якийсь інший злочин.

Сукупність треба відрізняти від конкуренції кримінально- правових норм. При сукупності одночасно або з інтервалом у часі вчиняється два або більше самостійних злочинів. При конкуренції норм одне й те ж діяння підпадає одночасно під дію двох або більше кримінально-правових норм. У такому випадку застосовується тільки одна норма, яка є спеціальною щодо загальної, тобто такої, яка охоплює більше коло злочинних проявів, ніж спеціальна норма.

Спеціальна ж норма передбачає відповідальність тільки за певний різновид злочину передбаченого в загальній нормі.

Так, умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню (ст. 382 КК), одночасно охоплюється і таким злочином, як перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК), який є загальною нормою щодо першої. Отже, у відповідних випадках застосовується спеціальна норма — ст. 382 КК.

Таким чином сукупність, як множинність злочинів, передбачає вчинення двох (або більше) діянь, кожне з яких є самостійним злочином і кваліфікується окремо. При конкуренції норм немає сукупності злочинів, є тільки один злочин, який, за наявністю загальної й спеціальної норм, має кваліфікуватися за нормою спеціальною.

Сукупність треба відмежовувати також від складених злочинів.

Складений злочин створюється законодавцем з двох діянь, кожне з яких, якщо вчинюється окремо, є самостійним злочином, але вони поєднані в один злочин через їх органічну єдність і з врахуванням того, що таке поєднання є характерним у практиці. Тобто складений злочин, як справедливо зазначається в літературі, є поєднанням законодавцем сукупності злочинів у єдиний одиничний злочин із причин, зазначених вище.

Отже, сукупність злочинів кваліфікується за двома (і більше) статтями Особливої частини КК, складений злочин не становить сукупності і кваліфікується тільки за однією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за нього.

Приклади складених злочинів наводилися раніше. Вчинення діянь, що його складають, поодинці розглядатиметься як сукупність. Скажімо, перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством (ч. 2 ст. 365 КК) буде сукупністю, якщо складові цього злочину будуть вчинені окремо: спочатку перевищення влади або службових повноважень (ч. 1 ст. 365 КК), а через деякий час насильство, не поєднане з використанням службовою особою свого службового становища (відповідна стаття КК залежно від характеру насильства).

Щодо співвідношення повторності й сукупності, то вони можуть бути наявними одночасно.

Нема сукупності при вчиненні двох або більше тотожних злочинів, або однакових замахів на них. Нема повторності при ідеальній сукупності.

А от при вчиненні тотожних злочинів, коли один є закінченим, а інший готуванням чи замахом, або коли роль особи характеризується різними видами співучасті, а також при вчиненні однорідних злочинів, що створюють повторність, у наявності одночасно і сукупність злочинів і повторність їх. Така ситуація зветься "су- купністю-повторністю".

Треба також сказати, що при наявності сукупності злочинів закон (ст. 70 КК) встановлює спеціальні правила призначення покарання, які розглядатимуться в розділі, присвяченому призначенню покарання.

<< | >>
Источник: Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 11.3. Сукупність злочинів:

  1. § 3. Сукупність злочинів
  2. § 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
  3. Повторність, сукупність та рецидив злочинів
  4. 15.4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
  5. Стаття 33. Сукупність злочинів
  6. Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів
  7. Сукупність злочинів, амністія, помилування, судимість, примусові заходи медичного характеру.
  8. § 61. Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежування кваліфікації діяння за правилами сукупності та конкуренції норм.
  9. Стаття 96-11. Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю злочинів
  10. 15.5. Призначення покарання за сукупністю вироків
  11. Стаття 71. Призначення покарання за сукупністю вироків
  12. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
  13. 11.1. Поняття одиничного злочину і множинності злочинів
  14. § 2. Призначення покарання засукупністю злочинів
  15. § 4. Повторність злочинів
  16. § 5. Рецидив злочинів
  17. Стаття 35. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів
  18. § 59. Множинність злочинів.
  19. § 3. Класифікація злочинів
  20. § 2. Класифікація об'єктів злочинів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -