Повторність, сукупність та рецидив злочинів
Часто трапляється так, що одна особа вчиняє не один, а кілька злочинів: наприклад, незаконно зберігає зброю (ст. 263), яку використовує для розбійних нападів (ст. 187). Випадки, коли однією особою вчиняється кілька злочинів, дістали в науці кримінального права назву множинності злочинів.
Залежно від видів одиничних злочинів, що складають множинність, та характеру їх поєднання чинне законодавство розрізняє три види множинності.
Норма закону
Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини Кримінального кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.
Наприклад, сукупність злочинів має місце в поведінці осо- Пп, яка спочатку незаконно виготовила виборчий бюлетень (•і 1 ст. 158 ККУ), потім незаконно передала його іншій особі И 4 ст. 158), а потім ще й знищила скриньку з бюлетенями (V 5 ст. 158).
Належно від того, одним чи кількома діяннями особа вчити: злочини, що становлять сукупність, остання поділяється мм ідеальну та реальну. Ідеальною визнається така сукупність, за якої всі злочини, що її складають, особа вчиняє одним діянням. Наприклад, підпалюючи будинок з метою 4 ибивства потерпілого, який в ньому перебував, особа одночасно вчиняє умисне вбивство з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115) і умисне знищення чужого майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194). Реальною визнається така сукупність, за аісої кожен злочин, що її складає, особа вчиняє окремим самостійним діянням. Наприклад, особа спочатку незаконно заволодіває чужим транспортним засобом (ч. 1 ст. 289 ККУ), а потім, управляючи ним, порушує правила дорожнього руху, що спричинює потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження (ч. 1 ст. 286).
І Норма закону
Повторність злочинів — це вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини ККУ.
При цьому не має значення, була чи не була особа засуджена за попередній злочин. На відміну від сукупності злочинів (тільки злочини, за жоден з яких особа ще не була засуджена), повторність злочинів матиме місце як там, де особа ще не була засуджена за жоден із вчинених злочинів, так і там, де за один чи кілька з них вона вже була засуджена. Наприклад, якщо особа вчинила одну крадіжку, а через певний час після того (але до засудження за неї) знову вчинила такий самий злочин, нова крадіжка має бути визнана повторною.
Норма закону
Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
0*7
Щоб бути рецидивом, новий злочин має вчинятися особою в період, коли вона вважається такою, що має судимість за раніше скоєний злочин. Рецидив злочинів буде відсутнім у тому разі, коли новий злочин особа вчинить, не перебуваючи у стані судимості, наприклад до вироку суду або після нього, але до набуття ним законної сили; після зняття чи погашення судимості тощо. Ще одна умова, за якої визнається рецидив, полягає в тому, що злочин, за який особа має судимість, і злочин, вчинений нею під час цієї судимості, мають бути умисними.
6.