ВСТУП

Актуальність теми. Більшість цивілізованих країн світу обрали демократичний напрям розвитку державності, який ґрунтується на засадах поваги до честі та гідності кожної особи, належному забезпеченні основоположних прав і свобод з боку уповноважених органів публічної влади.

Наша держава, прагнучи долучитися до Європейського співтовариства як на правовому, так і на ментальному рівнях, останніми роками здійснює значну кількість реформ із метою напрацювання ефективного механізму захисту прав і свобод людини та громадянина. У законодавчому просторі окрема увага приділяється особам з інвалідністю, до яких склалася неоднозначна позиція у вітчизняному суспільстві, що призводить до частих випадків принизливого та грубого ставлення до них, у тому числі з дискримінаційними проявами. Зважаючи на зазначене, відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, використовуючи сукупність наявних легітимних правових засобів, намагаються попередити та протидіяти дискримінації осіб з інвалідністю.

Разом з тим, в Україні спостерігається стійка тенденція до неналежного

забезпечення прав і свобод людей з інвалідністю, все частіше трапляються випадки нерівного ставлення до них, насамперед у сфері працевлаштування та зайнятості, доступу до соціальної інфраструктури.

Питання забезпечення прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування є предметом дослідження таких вітчизняних науковців, як: Н. П. Коробенко, А. М. Куца, С. В. Пасічніченко, Є. Ю. Соболь, В. С. Тарасенко, М. В. Чічкань, Л. П. Шумна та ін. Безпосередньо науковий аналіз щодо визначення поняття, видів і форм дискримінаційних проявів у суспільстві відносно різної категорії громадян здійснювали С. О. Артюх, О. В. Вашанова,

0. Ю. Гузь, В. П. Єлагін, Л. Е. Каменкова, Г С. Ліхоносова, О. В. Макарова, Н. М. Мітіна, Л. О. Мурашко, З. П. Равлінко, І. С. Сухарук, І. М. Твердовський,

1. Ю. Федорович, Г О. Христова та ін.

Деякі аспекти реалізації адміністративно-правових засобів протидії порушенням прав і свобод людини та громадянина в окремих сферах життя суспільства розглядалися багатьма вченими, серед яких: В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, С. М. Алфьоров, В. М. Бевзенко, Ю. П. Битяк, І. Л. Бородін, Г В. Грянка, В. О. Іванцов, В. Л. Коваленко, Т О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т Комзюк, О. В. Кузьменко, О. О. Леонідова, С. В. Пєтков, Р. С. Мельник та ін.

Викладене свідчить про постійну увагу наукової спільноти до вирішення проблем реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів різної категорії осіб, зокрема інвалідів, з боку органів публічної влади. Водночас слід констатувати, що різні аспекти застосування адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності розглядалися неналежним чином, насамперед у межах аналізу більш широких теоретико-правових питань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження відповідає основним положенням Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 706, та плану науково-дослідної роботи Науково- дослідного інституту публічного права «Правове забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів публічно-правових відносин» (номер державної реєстрації 0115U005495). Тема дисертації відповідає Переліку перспективних напрямів кандидатських і докторських дисертацій за юридичними спеціальностями, затвердженому Постановою Президії Національної академії правових наук України від 18.10.2013 № 86/11.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є формулювання поняття, визначення видів, напрямів та порядку застосування адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також вироблення висновків, пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства в цій сфері.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі задачі:

- з’ясувати правову сутність дискримінації за ознакою інвалідності;

- схарактеризувати поняття та види адміністративно-правових засобів протидії дискримінації осіб з інвалідністю;

- розглянути основні положення антидискримінаційного законодавства та з’ясувати його місце в системі нормативно-правового забезпечення прав і

свобод осіб з інвалідністю;

- розкрити владні повноваження окремих державних правозахисних інституцій щодо протидії дискримінації за ознакою інвалідності;

- проаналізувати практику застосування адміністративно-правових засобів протидії дискримінації в окремих сферах реалізації прав і свобод осіб з інвалідністю;

- встановити та схарактеризувати форми взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства щодо протидії дискримінації за ознакою інвалідності;

- з’ясувати міжнародні стандарти та проаналізувати зарубіжний досвід застосування адміністративно-правових засобів протидії дискримінації осіб з інвалідністю;

- визначити напрями подальшого розвитку адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності.

Об’єкт дослідження - суспільні відносини у сфері реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю органами публічної влади.

Предмет дослідження - адміністративно-правові засоби протидії дискримінації за ознакою інвалідності в Україні.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертаційного дослідження становить сукупність загальних і спеціальних методів наукового пізнання. Зокрема, використано такі методи: діалектичний - для з’ясування правової сутності та змісту дискримінації за ознакою інвалідності, а також адміністративно-правових засобів протидії таким діям (підрозділи 1.1, 1.2); логіко-семантичний - для поглиблення понятійно-категоріального апарату у сфері практики застосування адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності у різних сферах життя суспільства (підрозділи 1.1, 1.2, 3.2); формально-юридичний - для розгляду правового регулювання щодо забезпечення принципу недискримінації осіб з інвалідністю (підрозділ 1.3); системно-структурний - для визначення та характеристики повноважень суб’єктів публічного та приватного права, уповноважених на

запобігання та протидію дискримінації (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3); групування і класифікації - для визначення видів адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності, а також з’ясування форм взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства щодо протидії дискримінації за ознакою інвалідності (підрозділи 1.2, 2.3);

порівняльно-правовий - для з’ясування пріоритетів запозичення позитивного зарубіжного досвіду застосування адміністративно-правових засобів протидії дискримінації осіб з інвалідністю (підрозділ 3.1); моделювання, аналізу та синтезу - для з’ясування правових проблем і вироблення висновків та пропозицій щодо вдосконалення практики застосування адміністративно- правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності (підрозділ 3.2).

Емпіричну базу дисертації становлять рішення Європейського суду з прав людини щодо порушення принципу недискримінації осіб з інвалідністю; рішення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за індивідуальними скаргами громадян щодо вчинення дискримінаційних дій щодо осіб з інвалідністю; узагальнення практичної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері застосування адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним монографічним дослідженням, присвяченим адміністративно-правовим засобам протидії дискримінації за ознакою інвалідності. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень, висновків та пропозицій, зокрема:

уперше:

- сформульовано авторське поняття адміністративно -правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності - це врегульований нормами адміністративного законодавства правовий інструментарій, характерний для заходів адміністративного примусу, який застосовується у нормотворчій та правозастосовній діяльності уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб з метою реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів людей з інвалідністю, а також попередження та боротьби з адміністративними правопорушеннями з дискримінаційних мотивів щодо даної категорії осіб;

- з’ясовано основі адміністративно-правові засоби протидії дискримінації осіб з інвалідністю, а також надано їх класифікацію за такими ознаками: сферою застосування; тривалістю застосування; колом осіб; суб’єктами застосування; метою застосування;

- визначено та схарактеризовано форми взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства під час здійснення організаційно-практичних заходів із застосування окремих адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності;

удосконалено:

- аргументацію щодо напрямів застосування адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності у сферах працевлаштування та зайнятості, доступності до об’єктів соціальної інфраструктури, у тому числі архітектурної, транспортної та інформаційної доступності;

- положення Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», зокрема щодо розширення переліку форм дискримінації, конкретизації та розширення повноважень відповідних органів публічної влади у сфері протидії дискримінації, процедури доказування у справах про дискримінацію;

- обґрунтування позиції щодо створення відокремленого

антидискримінаційного органу в Україні - Національної комісії з попередження та протидії дискримінації, який входитиме до системи органів виконавчої влади;

- наукові підходи до нормативно-правового забезпечення інформаційної взаємодії уповноважених органів публічної влади під час попередження та протидії дискримінації за ознакою інвалідності, а також спільного застосування відповідних адміністративно-правових засобів;

дістало подальшого розвитку:

- формулювання понять та визначення правового змісту таких категорій, як: «дискримінація», «особа з інвалідністю», «дискримінація за ознакою інвалідності», «адміністративно-правові засоби захисту прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина», «сприяння дискримінації», «дискримінація за спорідненістю»; «оголошений намір здійснювати дискримінацію»; «відмова у розумному пристосуванні» та ін.;

- характеристика положень антидискримінаційного законодавства, з розподілом його на дві групи нормативно-правових актів, залежно від прямого чи опосередкованого регулюючого впливу його норм на попередження та протидію дискримінації осіб з інвалідністю;

- визначення адміністративно-правового статусу та специфіки діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю та Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю щодо попередження та протидії дискримінації осіб з інвалідністю;

- з’ясування позитивного зарубіжного досвіду практики застосування

адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою

інвалідності з метою розгляду можливості включення його положень до вітчизняного законодавства;

- пропозиції про внесення змін і доповнень до низки нормативно- правових актів щодо підвищення ефективності попередження та протидії дискримінації осіб з інвалідністю з боку суб’єктів, наділених такими повноваженнями згідно із законодавством України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що науково-теоретичні положення, висновки та пропозиції цього дисертаційного дослідження можуть використовуватися у:

- науково-дослідній роботі - для подальшої розробки актуальних проблем застосування адміністративно-правових засобів уповноваженими органами публічної влади з метою попередження та протидії дискримінації за ознакою інвалідності (акт впpoвадження Науково-дослідного інституту публічного права);

- нормотворчості - для вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері застосування адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності (акт впровадження Відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю Адміністрації Президента України);

- правозастосуванні - для вдосконалення практики застосування уповноваженими органами публічної влади адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності, а також покращання взаємодії з окремими інститутами громадянського суспільства (акти впровадження Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області та громадської організації «Київський правозахисний альянс»);

- навчальному процесі - для проведення лекційних та семінарських занять у вищих навчальних закладах з таких навчальних дисциплін: «Актуальні проблеми теорії адміністративного права» та «Актуальні проблеми адміністративної відповідальності» (акти впровадження Науково-дослідного інституту публічного права та Харківського національного університету внутрішніх справ).

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднено на таких науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми національного законодавства (м. Кіровоград, 8 жовтня 2015 р.); Актуальні проблеми національного законодавства (м. Кіровоград, 10 грудня 2015 р.); Актуальні проблеми національного законодавства (м. Кропивницький, 18 жовтня 2016 р.); Верховенство права та правова держава (м. Ужгород, 21-22 жовтня 2016 р.); Пріоритетні проблеми реформування системи законодавства України (м. Київ, 21-22 жовтня 2016 р.); Теоретичний аналіз і наукові дослідження юриспруденції у світовій науці (м. Київ, 16-17 грудня 2016 р.)

Публікації. Основні результати дисертації викладено у 12 наукових працях, з яких п’ять статей - у наукових фахових виданнях України, одна - у науковому виданні зарубіжної країни, шість - тези виступів на науково- практичних конференціях.