Проведенияоперативно-розшукових заходів щодо виявлення підпільних нарколабораторій
Вказані заходи слід починати з глибокого аналізу стану незаконного нарковиробництва у місті (районі), посилаючись на фактичні дані, що свідчать про наявність на території таких об'єктів.
До даних, на підставі яких можна зробити висновок про наявність у конкретному місті (районі) підпільних нарколабораторій, належать:
- наявність серед місцевих споживачів наркотиків чи психотропних речовин осіб, які зловживають напівсинтетичними чи синтетичними речовинами такого роду, але не виготовляють їх самостійно;
- ступінь поширення серед молоді так званих "дискотечних", "тусовочних" і '"сексуальних"' синтетичних психотропів (ефедрон, "екстазі" тощо) та їхнього попиту на місцевому "черному" ринку;
- постійне надходження у незаконний обіг наркотичних чи психотропних лікарських засобів за відсутності фактів їхнього розкрадання споживачами наркотиків;
- зростання продажу в спеціалізованих магазинах хімічного лабораторного обладнання (посуд, апаратура), прекурсорів, реагентів чи їхнє розкрадання з об'єктів, де їх використовують;
- наявність акціонерних хіміко-фармацевтичних та біопромислових товариств, яким було відмовлено у видачі ліцензії щодо діяльності, пов'язаної з виробництвом наркотичних та психотропних речовин, речовин, включених до таблиць II та III, а також придбання прекурсорів, внесених у таблицю IV Переліку;
- вербування наркоділками висококваліфікованих спеціалістів (хіміки, фармацевти тощо) як керівників підпільних нарколабораторій.
Можливе також надходження ініціативної інформації від оперативних джерел, підрозділів криминального пошуку, інших галузевих служб, а також професорсько-викладацького складу чи наукових співробітників учбових закладів системи МВС, що проводили анкетування (інтерв'ювання) осіб, які зловживають наркотиками чи психотропними речовинами, виготовленими у місцевих підпільних нарколабораторіях.
За умов наявності такої інформації важливо:
- провести розвідувальне опитування осіб, що зловживають ефедроном, перветином, "екстазі" та іншими психотропними речовинами, з метою встановлення джерел їхнього надходження;
- з'ясувати в службі комунального господарства, чи є на території їхнього обслуговування квартири, власники яких витрачають забагато електроенергії, води та газу, або звідки надходять запахи окислювачів, розчинників та інших речовин, що не використовуіоться для ремонту квартир;
- обстежити "підозрілі" мікрорайони на наявність у житлових будинках і квартирах, підсобних приміщеннях (гаражі, майстерні тощо) вентиляційних пристроїв, хімічного посуду та частин лабораторного обладнання, монтаж якого дозволяє виготовляти наркотики чи психотропи;
- визначити наявність спеціального потужного вентиляційного обладнання у приватних житлових будинках чи комунальних квартирах (особливо у зимовий період);
- встановити в реестраційній службі ДАІ власників автотуристичних причепів та разом з працівниками цієї служби здійснити оперативні заходи з перевірки причепів щодо наявності в них вищепереліченого лабораторного обладнання;
- отримати відомості з відділів кадрів установ хімічного, фармацевтичного профілю або інших підприємств, зокрема акціонерних фірм, що мають контрольно-аналітичні лабораторії, про хіміків-лаборантів та наукових співробітників, яких було звільнено через компрометуючі обставини чи за скороченням штатів;
- провести за допомогою місцевих підрозділів Комітету по контролю за наркотиками при МОЗ України обстеження фірм (юридичних осіб) різних форм власності, яким було відмовлено у видачі ліцензії на право діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, пси.хотропних речовин чи прекурсорів.
Не виключена можливість застосування и інших оперативно-розшукових методів виявлення підпільних нарколабораторій, наприклад, контрольованої поставки або оперативно!' закупки наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів.
Аналіз оперативно-розшукових справ, що були заведеш на організаторів нарколабораторій, а також вивчення досвіду зарубіжних країн вказали чотири найефективніші напрями виявлення та ліквідації підпільних лабораторій:
- від місцевого "чорного" ринку збуту ефедрону, перветину, "екстазі" та інших психотропів до осіб, що займаються їхнім роздрібним продажем, а від них - до оптового постачальника - виробника - організатора (керівника) підпільної нарколабораторії. Такий напрям використовували працівники підрозділів БНОН у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській та інших областях;
- від виробника - постачальника вихідних прекурсорів (список № 1 таблиці IV Переліку), необхідних для виготовлення синтетичних наркотичних чи психотропних речовин, до їхнього споживача - утримувача підпільної нарколабораторії. У цьому напрямі діяли працівники БНОН та СБ України разом з відповідними підрозділами Нідерландів;
- від виявлення низькооплачуваних висококваліфікованих кадрів, амбіційних спеціалістів підприємств хімічного чи фармацевтичного профілю і відповідних закладів освіти до власника створюваної або функціонуючої підпільної нарколабораторії. Такий напрям використовується спецслужбами західноєвропейських держав;
- від організатора підпільної нарколабораторії до оптового, дрібно-оптового, роздрібного торговця нарко-тиками чи психотропами та їхнього споживача (клієн-тура, що обслуговується цією нарколабораторією. Цей напрям успішно використовують спецслужби США та Західної Європи.
Важливою обставиною є налагодження централізованого міжрегіонального (міжобласного) та безперервного контролю (моніторингу) за ринком обігу наркотичних засобів чи психотропних речовин, що виготовляються у підпільних нарколабораторіях. Основним методом такого контролю є лабораторне визначення експертами-криміналістами виду наркотичної або психотропної речовини, що була гласно чи негласно вилучена з незаконного обігу в будь-якому місті (районі) України, а також ідентифікація джерела її походження (підпільної нарколабораторії).
Аналіз практики боротьби з незаконним виготовленням наркотиків свідчить, що підпільні нарколабораторії організовуються та кількісно збільшуються в регіонах, де склалися передумови для їхнього успішного функціонування, до яких у першу чергу належать:
а) попит на ефедрон, перветин, "екстазі" та інші синтетичні наркотичні засоби чи психотропні речовини у конкретному місті (районі) формується як стихійним шляхом, обумовленим дефіцитом цих речовин на "чорному" ринку, так і штучно, з метою підвищення цін на них (наприклад, ініціюється лідерами організованих злочинних труп, які займаються наркобізнесом, чи окремими наркоділками з різних мотивів, як правило, корисливих);
б) конкуренція у сфері виробничого і торговельного наркобізнесу, у процесі якого вишукуються швидкодіючі та компактні синтетичні наркотичні засоби чи психотропні речовини з низькою собівартістю, що дають надприбуток. Речовини такого роду виготовляються у підпільних нарколабораторіях і Іюстачаюп.ся на "чорпий"риноктоді, коли в результаті регулярного проведения міськрайорганами внутрішніх справ операцій ліквідовуються незаконні посіви снотворного маку та конопель, у зв'язку з чим різко скорочується місиева наркосировинна база, а відповідно - і незаконна пропозиція природних наркотиків, що виготовляються з рослин, які містять наркотичну сировину;
в) наявність у місті (районі) людей, що володіють спеціальними знаниями та навичками у сфері хімічного синтезу і з різних умов (безробіття, низька оплата праці, тривала невиплата заробітної плати, незадоволені амбіції, корисливі мотиви, параноїдні ідеї тощо) потенційно здатних криміналізувати свої професійні здібності. До цієї категорії осіб, як правило, належать студенти-хіміки, наукові працівники, рідше - наркомани, професійні злочинці;
г) наявність портів, залізничних вузлів (станцій), аеропортів, через які проходить транспортні шляхи з місць, відомих як сировинні джерела нелегальних наркотиків.
Сприятливими умовами для організації підпільних нарколабораторій та їхнього функціонування є, крім того, наявність значної сировинної бази, а гакож хімічних виробничих об'єктів підприємств медбіопрому, харчової ароматики, наукових закладів, що орієнтовані на вивчення проблем хімії та пов'язаних з нею технологічних (біотехнологічних) процесів.
У згаданих підприємствах і в закладах особи, втягнені у роботу підпільних нарколабораторій, експлуатують чи розкрадають спеціальне обладнання та хімічні речовини, які використовують для виготовлення синтетичних наркотиків або психотропних речовин. Хіміко-технологічний процес їхнього виробництва може бути залегендовано на промислових підприємствах чи в дослідних установах під викоиання офіційних промислових або науково-дослідних програм.
Вітчизняна і зарубіжна практика правоохоронних органів з виявлення та ліквідації підпільних нарколабораторій свідчить, що міжнародні і вітчизняні наркоділки виявляють підвищений інтерес до згаданих об'єктів щодо використання їхнього лабораторного обладнання, прекурсорів, реагентів І розчинників, необхідних для виготовлення на них об'єктах синтетичних наркотйчних засобів чи психотропних речовин, або організації підпільної нарколабораторії за межами таких об'єктів.
Прямий інтерес в аспект! виявлення підпільних нарколабораторій становлять також склади, бази підприємств медбіопрому, хімічних заводів, що виготовляють прекурсори, інші місця зберігання хімічних речовин, які можна використати для виготовлення наркотйчних засобів чи психотропних речовин, а також комерційні структури, що займаються реалізацією цих речовин.
Еще по теме Проведенияоперативно-розшукових заходів щодо виявлення підпільних нарколабораторій:
- Документування діяльності підпільних нарколабораторій
- Характеристика окремих оперативно-розшукових заходів
- Лекція № 3 (денна форма навчання) Тема 3. Організаційні засади виявлення та початку кримінального провадження щодо злочинів у сфері ІТ-технологій
- Заняття № 3, №4 (денна форма навчання) Тема 3. Організаційні засади виявлення та початку кримінального провадження щодо злочинів у сфері ІТ-технологій
- ДИРЕКТИВА РАДИ 77/92/ЕЕС від 13 грудня 1976 року щодо заходів зі спрощення ефективного здійснення свободи підприємництва та свободи надання послуг стосовно діяльності страхових агентів та брокерів (ex ISIC Group 630) та, зокрема, перехідних заходів стосовно такої діяльності*
- Глава VIII Права оперативних підрозділів та характеристика окремих оперативно- розшукових заходів
- 8.2. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
- § 3. Система правових заходів щодо охорони атмосферного повітря
- Вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя
- 18.10. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
- Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
- § 2. Правові вимоги щодо фінансування заходів охорони навколишнього природного середовища
- Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
- Питання 128. Особливості досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
- ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО РОЗМЕЖУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ З КОНТРОЛЮ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ЗАХОДІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ОХОРОНОЮ І РАЦІОНАЛЬНИМ ВИКОРИСТАННЯМ НАДР