<<
>>

Стаття 153. Вихід суду для ухвалення рішення

1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

2. Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

3. Після закінчення поновленого розгляду справи суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо проведення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок завершення судового розгляду і передбачає можливість його поновлення для з'ясування додаткових обставин. Положення статті спрямовані на забезпечення таємниці нарадчої кімнати, а також на повне встановлення обставин у справі, якщо під час ухвалення судового рішення буде виявлено прогалини у з'ясуванні обставин.

Вихід суду до нарадчої кімнати

2. Суд, постановляючи ухвалу про закінчення судових дебатів (без виходу в нарадчу кімнату), оголошує про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час його проголошення, виходячи з прогнозованої кількості часу на ухвалення судового рішення. Після цього суд покидає залу судового засідання - усі присутні при цьому встають.

Ухвалення судового рішення відбувається в нарадчій кімнаті, а проголошення - в залі судового засідання після виходу суду з нарадчої кімнати.

3. Нарадча кімната - це приміщення, що спеціально призначене для ухвалення судових рішень, тобто має виключати доступ до нього будь-яких осіб, крім суддів, що розглядали справу.

Поновлення судового розгляду

4. Якщо під час ухвалення рішення виникне потреба у додатковому з'ясуванні будь-якої обставини (наприклад, стосовно судових витрат, які необхідно відшкодувати, тощо), суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Така ухвала, як і будь-яка ухвала, яку суд постановляє у нарадчій кімнаті, виготовляється у вигляді окремого документа і підписується всім складом суду, який обов'язково зазначає в ухвалі про те, яку саме обставину необхідно з'ясувати або додатково перевірити.

5. Судовий розгляд справи у разі його поновлення здійснюється лише в межах, необхідних для з'ясування обставин, що потребують додаткового з'ясування чи перевірки. Якщо проведення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим, суд постановляє ухвалу про оголошення перерви.

Після проведення поновленого розгляду справи по суті суд відкриває судові дебати стосовно додаткових обставин і доказів.

6. Після судових дебатів суд знову оголошує про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

<< | >>
Источник: Банчук О.А.. НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ Київ. 2011753 с.. 2011

Еще по теме Стаття 153. Вихід суду для ухвалення рішення:

  1. Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення
  2. Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
  3. 86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
  4. 80. Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
  5. Як правильно розуміти кожну з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення? Які порушення норм процесуального права слід вважати такими, що призвели до неправильного вирішення справи (ч. З ст. 309 ЦПК)?
  6. Стаття 341. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення
  7. Стаття 202. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення
  8. Касаційна скарга подана на рішення суду першої інстанції і судове рішення суду апеляційної інстанції. При розгляді скарги встановлені безумовні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції. Чи вправі суд касаційної інстанції скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо воно є законним?
  9. Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
  10. Які особливості змісту рішення суду (його резолютивної частини) про встановлення факту, що має юридичне значення? Чи можна усувати недоліки ухваленого рішення у цих категоріях справ?
  11. Стаття 229. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового судового рішення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -