Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення
1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.
2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.
3. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.
1. Постановлення та проголошення судового рішення — це заключна частина судового засідання, де суд у колегіальному складі чи суддя одноособово вирішує справу по суті і проголошує судове рішення.
2. Підготовка тексту судового рішення здійснюється суддею особисто у нарадчій кімнаті. Роботою суду під час постановлення судового рішення керує головуючий.
У нарадчій кімнаті суд вирішує такі питання фактичного і правового характеру: чи мали місце обставини, на які вказали сторони та інші особи, які беруть участь у справі, та якими доказами підтверджуються ці обставини; чи достовірні докази; які правовідносини сторін, що випливають із встановлених фактів; яка правова норма підлягає застосуванню і як на підставі цієї норми і згідно із встановленими фактами повинно бути вирішено справу; чи підлягають стягненню судові витрати і як повинно бути розподілено між сторонами їх стягнення; чи підлягає рішення негайному виконанню.
3.
Всі питання, які виникають під час наради, якщо справа розглядається колегіально, вирішується суддями шляхом голосування, більшістю голосів. Жоден суддя не має права утриматися від голосування. Для того, щоб дати суддям можливість діяти самостійно і не впливати на них своїм авторитетом, головуючий голосує останнім. Суддя, який не згідний з рішенням більшості, може письмово викласти свою окрему думку, яка приєднується до справи, але в судовому засіданні не оголошується.Постановлене рішення викладається в письмовій формі головуючим чи одним із суддів при колегіальному розгляді справи і засвідчується підписами всього складу суду.
4. Постановлене в нарадчій кімнаті судове рішення оголошується в судовому засіданні публічно. Рішення суду постановляється ім'ям України. Рішення повинно бути постановлене негайно після розгляду справи. Проголошуючи судове рішення, головуючий повинен чітко пояснити заінтересованим особам його зміст, а також порядок і строк оскарження рішення. Після цього судове засідання оголошується закритим і відповідно завершується стадія судового розгляду.
5. У процесі постановлення судового рішення, як і у ході судових дебатів, у суда може виникнути потреба з‘ясувати додаткові обставини. Тому суд може постановити ухвалу про поновлення судового розгляду справи по суті в тій частині, яку треба з’ясувати. Після дослідження цієї обставини, суд переходить до судових дебатів з приводу додатково досліджених обставин. Суд може відкласти розгляд справи, якщо з’ясувати потрібні обставини додатковою перевіркою суду в даному засіданні не вдалося.
Далі справа розглядається за правилами цивільного судочинства.
Еще по теме Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення:
- Стаття 153. Вихід суду для ухвалення рішення
- Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
- 86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
- 80. Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
- Як правильно розуміти кожну з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення? Які порушення норм процесуального права слід вважати такими, що призвели до неправильного вирішення справи (ч. З ст. 309 ЦПК)?
- Стаття 341. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення
- Стаття 202. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення
- Касаційна скарга подана на рішення суду першої інстанції і судове рішення суду апеляційної інстанції. При розгляді скарги встановлені безумовні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції. Чи вправі суд касаційної інстанції скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо воно є законним?
- Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
- Які особливості змісту рішення суду (його резолютивної частини) про встановлення факту, що має юридичне значення? Чи можна усувати недоліки ухваленого рішення у цих категоріях справ?
- Стаття 229. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового судового рішення
- Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
- Як повинен поступити суд касаційної інстанції, якщо в касаційній скарзі міститься прохання про скасування рішення суду першої інстанції і не ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін, а також у випадку зміни такого рішення або прийняття нового рішення?