§ 10. Справи по скаргах на рішення, прийнятті щодо релігійних організацій
Орган, який здійснює реєстрацію статуту (положення), повинен розглянути заяву і статут у місячний строк, прийняти відповідне рішення і не пізніше як у десятиденний строк письмово повідомити про це заявника. Якщо для реєстрації статуту (положення) необхідний висновок виконавчого комітету місцевої ради, а також спеціалістів, то рішення про реєстрацію приймається у тримісячний строк.
Перевищення встановленого місячного і тримісячного строку прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд.
Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам у встановлений термін і може бути оскаржено в суд.
Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що й реєстрація статутів. Тому перевищення терміну прийняття рішення про реєстрацію зміни і доповнення статутів (положень) і рішення про відмову реєстрації зміни і доповнення статутів (положень) можуть бути також оскаржені в суд.
Згідно з Типовим положенням про управління (відділ) у справах релігій обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 697 від 29 червня 1996 р., до повноважень зазначених управлінь (відділів) належить попередній розгляд питань, пов'язаний із реєстрацією статутів (положень) релігійних громад, а також із змінами та доповненнями до них, і надання висновків щодо доповнень статутних документів.
Остаточне прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації релігійної громади покладено на відповідну державну адміністрацію, рішення якої і може бути оскаржено в установленому порядку в суд.Рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені в суд.
При вирішені справи за скаргою релігійної організації необхідно враховувати правила ч. З ст. 17 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» про те, що за відсутності взаємної згоди релігійних громад на позачергове користування культовою будівлею державний орган визначає порядок користування нею шляхом укладення з кожною громадою окремого договору, що застосовується під час вирішення питання про передачу такої будівлі в користування декільком релігійним громадам, які на неї претендують. Коли ж культова будівля вже знаходиться у правомірному користуванні якоїсь однієї релігійної організації, дані правила не поширюються. В цьому разі договори про надання релігійним організаціям у користування культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.
У разі, коли культову будівлю передано державним органом у власність релігійній громаді, позачергове користування нею може здійснюватись лише за згодою власника цієї будівлі на підставі укладеної з ним відповідної угоди. За відсутності останньої державний орган визначає порядок користування культовою будівлею шляхом укладення з кожною громадою окремого договору. Постанова державного органу про відмову в наданні у користування релігійній громаді культової будівлі може бути оскаржена в суд (Рішення Верховного Суду України. Щорічник. — 1998. — С. 136).
Спори релігійних організацій між собою і з іншими юридичними особами підвідомчі арбітражному суду. Процесуальний порядок розгляду скарг загальними судами на рішення, прийняті щодо релігійних організацій, встановлено гл. 31Б (статті 248Ч248І4 ЦПК).
Право на оскарження рішення державних органів з приводу релігійних організацій мають громадяни—засновники у випадках відмови в реєстрації статутів (положень) таких організацій, а також релігійні організації, права яких порушено.
Скарги на рішення місцевих державних органів подаються до Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, а на рішення державного органу України — до Верховного Суду України. Право на оскарження рішень державних органів, прийнятих щодо релігійних організацій, строкове. Скарга може бути подана в суд у місячний строк, обчислюваний з дня прийняття рішення державним органом. Суд повинен розглянути її в десятиденний строк у відкритому засіданні за участю засновника або представника релігійної організації та представника державного органу, рішення якого оскаржується. Неявка в судове засідання зазначених осіб не перешкоджає розгляду скарги (статті 248'2248'3 ЦПК).Розглянувши справу і встановивши, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог закону, суд постановляє рішення, яким зобов'язує відповідний державний орган усунути допущене порушення. Якщо буде встановлено, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до закону, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги. Рішення суду у скарзі надсилається до органу державної влади, що його прийняв, та заявникові (ст. 24814 ЦПК). Рішення суду може бути оскаржено.
Еще по теме § 10. Справи по скаргах на рішення, прийнятті щодо релігійних організацій:
- Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?
- Відповідно до п.5ч. 1 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Що слід розуміти під новим рішенням суду і в яких випадках рішення вважається зміненим?
- Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
- Апеляційним судом прийнята апеляційна скарга від позивача на заочне рішення. У ході розгляду апеляційним судом справи відповідач надав копії заяв, поданих до суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, про поновлення строку наперегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач також має намір оскаржити заочне рішення. Як поступити апеляційному суду?
- § 5. Справи по скаргах, заявах на рішення, дії' або бездіяльність виборчих комісій по виборах народних депутатів України
- Стаття 174. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум
- Яким чином слід поступити суду першої чи апеляційної інстанцій, до якого надійшла заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо справа направлена до суду касаційної інстанції для перегляду касаційної скарги чи скарги у зв'язку з винятковими обставинами? Яким чином поступити суду касаційної інстанції, в провадженні якого знаходиться касаційна скарга чи скарга у зв'язку з винятковими обставинами, якщо заява про перегляд судового рішення знаходиться на розгляді в
- Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в апеляційному порядку судове рішення, про залучення до апеляційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на апеляційне оскарження?
- § 12. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби
- Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
- § 3. Справи по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад і заявах про скасування рішення виборчої комісії
- Касаційна скарга подана на рішення суду першої інстанції і судове рішення суду апеляційної інстанції. При розгляді скарги встановлені безумовні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції. Чи вправі суд касаційної інстанції скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо воно є законним?
- Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в касаційному порядку судове рішення, про залучення до касаційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на касаційне оскарження?