§ 1. Письмові заяви учасників адміністративної справи

Найбільш поширеним провадженням адміністративного судо­чинства є позовне провадження. Саме тому нормами адміністрати­вно-процесуального законодавства найбільш повно урегульовано порядок його здійснення.

Вимоги позовного провадження є загальними, тобто вони засто­совуються також під час розгляду справ у порядку інших видів судо­чинства, хоча і з певними винятками та доповненнями, прямо вста­новленими законом.

Головною особливістю позовного провадження є наявність по­зовної заяви, в якій процесуально оформлюються вимоги позивача до відповідача про захист порушених прав, свобод та інтересів від по­рушень з боку суб'єктів владних повноважень, що подаються через адміністративний суд у порядку адміністративного судочинства. Во­дночас у главі 1 «Письмові заяви учасників справи» розділу 2 КАСУ законодавець поряд із позовною заявою також передбачив підстави, строки та черговість подання інших заяв по суті адміністративної справи, зокрема відзиву на позовну заяву (відзиву),відповіді на ві­дзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У ч. 1 ст. 159 КАСУ чітко встановлено види та зміст заяв по суті справи. Так, під час розгляду справи адміністративним судом за пра­вилами загального позовного провадження учасники адміністрати­вної справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргуме­нти, пояснення та міркування щодо предмета публічно-правового спору виключно у заявах по суті адміністративної справи, визначе­них КАСУ.

До заяв по суті адміністративної справи віднесено: 1) позовну заяву; 2) відзив на позовну заяву (відзив); 3) відповідь на відзив;

4) заперечення; 5) пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Особливості їх подання до адміністративного суду визнача­ються: а) КАСУ; б) адміністративним судом у визначених адміністра­тивно-процесуальним законодавством випадках.

Варто звернути увагу на те, що подання заяв по суті справи є пра­вом учасників адміністративного процесу, адже, наприклад, відпо­відно до ч.

Відповідно до чинних положень КАСУ позовна заява є юридич­ною підставою виникнення адміністративно-процесуальних відно­син у сфері адміністративного судочинства. Саме в цьому процесуа­льному акті-документі позивач викладає свої вимоги щодо предмета публічно-правового спору та їх обґрунтування.

Пред’явлення позову за своєю правовою природою є односторон­нім процесуальним правочином (дією), який вчиняється позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до адміністрати­вного суду в інтересах інших осіб.

Позовну заяву особа, права, свободи чи інтереси якої у сфері пу­блічно-правових відносин порушено, її уповноважений представник або органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, можуть подавати до адміністратив­ного суду безпосередньо як у письмовій формі, так і через запов­нення бланка позову, наданого службовцем апарату цього суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАСУ обов’язковими реквізитами позо­вної заяви є такі: 1) найменування суду першої інстанції, до якого по­дається заява; 2) повне найменування сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (проживання чи перебування) та особи­сті відомості про них (поштовий індекс, ідентифікаційний код юри­дичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організа­цій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів телефон­ного та електронного зв'язку;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкоду­вання шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльні­стю суб'єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог (предмет позову, тобто той спосіб захи­сту права, який просить позивач застосувати суд до відповідача) і ви­клад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі по­дання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (пі­дставу позову, тобто ті юридичні факти, на підставі яких позивач об­ґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини); зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлено обов’язковий досудовий поря­док урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною за­явою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких до­дано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності су­б’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржу­ваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод та інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - ві­домості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідно­син, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відпо­відачів) з тим самим предметом і з тих самих підстав.

Окремою статтею законодавець закріпив перелік необхідних документів, які слід додавати до позовної заяви (ст. 161 КАСУ). За за­гальним правилом до такого переліку обов’язково включаються, по- перше, копії позовної заяви; по-друге, копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників адміністративної справи; по-третє, документи, які підтверджують сплату судового збору, або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати; по-четверте, всі наявні у позивача докази, які підтвер­джують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом із тим у разі подання позову суб’єктом владних повнова­жень останній зобов’язаний також додати до нього доказ надіслання іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим ли­стом з повідомленням про їх вручення, а в разі подання до суду докуме­нтів в електронній формі - доказ надсилання листом з описом вкла­дення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Якщо буде встановлено, що позовну заяву було подано без доде­ржання вимог, установлених статтями 160, 161 КАСУ, або не спла­чено судовий збір, адміністративний суд протягом п’яти днів поста­новляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирі­шенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в по­рядку господарського чи цивільного судочинства суд перевіряє ная­вність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог адміністративного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Залишення позовної заяви без руху не означає відмову адмініс­тративного суду у прийнятті позовної заяви чи її повернення, адже у разі усунення виявлених суддею недоліків позовна заява залиша­ється в суді.

Отже, залишення позовної заяви без руху є тимчасовим заходом, який застосовується адміністративним судом у вигляді постанов­ления відповідної ухвали з метою усунення позивачем недоліків по­зовної заяви та дотримання порядку її подання.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху обов’язково за­значаються підстави ухвалення такого рішення, тобто вказуються виявлені адміністративним судом недоліки, і встановлюються спосіб та конкретний строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення такої ухвали.

Якщо позивач усуне недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, подальше оформлення адміністративної справи здійснюється в загальному порядку. У такому разі датою на­дходження позовної заяви вважається день першого її подання до адміністративного суду. У разі ж, якщо недоліки позовної заяви вча­сно не усунуто або усунуто частково, така заява вважається непода- ною і повертається позивачеві, про що свідчить ч. 3 ст. 169 КАСУ.

Підставами для повернення позовної заяви позивачеві, крім пе­редбаченої у ч. 3 ст. 169 КАСУ, є такі обставини:

1) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

2) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуаль­ної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) позивач не надав доказів звернення до відповідача для досу- дового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов’язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудо­вого врегулювання спору;

4) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлено ухвалу про відкриття або відмову у відкритті прова­дження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

5) порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випад­ків, у яких є підстави для застосування положень ст. 172 КАСУ);

6) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтере­сах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;

7) якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, подано суб’єктом владних повноважень до закінчення строку, визна­ченого ч.

8) якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адмініст­ративного суду будуть визнані неповажними.

Суддя зобов’язаний повернути позовну заяву і додані до неї до­кументи без розгляду не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. При цьому її копія не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається позивачеві.

Свої особливості подання до адміністративного суду має також такий вид заяви по суті справи, як відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАСУ у відзиві на позовну заяву відпові­дач викладає заперечення проти позову. При цьому відзив має бути поданий у строк, установлений судом, однак не менше п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У будь-якому разі адміністративний суд повинен встановлю­вати такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачеві підготувати докази, а іншим учасникам адміністративної справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. Ненадання без поважних причин відзиву у встановлений су­дом строк зобов’язує адміністративний суд вирішувати таку справу за наявними матеріалами.

Звертають на себе увагу обов’язкові реквізити відзиву на позовну заяву, які прямо встановлено законодавцем у ч. 2 ст. 162 КАСУ, якими, зокрема, є:

1) найменування (ім’я) позивача і номер справи;

2) повне найменування відповідача, його місцезнаходження (проживання чи перебування), а також інші особисті дані про нього: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєс­трі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстро­ваних за законодавством України), поштовий індекс і реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян Ук­раїни, номери засобів телефонного та електронного зв'язку;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог вка­зуються вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем;

5) заперечення (за наявності) щодо зазначених позивачем об­ставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджу­ється, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до ві­дзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із ві­дзивом, із зазначенням причин їх неподання.

При цьому копія відзиву та доданих до нього документів має бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з наданням ві­дзиву до суду (ч. 4 ст. 162 КАСУ).

Спираючись на зміст ч. 4 ст. 162 КАСУ, до відзиву мають також додаватися, по-перше, докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надано позивачем; по-друге, документи, які підтверджують надіслання (на­дання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам адмініс­тративної справи.

Наступним способом процесуального захисту позивача проти ві­дзиву на позовну заяву, подану до суду відповідачем, слід вважати ві­дповідь на відзив.

У ч. 1 ст. 163 КАСУ закріплено положення, відповідно до якого всі пояснення, міркування та аргументи щодо зазначених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення позивач має викласти у відповіді на відзив.

Право на подання відповіді на відзив обмежується часовими ме­жами, встановленими адміністративним судом. Однак такі часові межі мають надавати можливість позивачеві підготувати свої пояс­нення, міркування та аргументи та відповідні докази, а відповідачеві - ознайомити учасників адміністративної справи із запереченням до початку розгляду адміністративної справи по суті.

Саме у запереченні, як на те вказує зміст ч. 1 ст. 164 КАСУ, відпо­відач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наве­дених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргу­ментів і мотиви їх визнання або відхилення. При цьому заперечення має бути подано у строк, прямо встановлений судом, однак такий, що дасть змогу іншим учасникам справи отримати його до початку роз­гляду адміністративної справи по суті.

У разі вступу в адміністративний процес третьої особи, яка не за­являє самостійних вимог на предмет спору, законодавець також на­дає їй правову можливість подати заяву по суті справи - пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, в якій вона викладає свої ар­гументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Строк подання такого пояснення встановлюється судом.

Слід звернути увагу на те, що учасники адміністративної справи під час розгляду та вирішення публічно-правового спору виклада­ють свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення і міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запе­реченнях проти заяв і клопотань. Загальні вимоги і правила щодо оформлення та змісту заяв із процесуальних питань прямо визна­чено законодавцем у ст. 167 КАСУ.