§ 2. Розгляд апеляційної скарги

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі (ст. 99 ГПК).

Процедура перегляду регулюється нормами розділів І - ХІ ГПК з урахуванням таких особливостей:

• ст.

• ст. 102 ГПК встановлює строк перегляду справи незалежно від категорії справи (предмета спору). Водночас, строк може бути подовжено за правилами статті 69 ГПК;

• ст. 103 визначає повноваження апеляційного суду. Водночас, коли апеляційний суд виносить нове рішення, він користується правами, визначеними ст. 83 ГПК;

• згідно ст. 105 ГПК за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Водночас особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. У такому випадку, як зазначено в ст. 100 ГПК, апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 ГПК.

Тобто, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами, згідно ст. 101 ГПК повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У такому випадку апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. При цьому в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, положення розділів I-XI ГПК мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд на підставі частини першої ст. 101 ГПК повторно розглядає справу та згідно ст. 103 ГПК має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення. Крім того, як зазначено в пункті 9 роз’яснення Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 17 травня 2011 р., який роз’яснив таке.

Згідно частини першої ст. 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з’ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об’єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку ст. 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази. При цьому апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК).

Для розгляду апеляційної скарги встановлений строк її розгляду.

Згідно ст. 102 ГПК апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

У разі, якщо апеляційну скаргу було подано безпосередньо до апеляційного суду, початок строку повинен обраховуватися з дати надходження справи з суду першої інстанції до апеляційного суду. Закінчення строку визначається за правилами ст. 50 ГПК «Встановлення та обчислення процесуальних строків» та 51 ГПК «Закінчення процесуальних строків».

Протягом цього строку апеляційний господарський суд повинен розглянути справу та і результатами розгляду винести постанову.

Відкладання справи та оголошення перерви в засіданні можливі в межах цього строку (ст. 77 ГПК), коли господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Розгляд справи може бути зупинений з підстав, викладених у ст. 79 ГПК, коли господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

У такому випадку строк розгляду справи зупиняється й поновлюється разом із поновленням провадження у справі.