Виправлення недоліків судового рішення.

Додаткове рішення. Роз'яснення судового рішення

Виправлення недоліків судового рішення Суд, який ухвалив судове рішення може сам усунути допущені у ньому описки та арифметичні помилки.Він може здійснити де з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Під описками слід розуміти перекручення слів, зокрема прізвищ, імен, по батькові, назв юридичних осіб тощо. Арифметичні помилки - це помилки, які мали місце при обчисленнях, арифметичних діях, які здійснювались суддею. Питання дро внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляються ухвала.

Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень. Такі виправлення недоліків судового рішення судом першої інстанції, як правило, повинні мати місце до розгляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях та можуть здійснюватися судом цих інстанцій щодо рішень, які ними ухвалені.

Додаткове рішення суду (ст. 220 ЦПК)

Рішення суду щодо Його змісту має відповідати вимогам, передбаченим ст. 215 ЦПК, бути повним та вичерпним, але при його ухваленні можуть мати місце помилки, які стосуються його неповноти. Суд у випадках, передбачених ст,220 ЦПК, має право усунути недоліки рішення суду шляхом ухвалення додаткового рішення. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, зокрема, при розірванні шлюбу суд не визначив місце проживання дитини, хоча це питання обговорювалось у судовому засіданні та було вирішено по суті, що дитина залишається проживати з матір'ю, але суд цю обставину не зазначив у судовому рішенні;

2) вирішивши питання про право» суд не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати, тобто при поділі майна визначив частки кожної сторони, але не зазначив конкретне майно, яке припадає на ці частки, та яке він виділив кожному;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 ЦПК;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Якщо про ухвалення додаткового рішення клопочуть особи, які беруть участь у справі, то таку заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Коли рішення оскаржується в апеляційній чи касаційній інстанціях, то таке додаткове рішення має бути постановлено до направлення справи для розгляду у цій інстанції.

Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. їх присутність не є обов’язковою.

На додаткове рішення, як і на основне, може бути подано скаргу.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постанов- лює ухвалу, яка може бути оскаржена (п. 11 ст. 293 ЦПК).

Роз’яснення рішення суду (ст. 221 ЦПК)

Роз’яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, воно е неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановлює ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Суть роз’яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз’яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Подання заяви про роз’яснення рішення суду допускається, якщо воно ще невиконане або не закінчився строк, протя- гом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання. Заява про роз’яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз’яснення рішення суду.

Ухвала, в якій роз’яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз’яснено за його заявою.

5.