<<
>>

Судовий розгляд як основна стадія цивільного процесу

Судовий розгляд ~ стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій суду та інших учасників процесу щодо розгляду справи по суті та ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення.

Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні, яке є процесуальною формою розгляду справи.

За загальним правилом, судовий розгляд справи має відбуватися з обов’язковою участю осіб, які беруть участь у справі, за винятком, якщо вони клопочуть про розгляд справи за їх відсутності або їх інтереси у суді представляє процесуальний представник.

Нині ЦПК передбачено новий інститут - «заочний розгляд справи» (глава 8 розділу III ЦПК).

Виходячи з принципів гласності та відкритості судового розгляду (ст. 6 ЦПК) судове засідання відіграє також виховну роль, укріплення правосвідомості громадян, попередження правопорушень тощо. Судовий розгляд здійснюється з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань.

Розгляд справи в усіх судах проводиться усно і відкрито. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду справи (частини 1, 2 ЦПК), не говорячи вже про осіб, які беруть участь у справі. Усі судові засідання проводяться відкрито, крім випадків закритих судових засідань (ч. 2 ст. 6 ЦПК). Це загальний конституційний принцип, який повинен поширюватися на всі судові інстанції, як на суд першої, так і апеляційної та касаційної інстанцій.

Згідно зі ст. 157 ЦПК суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Термін «розумний строк» є новим для ЦПК. Саме про такі терміни йдеться у ратифікованій 17 липня 1997 р. Україною Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р.

Україна взяла на себе зобов’язання гарантувати особі права, які закріплені у цій Конвенції, та визнала юрисдикцію Європейського Суду з прав людини з питань тлумачення та застосування цієї Конвенції. Україна повинна забезпечити своїм громадянам при визначенні їхніх прав та обов’язків справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону. Як бачимо, нині Україна, виконуючи свої зобов'язання, впровадила у цивільне процесуальне законодавство інститут «розумного строку». Тобто суддя сам, на свій розсуд, враховуючи конкретні обставини справи, вирішує питання про строки розгляду справи, але максимальний строк не повинен перевищувати два місяці з дня відкриття провадження.

Щодо справ про поновлення на роботі, про стягнення аліментів, то, враховуючи особливості цих справ, суб’єктний склад, такі справи повинні розглядатися не більше одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи суд може подовжити розгляд справи, але не більше ніж на один місяць. Строки розгляду справи потрібно розглядати у контексті підстав зупинення провадження справи (статті 201, 202, 203 ЦПК) та строк зупинення провадження у справі не враховувати до загального строку розгляду справ (ст. 204 ЦПК).

Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим е суддя, який розглядає справу. Слід зазначити, що й при колегіальному розгляді справи (один суддя та два народних засідателі - пункти 1, 3, 4, 9,10 ч. 1 ст. 234 ЦПК) керує ходом судового розгляду також головуючий, але слід враховувати, що члени складу суду є рівноправними між собою (ч. 2 ст. 209 ЦПК).

Головуючий у судовому засіданні, керуючи ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Належне виконання перерахованих функцій допомагає в судовому засіданні судді здійснювати судовий розпорядник (ст. 49 ЦПК). Але слід зазначити, що це перелік загальних функцій судді, оскільки при розгляді різних справ повноваження судді можуть бути розширеними.

Учасники цивільного процесу можуть прореагувати на неправомірні дії головуючого у судовому засіданні. Так, на нашу думку, у разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого, які передбачені ч. 2 ст.160 ЦПК, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановлює ухвалу. Це положення е суттєвою процесуальною гарантією для осіб, які беруть участь у справі. Оскільки за ст. 5 ЦПК на суд покладається обов’язок поважати честь та гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах рівності перед законом та судом незалежно від раси, кольору їх шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Для забезпечення в судовому засіданні належного порядку головуючий вживає необхідних заходів. До таких заходів про- цесуального впливу на недобросовісних учасників процесу можна віднести: попередження і видалення із залу судового засідання осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку або невиконання ними розпоряджень головуючого (ст. 92 ЦПК).

Головуючий під час судового розгляду може розглядати скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника щодо виконання покладених на нього обов’язків.

Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами «Ваша честь*.

Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.

Відступ від цих вимог допускається з дозволу головуючого.

Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.

Особи, які беруть участь у справі, передають головуючому документи та інші матеріали через судового розпорядника.

6.1. Судове засідання та його складові частини

Судове засідання є процесуальною формою судового розгляду та може бути як відкритим, так і закритим (ст.6 ЦПК).

Судове засідання складається з таких частин:

- підготовча;

- судове слідство (розгляд справи по суті);

- судові дебати;

- ухвалення та проголошення судового рішення.

6.1.1.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Судовий розгляд як основна стадія цивільного процесу:

  1. Стадії цивільного процесу
  2. Функції цивільного процесу України
  3. Наука цивільного процесу. Поняття, об’єкт і предмет цивільного процесу
  4. Джерела цивільного процесу. Аналогія закону та аналогія права
  5. Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справа до судового розгляду)
  6. Судовий розгляд як основна стадія цивільного процесу
  7. § 5. Структура цивільного процесу (цивільного судочинства)
  8. § 1. Поняття та значення судового . розгляду
  9. § 1. Виконання судових рішень як частина цивільного процесу
  10. Яким чином при вирішенні цивільних справ суд застосовує норми права інших держав?
  11. Що означає принцип усності цивільного процесу, як він нормативно виражений? Як принцип усності співвідноситься з вимогою обов'язкової письмової форми закріплення процесуальних дій?
  12. Яким чином при вирішенні цивільних справ суд застосовує норми права інших держав?
  13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
  14. Поняття і значення судового розгляду
  15. 5. Сутність, основні ознаки та значення цивільної процесуальної форми.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -