<<
>>

Підготовка справи до судового розгляду

Підготовка справи до судового розгляду є самостійною, але не обов’язковою підстадією провадження у справі до судового розгляду. Метою цієї підстадії є забезпечення правильного та швидкого вирішення справи та ухвалення законного та обгрунтованого судового рішення.

Ця підстадія є необов’язковою, оскільки має місце лише у разі якщо спір не врегульовано у порядку попереднього судового засідання.

Згідно зч, 5 ст. 130 ЦПК суд, за загальним правилом, проводить ряд процесуальних дій, передбачених у пунктах 1-9 ч. 6 ст. 130 ЦПК. Хоча такі дії законодавцем ніяк не названо та включено до норми, яка іменується «попереднє судове засіданням, але їх доцільно назвати «підготовчими». Такий висновок можна зробити, якщо проаналізувати ст. 143 ЦПК 1963 р., яка мала назву «Дії судді по підготовці справи (до судового розгляду. - С.Ф>, тобто дії, зазначені у ч. 6 ст. 130 ЦПК, збігаються за своєю суттю із діями, які були передбачені у ст. 143 ЦПК 1963 р., та іменувались «підготовчими». Крім того, про існування підстадії підготовки справи до судового розгляду свідчить ст. 126 ЦПК, де йдеться про те, що суддя може об’єднувати та роз’єднувати позов на стадії підготовки справи до судового розгляду; ст.156 ЦПК, де йдеться про те, що після закінчення підготовки справи до судового розгляду суд постановлює ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведено і встановлює дату судового розгляду справи. Про наявність у цивільному процесі стадії підготовки справи свідчать також статті 248, 253 ЦПК, де йдеться про стадію підготовки справ окремого провадження. Має місце така стадія й у апеляційному провадженні - ст. ЗОЇ ЦПК, касаційному провадженні - ст. 331 ЦПК.

Основним завданням даної стадії є:

- визначення характеру спірних правовідносин;

- визначення норм матеріального права, які підлягають застосуванню, тобто на підставі яких має бути вирішена справа, та норм процесуального права, яким суд має керуватися при ухваленні судового рішення;

- вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, та інших учасників процесу;

- уточнення фактичних обставин, які мають значення для справи, тобто предмета доказування;

- з’ясування кола доказів та забезпечення їх подання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У ч. б ст. 130 ЦІІК зазначається лише про дії суду, які він вчиняє на стадії підготовки справи до судового розгляду. Проте не тільки суд здійснює комплекс процесуальних дій на стадії підготовки, а враховуючи принцип змагальності ця стадія поширюється й на осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу. Тому доцільно зупинитися на аналізі дій суду на стадії підготовки, а також осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу, зокрема спеціаліста, експерта.

ДТі судді щодо підготовки справи до судового розгляду:

- уточнення предмета доказування;

- проведення правової кваліфікації правовідносин сторін;

- визначення кола суб’єктів: осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу.

Щодо дій осіб, які беруть участь у справі на стадії підготовки справи до судового розгляду, то їх слід розкривати виходячи із процесуального статусу таких суб’єктів: позивача та відповідача, заявника та заінтересованих осіб.

Так, позивач або його представник на стадії підготовки мають право уточнити свої вимоги - змінити предмет або підстави позову; збільшити або зменшити розмір позовних вимог; клопотати про витребування доказів, про прийняття наявних у них доказів, призначення експертизи, заміни неналежного відповідача, про допуск у процес правонаступника відповідача, залучення у процес третьої особи без самостійних вимог, органів державної влади та місцевого самоврядування та інших осіб, передбачених ст. 45 ЦПК; клопотати про забезпечення позову, доказів та вчиняти інші процесуальні дії щодо підготовки справи до судового розгляду.

Відповідач та його представник можуть визнати позов повністю або частково, у зв’язку з цим подавати письмові заперечення проти позову, зустрічний позов, подавати докази, заявляти клопотання тощо.

Щодо експерта та спеціаліста, то вони відповідно можуть забезпечувати докази шляхом проведення експертизи чи відмовитись від її проведення, здійснювати огляд речових, письмових доказів на місці тощо.

Після проведення підготовки суд призначає справу до судового розгляду, про що постановлює ухвалу, в якій зазначає які підготовчі дії ним проведено і встановлює дату розгляду справи. Крім дати, в ухвалі про призначення справи до судового розгляду потрібно зазначити форму судового засідання (відкритий чи закритий розгляд), якщо це питання вже було вирішено на стадії попереднього судового засідання (ч. 7 ст. 65 ЦПК), місце розгляду справи, зазначити перелік осіб, які викликаються у судове засідання.

Справа має бути призначена до розгляду не пізніше п’ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.

Слід сказати, що строк призначення справи є безвідносним, оскільки ЦПК не передбачено у який термін повинна здійснюватися підготовка справи до судового розгляду, як це було передбачено ст. 146 ЦПК 1963 р. Тобто суд сам вирішує на свій розсуд скільки триватиме підготовка справи до розгляду. Аналізуючи положення коментованої частини, на нашу думку, слід виносити ухвалу про закінчення дій щодо підготовки справи до судового розгляду, тоді можна говорити про відлік п’ятнадцятиденного терміну призначення справи до розгляду.

Отже, слід зробити висновок, що інститут стадійності - це загальний інститут цивільного процесуального права, тому він повинен (усі стадії цивільного процесу) знайти своє закріплення у Загальних положеннях (загальній частині) ЦПК, а потім з урахуванням специфіки кожного виду провадження розкриватися у ЦПК.

6.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Підготовка справи до судового розгляду:

  1. 5. Підготовка справ до судового розгляду
  2. Стаття 110. Підготовка справи до судового розгляду
  3. Стаття 190. Підготовка справи до апеляційного розгляду
  4. Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справа до судового розгляду)
  5. Підготовка справи до судового розгляду
  6. Підготовка апеляційним судом справи до судового розгляду
  7. Підготовка справи до касаційного розгляду (ст. 331 ЦПК)
  8. Стаття 127. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів
  9. Стаття 156. Призначення справи до розгляду
  10. Глава ХХУ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
  11. § 2. Зміст і порядок проведення попереднього судового засідання
  12. § 3. Призначення справи до судового розгляду. Судові повідомлення і виклики
  13. § з. Підготовка справи до розгляду в суді апеляційної інстанції
  14. § 3. ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО РОЗГЛЯДУ В СУДІ касаційної інстанції та її розгляд
  15. У чому особливості правового регулювання та значення стадії підготовки справи до судового розгляду в новому ЦПК?
  16. Поняття і завдання провадження у справі до судового розгляду
  17. Зміст провадження у справі до судового розгляду
  18. 48. Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення.
  19. 85. Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
  20. 2.2. Провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, до судового розгляду
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -