Стаття 357. Порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами

1. Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.

2. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.

3. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.

4. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.

1. Коментована стаття встановлює, що розгляд справи у зв’язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Справа в порядку провадження у зв’язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів за наявності не менше як двох третин її чисельності.

Якщо справа вирішується у зв’язку з виявленням неоднакового застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то вона розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України (тобто палат, які допустили різне застосування одного й того самого положення закону) за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.

2. З коментованої статті вбачається, що якщо суд касаційної інстанції явно неправильно застосує норму закону і постановить вочевидь незаконне рішення, Верховний Суд України не зможе виправити цю помилку, якщо не буде виявлено ознаки неоднакового застосування положення закону судом (судами) касаційної інстанції.

Незважаючи на очевидність помилки у цьому разі Верховний Суд України, через штучне обмеження його повноважень, не зможе, якщо буде слідувати нормам цієї глави, реалізувати визначене Конституцією становище найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції. Тобто, у значній кількості випадків, визначених обмеженнями процесуального закону, остаточним рішенням є не рішення Верховного Суду України, а рішення суду касаційної інстанції. Навіть у випадку, якщо таке рішення є незаконним.