Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами

1. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;

2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

1. Процесуальний закон визначає дві обставини, які є винятковими обставинами для перегляду справи:

а) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;

б) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

2. У порівнянні з ЦПК 1963р. прослідковуються істотні зміни. По-перше, законодавець відмовився від недостатньо чіткого терміну “неоднозначне застосування закону”. По-друге, маємо істотне звуження підстав для перегляду, адже в попередньому ЦПК підставою для перегляду справи після касаційного розгляду було неоднозначне застосування закону судами загальної юрисдикції, а в чинному кодексі мова йде тільки про неоднакове застосування закону судом (судами) касаційної інстанції.

3. Неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права повинно проявитися у різних справах, однак у подібних правових ситуаціях. Йдеться про застосування, насамперед, норм матеріального права. Однак можливі випадки, коли й неоднакове застосування норм процесуального права може стати підставою для перегляду рішення за винятковими обставинами. Передусім це можливо тоді, коли таке застосування виявилось у судових рішеннях касаційного суду.

4. Визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України може бути підставою для перегляду за винятковими обставинами навіть рішення Верховного Суду України в цивільній справі. Міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, є Європейський суд з прав людини.

Перегляд на цій підставі хоч і може мати більш формальний характер, оскільки рішення Європейського суду підлягають безпосередньому виконанню без "імплементації", однак це важливо для відновлення справедливості і авторитету національної судової системи. Національна судова система повинна бути здатною визнавати свої помилки. Ця підстава для перегляду випливає з Рекомендації №К (2000) 2 щодо перегляду справ і відновленню провадження у справі на внутрішньодержавному рівні у зв'язку з рішеннями Європейського суду з прав людини, схвалена Комітетом міністрів Ради Європи 19 січня 2000 року.